Рішення № 96377509, 19.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 квітня 2021 р. Справа № 120/1263/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмову у нарахуванні пенсії у зв`язку зі смертю годувальника з 06.06.2017;

- зобов`язати відповідача виплатити невиплачену суму пенсії у зв`язку із втратою годувальника за період з 06.06.2017 по 11.06.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що починаючи з 06.06.2017 неодноразово звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Однак пенсію йому призначено тільки із 12.06.2019.

Позивач вважає дії відповідача щодо призначення пенсії з 12.06.2019 протиправними мотивуючи це тим, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника у нього виникло із 06.06.2017.

Тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 18.02.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

03.03.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 18.02.2021, недоліків.

Ухвалою від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

Також витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

01.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 12.06.2020 від Вінницького обласного військового комісаріату надійшло подання до якого долучено заяву позивача та інші документи про призначення пенсії по втраті годувальника.

На підставі отриманих документів, Головним управлінням прийнято рішення про призначення позивачу пенсії у зв`язку із втратою годувальника за 12 місяців до дати його звернення, тобто із 12.06.2019.

Територіальний орган Пенсійного фонду вважає, що підстави для призначення позивачу пенсії із 06.06.2017 відсутні, оскільки відповідно до ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за минулий період при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більше як 12 місяців перед зверненням особи.

02.04.2021 на виконання ухвали від 09.03.2021 відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , а також оригінал пенсійної справи ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

29.08.2014 під час виконання військового обов`язку загинув син позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з протоколу Військово - лікарської комісії Центрального регіону № 115 від 24.10.2014 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

28.05.2020 позивач через Вінницький обласний військовий комісаріат звернувся із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (аркуш 7 матеріалів пенсійної справи).

На підставі заяви позивача, Вінницьким обласним військовим комісаріатом 09.06.2020 оформлено подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та 12.06.2020 направлено його разом із іншими документами до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (аркуш 6 матеріалів пенсійної справи).

Згідно протоколу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.06.2020 пенсія позивачу відповідно до ст. 50 Закону № 2262-ХІІ призначена з 12.06.2019 (аркуш 1 матеріалів пенсійної справи).

На думку позивача, пенсія по втраті годувальника йому повинна бути призначена з 06.06.2017. Позивач зазначає, що саме 06.06.2017 він вперше звернувся із заявою про призначення пенсії, а факт його звернення можуть підтвердити свідки.

Тому з метою зобов`язання відповідача виплатити недоплачену суму пенсії у зв`язку із втратою годувальника за період з 06.06.2017 по 11.06.2019 звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із того, що спір виник щодо дати із якої орган Пенсійного фонду України повинен призначити позивачу пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини які є спірними регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно зі ст. 10 Закону № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Підпунктом "б" ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-XII передбачено, що до непрацездатних членів сім`ї померлого військовослужбовця належать батьки.

Згідно підпункту "в" ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-XII, у батьків військовослужбовців, що мають право на пенсію за цим Законом, які загинули в період проходження служби, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника виникає не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Із матеріалів пенсійної справи встановлено, що датою народження позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш 1 матеріалів пенсійної справи).

Відтак, 06.06.2017 у позивача виникло право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, адже з цієї дати він вважається непрацездатним членом сім`ї загиблого військовослужбовця, що набув право на пенсію.

Однак, відповідно до Закону № 2262-XII, реалізація особою права на призначення пенсії пов`язана із дотриманням нею певних умов, першочерговою із яких є звернення із заявою про призначення пенсії.

Згідно зі ст. 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

На виконання вимог Закону № 2262-XII, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до п. 2 Порядку № 3-1, заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім`ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (п. 6 Порядку № 3-1).

З метою встановлення дати звернення позивача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, судом ухвалою від 09.03.2021 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

З наданих Головним управлінням матеріалів пенсійних справ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою від 17.02.2020 про призначення пенсії за віком згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, однак рішенням від 21.02.2020 № 025350003369 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю документів, що засвідчують родинні стосунки, невідповідність імені загиблого в свідоцтві про смерть та витязі з протоколу ВЛК та відсутність необхідного страхового стажу. Вказане рішення не є предметом оскарження у справі.

Також встановлено, що із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника згідно Закону № 2262-XII, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області через уповноважений структурний підрозділ (Вінницький обласний військовий комісаріат) 28.05.2020.

09.06.2020 Вінницьким обласним військовим комісаріатом сформовано подання про призначення пенсії, яке 12.06.2020 разом із заявою від 28.05.2020 надійшло до відповідача.

Згідно протоколу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.06.2020 пенсія позивачу призначена з 12.06.2019, відповідно до ст. 50 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно ст. 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються, зокрема батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Отже, враховуючи, що заява позивача про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника разом із іншими документами надійшли до органу Пенсійного фонду України 12.06.2020, відповідачем правомірно призначено пенсію із 12.06.2019 (не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією).

Будь - яких інших заяв про призначення пенсії по втраті годувальника поданих позивачем раніше матеріали пенсійних справ не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося, в силу ст. 48 Закону № 2262-XII та п. 2, 6 Порядку № 3-1 єдиним допустимим засобом доказування факту звернення позивача до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії є письмова заява із відповідними документами.

Тому, аргументи позивача про те, що він звертався із питань призначення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду 06.06.2017 і цей факт можуть підтвердити свідки оцінюється судом критично, адже у матеріалах пенсійної справи докази його звернення саме із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відсутні, а покази свідків не є допустимим доказом цієї обставини.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно призначено позивачу пенсію із 12.06.2019, а тому підстави для визнання протиправними дій та зобов`язання перерахувати пенсію за період із 06.06.2017 по 11.06.2019 відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Богоніс Михайло Богданович