Рішення № 96376480, 16.04.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/345/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/345/21 за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІС ЕЛІТ" /код ЄДРПОУ 42065023, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СМАРТ" /код ЄДРПОУ 42218036, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25/

про стягнення заборгованості у розмірі 29 380,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.02.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІС ЕЛІТ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 364/20/ до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СМАРТ" про стягнення заборгованості у розмірі 29 380,34 грн., що складається з:

- 15 715,40 грн. суми заборгованості з орендної плати та суми заборгованості з відшкодування комунальних послуг;

- 507, 81 грн. інфляційного зростання;

- 12 983, 62 грн. 150% річних за період користування чужими грошами;

- 173,51 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди нерухомого майна № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 258. 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 12, ГПК України.

Ухвалою суду від 16.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/345/2; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 року у справі № 916/345/21 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка”.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

24.02.2021 року за вх. № 6385/21 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511913189910, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою про отримання поштового відправлення 22.02.2021 року.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94897031), а тому відповідач достеменно обізнаний про розгляд справи № 916/345/21, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі отримавши ухвалу суду від 22.02.2021 року, не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 15.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «СЕРВІС ЕЛІТ» (Орендар, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНД СМАРТ» (Суборендар, відповідач) було укладено договір суборенди № ТЦ/V-40, за умовами якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 46,0 кв.м. (згідно внутрішньої дислокації торгівельне місце № 40), розташованого на п`ятому поверсі Торгівельного комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська. 25 (далі - Об`єкт), а відповідач щомісяця сплачує орендарю плату за користування об`єктом і відшкодовує позивачу усі витрати по оплаті комунальних послуг, відповідно до цього договору.

Актом приймання-передачі від « 15» жовтня 2019 р. об`єкт був переданий у користування відповідачеві.

Відповідно до умов Договору, відповідач зобов`язаний з 1 по 5 число кожного місяця вносити плату за користування Об`єктом (орендна плата) за поточний місяць на поточний рахунок Позивача згідно виставленого рахунку та відшкодовувати Відповідачеві всі витрати по оплаті спожитих комунальних послуг (п.4.1. і п.4.2. договору).

Згідно п.3.3.3. Договору, відповідач зобов`язаний вносити своєчасно плату за користування Об`єктом та інші платежі в порядку і на умовах, передбачених договорами.

Згідно п. 3.3.18 договору, Обов`язок по своєчасному отриманню рахунку на оплату орендної плати і інших платежів покладається на Суборендаря. Не отримання, рахунків, за будь-яких підстав, не може служити підставою для несплати орендної плати і інших платежів.

Згідно п.5.2. договору, за порушення термінів внесення плати за користування Об`єктом і інших платежів, передбачених цим Договором (розділ 4), Відповідач сплачує Позивачеві пеню у розмірі 2,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати), а також відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 150% річних. Пеня нараховується без обмеження 6-ти місячного терміну і підлягає стягненню в межах термінів позовної давності.

Судом досліджено надані позивачем рахунки на оплату за договором суборенди № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року:

- № 00000019010 від 15.10.2019 року на суму 98,71 грн.;

- № 00000019009 від 15.10.2019 року на суму 4 113,00 грн. /оренда/;

- № 00000019681 від 01.11.2019 року на суму 7 500,00 грн. /оренда за період листопада 2019 року/;

- № 00000021149 від 01.11.2019 року на суму 293,38 грн.;

- № 0000022029 від 01.12.2019 року на суму 7 500,00 грн. /оренда за період грудня 2019 року/;

- № 00000023447 від 01.12.2019 року на суму 381,60 грн.;

- № 00000002119від 01.01.2020 року на суму 1 838,88 грн.;

- № 00000000288 від 01.01.2020 року на суму 7 500,00 грн. /оренда за період січня 2020 року/;

- № 00000003299 від 01.02.2020 року на суму 7 500,00 грн. /оренда за період лютого 2020 року/;

- № 00000004443 від 01.02.2020 року на суму 1 510,90 грн.;

- № 00000005097 від 01.03.2020 року на суму 3 870,00 грн. /оренда за період березня 2020 року/;

- № 00000006779 від 01.03.2020 року на суму 1 563,80 грн.;

- № 00000007780 від 01.04.2020 року на суму 284,05 грн.;

- № 00000008745 від 01.05.2020 року на суму 4 839,00 грн.;

- № 00000008827 від 01.05.2020 року на суму 180,00 грн.;

- № 00000009119 від 29.05.2020 року на суму 1,00 грн. /оренда за період квітня 2020 року/;

- № 00000009321 від 01.06.2020 року на суму 7 500,00 грн. /оренда за період травня 2020 року/;

- № 00000010102 від 01.06.2020 року на суму 310,06 грн.;

- № 00000011005 від 01.07.2020 року на суму 381,60 грн.;

- № 00000011097 від 01.07.2020 року на суму 7 500,00 грн. /оренда за період липень 2020 року.

Також судом досліджено акт звірки взаєморозрахунків за період з 15.10.2019 року по 09.02.2021 року по договору суборенди № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року, який підписаний лише позивачем. Однак, з вказаного акту вбачається, що позивач відображає здійснену відповідачем оплату на загальну суму 48 950,58 грн. Станом на 09.02.2021 року заборгованість становить 15 715,40 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Таким чином, враховуючи, що у акті звірки взаєморозрахунків за період з 15.10.2019 року по 09.02.2021 року по договору суборенди № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року самим позивачем зазначено про здійснену відповідачем оплату на загальну суму 48 950,58 грн., господарський суд приймає акт звірки як доказ погодження сум за договором, вказаним в позові.

15.08.2020 року позивач направив відповідачу повторно повідомлення вих. № 15/08 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 15 715,40 грн. та повідомляє про дострокове розірвання договору з 01.08.2020 року.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату орендної плати у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що відповідач отримав від позивача у користування за договором суборенди № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року майно, за яке зобов`язався згідно п.4.1. договору з 1 по 5 число кожного місяця вносити плату за поточний місяць згідно виставленого рахунку.

При цьому суд враховує, що за положеннями п.3.3.18. договору суборенди № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року обов`язок по своєчасному отриманню рахунку на оплату орендної плати і інших платежів покладається на орендаря. Не отримання рахунків, за будь-яких підстав, не може слугувати підставою для несплати орендної плати і інших платежів.

Отже, за відсутності у справі доказів оплати відповідачем наявної заборгованості по орендній платі в сумі 15 715,40 грн., підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 715,40 грн.

У зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків по орендній платі позивач нарахував до стягнення пеню в сумі 173,51 грн.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є вірним, внаслідок чого позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 173,51 грн. пені підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 507,81 грн. втрат від інфляції та 12 983,62 грн. 150% річних.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки судом наведених позивачем розрахунків відсотків річних, втрат від інфляції, суд встановив їх вірність, у зв`язку із чим вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції та 150% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІС ЕЛІТ" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що вбачається із квитанції № 45734 від 11.02.2021 року.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІС ЕЛІТ" – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СМАРТ" /код ЄДРПОУ 42218036, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІС ЕЛІТ" /код ЄДРПОУ 42065023, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25/ заборгованість за договором суборенди нерухомого майна № ТЦ/V-40 від 15.10.2019 року у розмірі 29 380,34 грн. /двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят гривень 34 копійки/, з яких: 15 715.40 грн. - заборгованість з орендної плати та заборгованість з відшкодування комунальних послуг; 507,81 грн. – інфляційне зростання; 12 983.62 грн. - 150% річних за період користування чужими грошима, 173,51 грн. – пеня.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД СМАРТ" /код ЄДРПОУ 42218036, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "СЕРВІС ЕЛІТ" /код ЄДРПОУ 42065023, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25/ судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 16 квітня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко