Ухвала суду № 96376335, 19.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.04.2021 р. Справа № 914/964/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка», м.Львів

до відповідача 1: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача 2: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

про визнання права на приватизацію способом викупу, визнання відсутності підстав для відмови у приватизації, визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання дозволу на приватизацію, визнання наданим дозвіл на приватизацію, зобов`язання провести підготовку до приватизації.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» до Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» право на приватизацію способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв. м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові; визнання відсутності у Львівської міської ради підстав для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» у приватизації способом викупу орендованих нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові; визнання протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо ненадання дозволу на приватизацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові; визнання наданим Львівською міською радою дозволу на приватизацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» способом викупу нежитлових приміщень площею 92,1 кв.м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові; зобов`язання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради провести підготовку до приватизації нежитлових приміщень площею 92,1 кв. м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові, в тому числі провести та затвердити висновок (висновки) незалежної оцінки майна, укласти у відповідності з положеннями чинного законодавства з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу у відповідності з умовами типового договору купівлі продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 1661 від 12.07.2012 р. «Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки», згідно якого передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» нежитлові приміщення площею 92,1 кв. м. під індексами 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5 в будинку № 3 на пл. Ринок у м. Львові за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки, проведеної для визначення вартості об`єкта приватизації, а також підписати акти приймання передачі відповідних нежитлових приміщень.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви не долучено доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Заявником до позовної заяви долучено клопотання (вх.№1595/21 від 14.04.2021р.) про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, яким є юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка», як учасник господарської справи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №911/1418/17, від 27.02.2020 у справі №922/823/19, від 05.03.2020 у справі №907/378/18, від 05.032020 у справі №909/1254/14, від 26.03.2020 у справі №922/1584/19.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. При цьому, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Як вбачається із матеріалів заяви про відстрочку судового збору, в заяві документально не обґрунтовано підстави для відстрочки сплати судового збору станом на період подання позовної заяви. Також не обґрунтовано обставин щодо періоду на який належить відстрочити сплату судового збору та обставин, щодо фактичної спроможності оплати останнього по закінченню даного періоду.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч.1 ст.170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема підстави заяви (клопотання, заперечення) та перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

В підтвердження наявності обставин, які позивач визначив підставами заявленого клопотання, долучено копії фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2020р., квитанцію про прийняття та перевірку фінансового звіту за 2020р., податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2020р., квитанцію про прийняття та перевірку декларації з податку на прибуток підприємств за 2020р. Дані документи містять інформацію про фінансову звітність підприємтсва у період 2020р. Долучена позивачем довідка АТ КБ «Приватбанк» від 06.04.2021р. за відсутності доказів того, що зазначений у документі рахунок є єдиним у юридичної особи позивача, не є належним доказом в підтвердження наявності зазначених позивачем обставин. З огляду на зазначене, належних доказів в підтвердження неспроможності сплати судового збору на період звернення із даним позовом, який подано 14.04.21р., суду не представлено. Відтак, враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача та відстрочення сплати судового збору.

Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 гривні.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено п`ять позовних вимог немайнового характеру про визнання права на приватизацію способом викупу, визнання відсутності підстав для відмови у приватизації, визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання дозволу на приватизацію, визнання наданим дозвіл на приватизацію, зобов`язання провести підготовку до приватизації. Згідно Закону України «Про судовий збір» позивач враховуючи предмет спору повинен сплатити за п`ять немайнових вимог судовий збір у розмірі 11350грн. 00коп. Однак, доказів в підтвердження оплати судового збору не надано та до позову не долучено.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.

Позивачем в порушення вимог ст. 162 ГПК України документально не обґрунтовано кожної із заявлених в позові вимог, щодо кожного із відповідачів, не надано обґрунтувань щодо правових підстав позовних вимог заявлених про встановлення юридичних фактів.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи у неналежно засвідчених копіях, оскільки відповідно до вимог оформлення документів не містять вказівки на назву посади особи, яка засвідчує копії. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).

Згідно із п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем всупереч п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено про наявність у нього, чи іншої особи оригіналів документів, які ним подано у неналежно засвідчених копіях.

Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.162, ст.164, ст.174, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» до Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання права на приватизацію способом викупу, визнання відсутності підстав для відмови у приватизації, визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання дозволу на приватизацію, визнання наданим дозвіл на приватизацію, зобов`язання провести підготовку до приватизації залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Медтехніка» 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків:

Подати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Надати документальне обґрунтованння кожної із заявлених в позові вимог щодо кожного із відповідачів; надати документальне обґрунтування правових підстав позовних вимог заявлених про встановлення юридичних фактів.

Подати належні докази до матеріалів справи оформлені відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством.

Подати суду письмово інформацію про наявність у позивача, чи іншої особи оригіналів документів, які позивачем подано у неналежно засвідчених копіях.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя С.В. Іванчук