Рішення № 96373986, 13.04.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/318/21

Провадження № 2/419/133/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 15.05.2013 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «тарифи», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговується відповідач.

Відповідно до виявленого бажання, Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:

86,4% - для картки "Універсальна";

84,0% - для картки "Універсальна голд".

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 28.12.2020 року має заборгованість -12081,12 грн., з яких:

9967,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

9967,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

2113,92 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

0,00 грн. - нарахована пеня;

0,00 грн. - нараховано комісії.

На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 12081,12 грн. за кредитним договором № б/н від 15.05.2013 року та судові витрати.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 15.03.2021 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача Кіріченко В.М. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів (а.с. 4).

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не надав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву до суду не надав, представник позивача в поданій позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти вирішення справи при заочному розгляді, а відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, суд приходить до переконання, щодо можливості заочного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, так як позовні вимоги позивача складають 12081,12 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Судом встановлено, що згідно з копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н, ОСОБА_1 виявив бажання отримати на своє ім`я платіжну картку. Разом з тим, у вказаній анкеті-заяві відсутні відомості щодо бажаної ОСОБА_1 типу картки, розмірів кредитного ліміту по платіжній картці і процентної ставки (а.с. 14).

Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що навпроти записів «картка «Універсальна», «картка класу Gold», «пенсійна картка», «зарплатний пакет», «послуга накопичення «Скарбничка» не стоїть відповідна позначка, а в графі «бажаний кредитний ліміт по платіжній картці «Універсальна» / класу Gold» не вказано відповідного розміру у грн., а графа щодо розміру базової процентної ставки по кредитному ліміту відсутня.

При цьому в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н, підписаної відповідачем, дійсно зазначено, що вказана анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Водночас, у вказаній анкеті-заяві відсутня позначка навпроти графи «пам`ятку клієнту, що містить також Тарифи та основні умови обслуговування і кредитування, отримав(-ла) та ознайомився(-лась) з її змістом під підпис».

Згідно із витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» зазначені умови кредитування з використанням кредиток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract» і «Універсальна Gold» із відповідними базовими відсотковими ставками на місяць, пільговими періодами, обов`язковими щомісячними платежем, пенями за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафами. Зазначений витяг відповідачем не підписаний (а.с. 19).

13.12.2019 ОСОБА_2 було підписано Паспорт споживчого кредиту про що свідчить його особистий підпис, який підтверджує погодження сторонами умов кредитування, розміру процентної ставки (а.с. а.с. 15-18)

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 встановлений 15.05.2013 року кредитний ліміт у подальшому збільшився до 10000 грн. такредитний ліміт зменшено до 0,00 грн (а.с.13).

Згідно з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.12.2020 року має заборгованість -12081,12 грн., з яких: 9967,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 9967,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2113,92 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії. (а.с. 10-12).

З наданої банком виписки з рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що останній користувався кредитними коштами, з карткового рахунку проводилися розрахунки за придбаний товар, також з виписки вбачається, що відповідач не лише знімав кошти, але й частково погашав заборгованість по кредиту через термінал (а.с. 56-69).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий самій сумі або речі, визначені родинними ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У анкеті-заяві від 15.05.2013 року, підписаній сторонами, процентна ставка не зазначена, тобто не погоджена у встановленому законом порядку. Банк, заявляючи вимогу про стягнення кредитної заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками за користування кредитом, при цьому посилаючись та обгрунтовуючи право вимоги в цій частині на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на банківському сайті www.privatbank.ua, як невід`ємні частини укладеного договору, а також на підписаний особисто позичальником паспорт споживчого кредиту. Окрім цього в анкеті-заяві не зазначено яку саме картку оформив ОСОБА_1 .

З наданих банком Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, базова процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, тощо.

Проте, матеріалами справи не підтверджено, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилась, погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання позичальником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначених в цих документах розмірах і порядку нарахування, оскільки у анкеті- заяві відсутня інформація про розмір процентної ставки за користування кредитом та порядок їх нарахування та погашення.

Наданий банківською установою паспорт споживчого кредиту суд не може вважати складовою кредитного договору з огляду на те, що кредитний договір укладений між сторонами 15.05.2013 року шляхом підписання анкети -заяви, дата про ознайомлення відповідача з умовами та інформацією зазначеною у споживчому паспорті, про що свідчить підпис, зазначений як 13.12.2019 року та ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 28.12.2019 року. Окрім цього в паспорті розділі 7 інші важливі правові аспектизазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахування, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Таким чином, суд вважає, що кредитодавець на виконання умов ЗУ «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача ОСОБА_1 , як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вже після укладення кредитного договору, що суперечить вимогам статті 9 зазначеного Закону.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд виходить з того, що у даному випадку вид банківського кредиту, з огляду на його характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є споживчим кредитуванням, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Таким чином, зважаючи, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.05.2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд приходить до висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у сумі 2113,92 грн. не підлягають задоволенню, зважаючи на вищевикладені обставини.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 9967,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №PROM1BЕР0А від 31.12.2020 року про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1820,77 грн.що становить 82,5 % від ціни позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 15.05.2013 року, у розмірі 9967,20 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень двадцять копійок).

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в сумі 1820,77 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , подану протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий В. Б. Мартинюк