Рішення № 96371950, 14.04.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/272/21

Провадження № 2/0158/196/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Семенюка М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.05.2020 відносно позивача інспектором дорожнього нагляду Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 118889. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.08.2020 провадження у справі № 361/3189/20 на підставі п. 7 ч. 2 ст. 247 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2020 скасовано постанову Броварського міськрайонного суду та провадження у справі закрито за відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення. Посилається на ті обставини, що йому було завдано матеріальної шкоди, що полягає у витратах на правову допомогу у даній справі, а також моральній шкоді, завданій внаслідок незаконного складення протоколу щодо нього, що передбачено Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду». Моральна шкода полягає у тому, що незаконні дії поліцейських призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків та вимагали від нього додаткових зусиль для організації його життя; свавілля поліцейських щодо безпідставного складення щодо нього протоколу про вчинене адміністративне правопорушення глибоко обурило позивача, завдало йому стресу, що в перші дні викликало глибоку моральну травму, що виразилась у підвищеній тривожності, болях в ділянці серця, підвищеному серцебитті, відсутності апетиту, безсонні, відчаї від свавілля поліції та моральних переживаннях. Він був змушений звертатись до адвокатів для доведення своєї невинуватості, незаконності дій поліції та моральних переживаннях.

Просить суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 38 892 грн моральної шкоди та 20200 грн витрат за надану правову допомогу.

Відповідачем Державною казначейською службою України було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не було наведено факту заподіяння ні моральної, ні матеріальної шкоди позивачу, факт неправомірності дій працівників поліції встановлено не було, рішення судів, на які посилається позивач, просто констатували відсутність в діях позивача складу правопорушення, тобто фактично позивача до будь-якого виду відповідальності притягнуто не було, причинно-наслідкового зв`язку між завданою позивачу шкодою (як моральною, так і матеріальною) та діями працівників поліції (неправомірність яких встановлено не було), отже в задоволенні позову слід відмовити.

Іншим відповідачем - ГУНП в Київській області теж було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого неправомірності дій працівників поліції щодо позивача встановлено не було, тому їхніми діями будь-якої шкоди позивачу не заподіяно, отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Представником позивача було подано відповіді на відзив Державної казначейської служби України та ГУНП в Київській області, відповідно до якого вказує, що неправомірність дій працівників поліції була виражена у складенні завідомо неправомірного протоколу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, розмір моральної шкоди розрахований відповідно до усталеної практики судів, а матеріальна шкода виражається у витратах на правову допомогу, які був змушений нести позивач для захисту своїх прав та непритягнення його до відповідальності та оскарженні дій працівників поліції.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задоволити позовні вимоги, з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Семенюк М.А. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представники відповідачів ГУНП в Київській області та Броварського ВП ГУНП в Київській області в судові засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи у відсутності їх представників до суду не надходило.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.08.2020 провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 2 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 20).

Постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2020 вказану постанову Броварського міськрайонного суду Київської області скасовано та провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Бондарчуком В.О. 16.05.2020 було укладено договір № 155 про надання правової допомоги (а.с. 8-10), а 14.07.2020 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Серотюк, скакун і партнери» (а.с. 13-16).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

У статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п`ята, шоста статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що працівники поліції протиправно склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно нього, чим завдали йому суттєвих моральних страждань, що призвело до порушення його нормальних життєвих та професійних зв`язків.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом, підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.

Порушення, допущені працівниками поліції при проведенні освідування позивача на стан алкогольного сп`яніння, зазначені у постанові Київського апеляційного суду від 11.12.2020 стали підставою для закриття протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП та непритягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вищезазначеною статтею КУпАП. Однак, саме складення працівниками поліції зазначеного протоколу відносно ОСОБА_2 не виходило за межі їх повноважень.

А тому непритягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП через допущені порушення при проведенні освідування на стан алкогольного сп`яніння та складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, на думку суду, є достатньою сатисфакцією і не може слугувати підставою для стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Таким чином, фактично позивача не було притягнуто до будь-якої відповідальності, а сам факт складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про завдання йому будь-якої шкоди (як матеріальної, так і моральної), отже і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вищезазначене повністю узгоджується із висновками ВС, зазначеними у постанові касаційного цивільного суду ВС від 21.10.2020 по справі 312/262/18.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1173, 1174, 1176 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник відповідача: адвокат Бондарчук Віталій Олександрович, АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, м. Київ вул. Володимирська, 15, п/і 01601; код ЄДРПОУ: 40108616.

Відповідач: Броварський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, м. Бровари вул. Ярослава Мудрого, 24 Київської області.

Відповідач: Державна казначейська служба України, м. Київ вул. Бастіонна, 6 п/і 01601, код ЄДРПОУ 37567646.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повний текст судового рішення складений 20.04.2021