Ухвала суду № 96371725, 14.04.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1106/21

Номер провадження 1-кп/237/710/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.21 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

за участю:

прокурора Пірго Г.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Константинова І.В., Албот О.М., Бадалова А.З.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Курахове кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000163 від 14.03.20 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000163 від 14.03.20 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311 КК України.

13.04.2021 року по даному кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прокурором подано письмові клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених під вартою.

В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначає, що станом на момент розгляду справи продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Призначення більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки вони недостатні для запобігання заявленим ризикам.

Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, що наведені в клопотанні.

Захисники у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та в аргументування своєї позиції зазначили, що заявлені стороною обвинувачення ризики є необгрунтованими, обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки, в них є сім`ї та обвинувачені неофіційно працевлаштовані, переховуватись від суду не будуть.

Обвинувачені проти задоволення клопотання заперечували та підтримали своїх захисників.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які маються в розпорядженні суду, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184, 199 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України єдиною та виключною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обсяг обставин, визначених необхідними для доведення в порядку розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою передбачений ч. 5 ст. 199 КПК України згідно якої слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, викладені у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не відпали та існують і на теперішній час з огляду на наступне.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості переховування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від суду встановлений судом з врахуванням того, що обвинувачені під страхом суворого покарання за вчинений злочин можуть спробувати переховуватися на території Мар`їнського району Донецької області, або у іншому населеному пункті, як на території України, так і за її межами від органів досудового розслідування та суду, оскільки суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для обвинувачених у цьому випадку можуть бути визнаними менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання. Співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді їх ув`язнення у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у найближчій перспективі, виключно у випадку визнання обвинувачених винними в інкримінованому їм злочині, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до обвинувачених запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості незаконного впливу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свідків у цьому кримінальному провадженні знаходить своє об`єктивування в тому, що всі свідки на даній стадії кримінального провадження наразі не допитані у зв`язку з чим обвинувачені з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне можуть чинити тиск на вказаних осіб шляхом їх вмовлянь або залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки показання вказаних осіб мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати наявними ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно, згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також суд, враховуючи відсутність у обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 джерел заробітку визнає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки існує достатня ймовірність що обвинувачені можуть вчинити новий злочин, пов`язаний із незаконним обігом наркотичних засобів та прекурсорів з метою отримання прибутку. При цьому судом також звертається увага на те, що обвинувачений ОСОБА_3 можливе інкриміноване йому кримінальне правопорушення, здійснив будучи вже раніше судимим за вчинення однорідного злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів та прекурсорів, що свідчить про стійкість спрямованості діяльності обвинуваченого до вчинення кримінально караних дій.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиціям ЄСПЛ, зокрема у справі «Самойлович проти України» (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Під час вирішення питання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує і інші обставини, в тому числі: наявні докази про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, вік обвинувачених, стан їх здоров`я, репутацію, майновий стан, міцність соціальних зв`язків.

Вищевикладені обставини в сукупності свідчать про високі ризики того, що обвинувачені можуть ухилятися від суду, впливати на достовірність показань свідків по даному кримінальному провадженню, вчинити новий злочин, які в розумінні суду, з урахуванням обставин даної справи, є значними суспільними ризиками, що, в даному випадку, переважають над правом особистої свободи обвинувачених і є достатніми для продовження строку тримання під вартою, який є співмірним із наявними ризиками.

Судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинувачених та усунення зазначених ризиків.

Так само суд вважає, що викладені у своїй сукупності обставини свідчать про відсутність зменшення ризиків та виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, що з урахуванням сутності обвинувачення створює значні суспільні ризики, які переважать над правом особистої свободи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

За таких обставин, враховуючи, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою наявні, враховуючи особу обвинувачених, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, враховуючи також і те, що на даний час ризики, які існували при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та не відпали, а саме з метою запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити новий злочин, враховуючи також і те, що більш м`які запобіжні заходи, не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених та неможливість завершення судового розгляду з об`єктивних підстав, зокрема наразі суд перебуває на стадії підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку, що дію запобіжного заходу слід продовжити на шістдесят діб.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 177, 199, 202, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Маріупольский слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 12 червня 2021 року включно.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Державній установі «Маріупольский слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 12 червня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 19 квітня 2021 року.

Суддя Я.Ю. Кучко