Ухвала суду № 96371504, 13.04.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 6/641/97/2021 Справа № 641/8110/15-ц

У Х В А Л А

13 квітня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Шелудченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 641/8110/15-ц,

позивач: АТ КБ «Приват Банк»

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить:

1.Зупинити виконавче провадження ВП № 52378919 по примусовому виконанню виконавчого листа № 641/8110/15-ц, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова 14.12.2015 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банк» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 73097,21 доларів США, що за курсом 22.10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 1 615 448,41 грн. за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

2.Зупинити виконавче провадження ВП № 57787315 по примусовому виконанню виконавчого листа № 641/8110/15-ц, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова 04.05.2017 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу в розмірі 886 156,75 грн., виконавчого збору у розмірі 88 615,67 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн., а всього загальної суми боргу 974 972,42 грн.

3.Витребувати з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчий лист № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року.

4.Витребувати з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчий лист № 641/8110/15-ц від 04.05.2017 року.

5.Визнати виконавчий лист № 641/8110/15-ц, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова 14.12.2015 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 73097,21 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 1 615 448,41грн. за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору - таким, що не підлягає виконанню.

6.Визнати виконавчий лист № 641/8110/15-ц, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова 04.05.2017 року про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у розмірі 886 156,75 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

7.Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на її користь безпідставно одержані ним грошові кошти: за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року по ВП № 52378919 - 2726грн. 70 коп.; за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 04.05.2017 року по ВП № 57787315 - 1487,32 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що 10.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18457,52 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення

14 лютого 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було винесено рішення по цивільній справі № 641/8110/15-ц, яким з неї було стягнуто на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 10.07.2008 року станом на 16.07.2015року у розмірі: 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що разом за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 584 156,92грн., неустойку у розмірі 300 000грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1999,83грн., а всього 886 156 грн. 75 коп. На підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. від 27 жовтня 2016 року її право власності як іпотекодавця на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 припинилося, а право власності іпотекодержателя ПАТ КБ «Приват Банк» на вказану квартиру виникло та було зареєстровано 24 жовтня 2016 року на підставі іпотечного договору. Тобто кредитор ПАТ КБ «Приват Банк» в рахунок погашення заборгованості звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

При отриманні заробітної плати вона виявила утримання з неї певних грошових коштів. При зверненні до бухгалтерії Національного аерокосмічного університету ім. М. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», їй був виданий лист від 09.02.2021 року № 28-87/21 про утримання з її заробітної плати за постановами ВП № 52378919 та ВП 57787315, а також копії вказаних постанов.

Постанова державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 25.11.2020 року по ВП № 52378919 винесена при примусової виконанні виконавчого листа № 641/8110/15-ц, виданого Комінтернівським районним суд« м. Харкова 14.12.2015 року, але, такого рішення суду по справі № 641/8110/15-ц взагалі не існує, а тому вона вважає, що виконавчий лист № 641/8110/15-ц, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова 14.12.2015 року відносно суми боргу 1 615 692,01 грн. повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий без достатніх правових підстав.

Постанова державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14.12.2020 року по ВП № 5 7787315 була винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 641/8110/15-ц, виданого Комінтернівським районним суд м.Харкова 04.05.2017 року, однак заборгованість була погашена 24 жовтня 2016 року в позасудовому порядку, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, зазначає, що із постанов державних виконавців убачається, що пред`явлення виконавчого листа від 16.07.2015 року та від 04.05.2017 року до виконання відбулося після 04.05.2020 року, тобто вже після закінчення строку на пред`явлення цих листів до виконання.

Із листа НАУ ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» від 09.02.2021 року № 28-87/21 убачається, що бухгалтерією на підставі вищезазначених постанов державних виконавців були здійснені утримання із її заробітної плати за постановою по ВП № 52378919 за грудень 2020р. по січень 2021р. у сумі 2726, 70 грн.; за постановою по ВП № 57787315 за січень 2021р. у сумі 1487,32 грн.

Вважає, що має право на стягнення вказаних грошових сум на її користь як безпідставно одержане стягувачем за виконавчими листами № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року та № 641/8110/15-ц від 04.05.2017 року.

01.04.2021 року представником АТ КБ "ПриватБанк" до суду подано письмові пояснення, в яких просить заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх пояснень зазначає, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.09.2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто 1619102,41 грн. 31.10.2016 року відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року з відповідача на користь позивача стягнуто 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що разом за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 584156,92 грн., неустойку в розмірі 300000 грн., а всього разом із судовим збором 886156,75 грн. Підставою для звернення відповідача з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є те, що на думку відповідача зобов`язання перед банком виконано в повному обсязі 24.10.2016 року, коли банком в позасудовому порядку зареєстроване право власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом. 06.12.2016 року позивачем зараховано на погашення заборгованості 24510 доларів США за рахунок реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки. Ця сума є меншою ніж заборгованість, стягнута за рішенням суду. Тому твердження заявника про повне погашення заборгованості і належне виконання зобов`язань внаслідок позасудового задоволення вимог іпотекодержателя є помилковими та не відповідають дійсності. Також не відповідають дійсності посилання на те, що пред`явлення виконавчих листів відбулося після закінчення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки виконавче провадження відкрито 19.09.2017 року, а виконавчий лист видано 04.05.2017 року. Крім того, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: помилковість видачі виконавчого листа; добровільне виконання боржником чи іншою особою рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин. Таким чином, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він пред`явлений стягувачем після закінчення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. В зв`язку з чим, також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з позивача коштів, які, на думку відповідача, стягнуто на користь банку надлишково.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, від її представника - адвоката Жарової-Тітарьової Л.М. надійшла заява, в якій вона просить вимоги заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити та розглянути за їх відсутності.

У судове засідання представник стягувача АТ КБ "ПриватБанк" не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 та проводити судове засідання без участі представника банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши докази, надані в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.09.2015 року по справі №641/8110/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1619102,41 грн.

На підставі заочного рішення суду від 24.09.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова 14.12.2015 року видано виконавчий лист по справі № 641/8110/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.11.2016 року заочне рішення від 24.09.2015 року скасовано, та справу призначено до розгляду.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 886156,75 грн.

На підставі рішення суду від 14.02.2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова 04.05.2017 року видано виконавчий лист по справі № 641/8110/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.

На підставі виконавчого листа по справі від 14.12.2015 року державним виконавцем Кушнарьовим Є.О. відкрито виконавче провадження № 52378919 та винесено постанову від 25.11.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , яка отримує дохід у Національному Аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут, у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 1777530,21 грн.

На підставі виконавчого листа по справі від 04.05.2017 року старшим державним виконавцем Шаповаловою В.Г. відкрито виконавче провадження № 57787315 та винесено постанову від 14.12.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , яка отримує дохід у НАІ ім. Жуковського "ХАІ", у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 974972,42 грн.

З копії довідки № 28-87:21 від 09.02.2021 року встановлено, що з доходу ОСОБА_1 утримано за постановою ВП № 52378919 за грудень 2020 року та січень 2021 року у розмірі 2726,70 грн., за постановою ВП № 57787315 за січень 2021 року у сумі 1487,32 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Відповідно до п. 17.3 Перехідних положень ЦПК України до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.

За змістом норми ст. 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення.

При цьому словосполучення «або з інших причин», застосоване у гипотезі ч. 2 ст. 432 ЦПК України, не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Саме такі роз`яснення надано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 8 від 25 вересня 2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах».

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що виконавчий лист № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» суми боргу (ВП № 52378919) у розмірі 1615448,41 грн., виданий на піставі заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.09.2015 року, яке в подальшому було скасовано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа, виданого 14.12.2015 року Комінтернівським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" суми боргу (ВП № 52378919) таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду, на підставі якого було видано такий виконавчий лист в подальшому було скасовано.

При цьому, в подальшому на наслідками розгляду справи № 641/8110/15-ц ухвалено рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року, на підставі якого Комінтернівським районним судом м. Харкова 04.05.2017 року видано виконавчий лист по справі № 641/8110/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" суми боргу (ВП № 57787315) у розмірі 886156,75 грн.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року по справі № 641/8110/15-ц набрало законної сили, є чинним та не скасованим.

При цьому, суд зазначає, що обставин, визначених ч. 2 ст. 432 ЦПК України, які б давали підстави для задоволення заяви про визнання виконавчого листа від 04.05.2017 року таким, що не підлягає виконанню, таких як: помилковість видачі виконавчого листа, добровільність виконання рішення суду боржником чи іншою особою, внаслідок чого обов`язок припинився, припинення обов`язку боржника з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України) у даній справі не встановлено.

Відтак, оскільки матеріалами справи установлено, що рішення суду від 14.02.2017 року набрало законної сили, є чинним та не скасованим, та на його виконання правомірно видано виконавчий лист від 04.05.2017 року, то підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

При цьому, доводи ОСОБА_1 про те, що зверненням стягнення на предмет іпотеки її обов`язок за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року виконаний в повному обсязі, суд вважає помилковими, оскільки за рахунок реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки банком 06.12.2016 року зараховано на погашення заборгованості 24510 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 06.12.2016 року. Вказана сума є значно меншою, ніж сума боргу, стягнута рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року, а тому підстави вважати, що заборгованість повністю погашена відсутні.

Відносно доводів ОСОБА_1 про пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа від 04.05.2017 року до виконання, то як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2017 року, виконавче провадження № 54731955 з примусового виконання виконавчого листа від 04.05.2017 року відкрито 19.09.2017 року, тобто в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо вимог заяви ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження ВП № 52378919 та виконавчого провадження ВП № 57787315, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 432 ЦПК України та п. 17.3 Перехідних положень ЦПК України суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом, а не зупинити виконавче провадження. Зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до положень ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до повноважень державного виконавця, а тому у вказаній частині заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Щодо вимог заяви про витребування з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчого листа від 14.12.2015 року та виконавчого листа від 04.05.2017 року, то відповідно до п. 17.3 Перехідних положень ЦПК України до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.

За змістом вказаної норми витребування виконавчого документа є правом суду, на теперішній час заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, розглянута по суті, а тому підстави про витребування з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчих листів відсутні. Крім того, суд зазначає, що визнання виконавчого листа № 641/8110/15-ц, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова 14.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» суми боргу (ВП № 52378919), таким, що не підлягає виконанню, є підставою для припинення примусового стягнення за ним.

Щодо вимог заяви про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержаних грошових коштів: за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року по ВП № 52378919 - 2726грн. 70 коп.; за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 04.05.2017 року по ВП № 57787315 - 1487,32 грн., суд зазначає, що вимоги про повернення стягнутого за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 04.05.2017 року по ВП № 57787315 у сумі 1487,32 грн. задоволенню не підлягають, оскільки підстави для визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Щодо повернення стягнутого за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року по ВП № 52378919 у сумі 2726грн. 70 коп., то, як вбачається з постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату від 25.11.2020 року (ВП № 52378919) відрахування з доходів ОСОБА_1 , які вона отримує у НАІ ім. Жуковського "ХАІ", у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу у розмірі 1777530,21грн. здійснюється на погашення боргу, витрат та виконавчого збору.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

При цьому, заявником не доведено, які саме кошти зі стягнутого за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року по ВП № 52378919 у сумі 2726грн. 70 коп., перераховані державним виконавцем на користь АТ КБ "ПриватБанк", а які зараховані на покриття витрат державного виконавця та виконавчого збору, відповідної довідки державного виконавця не надано, а суд позбавлений можливості з`ясувати це питання самостійно.

З огляду на викладене, вимоги заяви ОСОБА_1 про повернення стягнутого за виконавчим листом № 641/8110/15-ц від 14.12.2015 року по ВП № 52378919 у сумі 2726грн. 70 коп. задоволенню не підлягають в зв`язку з недоведеністю розподілу вказаних коштів між стягувачем та державною виконавчою службою.

При цьому, ОСОБА_1 , зібравши відповідні докази, не позбавлена можливості вирішити це питання в подальшому.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що вимоги заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 432 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати виконавчий лист № 641/8110/15-ц, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова 14.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» суми боргу (ВП № 52378919), таким, що не підлягає виконанню.

В решті заяву залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 19.04.2021 року.

Суддя С. О. Ященко