Ухвала суду № 96368493, 13.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11127/21

Провадження № 1-кс/947/4730/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Нечитайло Є.О., за участю прокурора Книжника В.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Маркова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мельничука О.М., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Рекедой Д.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000001088 від 23.09.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, знаючи психологію людей, переслідуючи корисливі мотиви, будучи обізнаним в сфері надання послуг наркозалежним, вирішив створити фіктивний реабілітаційний центр для утримання наркозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків» код ЄДРПОУ 41210333, місцезнаходження юридичної особи за адресою: АДРЕСА_2 , із основним видом діяльності код КВЕД 94.99 «діяльність інших громадських організацій».

Розуміючи, що самостійно виконати дії по безпосередній діяльності реабілітаційного центру він не зможе та йому потрібні співучасники, ОСОБА_2 організував та очолив злочинну групу, до якої втягнув у якості її членів осіб, обізнаних в сфері надання послуг наркозалежним, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які попередньо зорганізувались у стійке об`єднання для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій та ролей учасників організованої групи, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам групи.

З метою досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_2 , будучи організатором злочинної групи, розробив план скоєння злочинів, пов`язаних з незаконним позбавленням волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків», встановив в групі певну ієрархію, порядок підпорядкованості членів групи, ролі та функції кожного з них при вчиненні злочинів, встановив правила дисципліни і контролював їх дотримання, фінансував учасників групи коштами, добутими злочинним шляхом.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи були об`єднані єдиним прямим умислом та планом, відомим усім учасникам групи, направленим на незаконне позбавлення волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків», та які протягом тривалого часу, розуміючи, що за законом не мають права позбавляти волі інших людей, але бажаючи це зробити, переслідуючи корисний мотив, незаконно позбавляли волі людей та поза їх волею поміщали у місце примусового утримання, яке вони не мали змоги вільно залишити, оскільки знаходились під постійним наглядом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

З метою досягнення єдиного злочинного результату, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за вказівкою ОСОБА_2 , від імені громадської організації «Дванадцять кроків» в невстановлений досудовим розслідуванням час, підібрав приміщення для здійснення незаконного утримання осіб, а саме орендував домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ), під приводом надання допомоги наркозалежним.

За вказаною адресою ОСОБА_2 створив розподіл співучасників на групи, визначив ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та невстановленим досудовим розслідуванням особам ролі «адміністратора-охоронця», та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам – ролі «силового супроводу».

Крім того, ОСОБА_2 , як організатор злочинного угруповання, розробив документацію, яку повинні були вести інші члени організованої групи, методи та правила внутрішнього розпорядку фіктивного реабілітаційного центру, та передав на виконання членам злочинного угрупування, а також особам та їх родичам, які були введені в оману щодо проходження лікування в реабілітаційному центрі, номер банківської картки, на який останні перерахували грошові кошти, а саме: № НОМЕР_1 ПАТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи у складі організованої групи в порушення встановленого законами порядку, за відсутності відповідного рішення суду, позбавляли громадян волі.

Процедура надання медичної допомоги хворим, у тому числі наркозалежних, потребує виконання передбачених законодавством вимог, які було порушено.

Так, статтею 33 Закону визначено, що м едична допомога надається підготовленими медичними працівниками закладів охорони здоров`я з одержаною відповідно до закону ліцензією та зареєстрованими фізичними особами-підприємцями з відповідною ліцензією, отриманою в установленому законом порядку.

Частина 2 статті 74-1 цього Закону, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством)» від 03.12.2012 №1145 дозволяє займатися народною медициною (цілительством) особам, які не мають спеціальної медичної освіти, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, лише у разі отримання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством), виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Таким органом на сьогодні є Державне підприємство «Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини Міністерства охорони здоров`я України», який не надавав будь-яких спеціальних дозволів (ліцензій) на зайняття нетрадиційною медициною та/або надання реабілітаційних послуг, крім того так званим цілительством у вигляді «трудотерапії». За медичними стандартами МОЗ України такі методики взагалі не передбачені.

Тобто учасники злочинної групи з застосуванням обману, психічного та фізичного насилля, систематично отримували незаконні заробітки за рахунок використання складних життєвих ситуацій людей та навіть цілих родин, які виникли з тих чи інших обставин, у тому числі у зв`язку з алкогольною або наркотичною залежністю людей.

Безоплатна та примусова праця є складовим елементом поневолення людини і прямо заборонено Конституцією України. Такі дії осіб реабілітаційного центру відповідно до положень Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання слід віднести до протиправного тримання в місцях несвободи, тобто будь-якої форми утримання під вартою чи тюремного ув`язнення або поміщення особи в державне чи приватне місце утримання під вартою, яке ця особа не має права залишити за власним бажанням, за наказом будь-якого судового, адміністративного чи іншого органу.

У діяльність вказаної злочинної групи входив розподіл певних ролей на території самого реабілітаційного центру (а саме: «адміністратор-охоронець», «силовий супровід») для нормальної роботи та здійснення постійного нагляду за особами, які нібито потребують допомоги залучались також особи із числа реабілітуючих.

Установлено, що ОСОБА_2 здійснив розподіл ролів наступним чином:

ОСОБА_2 будучи організатором організованої групи, здійснював загальне керівництво групи, координував дії і злочинні ролі кожного, розподіляв грошові кошти отримані внаслідок злочинної діяльності, забезпечував життєву діяльність центрів: вирішував питання з харчовим постачанням, особисто здійснював керівництво «реабілітаційним центром», розташованим за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Побратимів, 10/13 (Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Побратимів, 10/13а), контролював дії інших членів організованої групи.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, як члени групи, входячи до складу «адміністраторів -охоронців» приймали участь у незаконному утриманні осіб на території реабілітаційного центру за вищевказаною адресою, з метою формування «покори», завдавали сильного морального болю шляхом залякування, примушення до праці у реабілітаційному центрі, які діяли під прикриттям РЦ «Дванадцять кроків», за що отримували грошову винагороду.

У ході проведення досудового розслідування за фактами незаконного позбавлення волі осіб, у приміщенні, розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Побратимів, 10/13 ( АДРЕСА_3 ), вчинених організованою групою ОСОБА_2 досудовим розслідуванням встановлено наступне:

Так, в грудні 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у м. Одесі, за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, був незаконно позбавлений волі ОСОБА_2 , який діяв згідно єдиного плану з іншими учасниками організованої групи, ввівши потерпілого в оману, посадив в свій автомобіль і доставив в цей же день до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ), в реабілітаційний центр «Дванадцять кроків». Після прибуття до вказаного реабілітаційного центру ОСОБА_2 запропоновав ОСОБА_5 підписати документи про згоду на перебування у реабілітаційному центрі «Дванадцять кроків», запевнивши останнього про здійснення належного лікування та надання законної медичної допомоги, будучи введений в оману ОСОБА_5 погодився та підписав відповідні документи.

У подальшому в період з грудня 2020 року по 09.02.2021 ОСОБА_5 незаконно був позбавлений волі, так йому було заборонено вільно обирати місце свого перебування, та вільно переміщатися по території України, тобто ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші особи, невстановлені під час досудового розслідування, діяли умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання.

Далі, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи у складі організованої групи згідно відведених їм ролей, під керівництвом ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у період часу з грудня 2020 року по 09.02.2021 за вищезазначеною адресою, незаконно позбавили волі та утримували потерпілого ОСОБА_5 , шляхом незаконного позбавлення його права вільно покинути територію зазначеного будинку, можливості спілкуватися із близькими та сторонніми особами, зачинивши двері будинку, а ключі від дверей постійно тримаючи при собі.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, на неодноразові звернення ОСОБА_5 відкрити двері будинку та надати йому право на свободу пересування, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи умисно, відповідали потерпілому категоричною відмовою, при цьому примушували потерпілого виконувати різноманітні «правила» та «завдання» реабілітаційного центру, які завдавали морального болю потерпілому.

Так, 09.02.2021 правоохоронними органами проведено на підставі рішення суду обшук в приміщенні реабілітаційного центру «Дванадцять кроків» за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ), де і був виявлений факт незаконного позбавлення волі ОСОБА_5 та інших осіб.

Так, 13.11.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись у себе вдома за адресою: АДРЕСА_4 , був незаконно позбавлений волі невстановленими особами, які діяли згідно єдиного плану, розробленого ОСОБА_2 , які без свідомості, із застосуванням фізичної сили помістили останнього в свій автомобіль і доставили в цей же день до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ), в реабілітаційний центр «Дванадцять кроків». Після прибуття до вказаного реабілітаційного центру ОСОБА_6 прийшов до свідомості, невстановлена особа запропоновала йому підписати документи про згоду на перебування у реабілітаційному центрі «Дванадцять кроків», на що потерпілий відмовився. Однак шляхом застосування фізичного насильства з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , потерпілий був вимушений підписати вищенаведені документи.

У подальшому в період з 13.11.2020 по 09.02.2021 ОСОБА_6 незаконно був позбавлений волі, тобто йому було заборонено вільно обирати місце свого перебування, та вільно переміщатися по території України, тобто ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші особи, невстановлені під час досудового розслідування, діяли умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання.

Далі, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи у складі організованої групи згідно відведених їм ролей, під керівництвом ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у період часу з 13.11.2020 по 09.02.2021 за вищезазначеною адресою, незаконно позбавили волі та утримували потерпілого ОСОБА_6 , шляхом незаконного позбавлення його права вільно покинути територію зазначеного будинку, можливості спілкуватися із близькими та сторонніми особами, зачинивши двері будинку, а ключі від дверей постійно тримаючи при собі.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, на неодноразові звернення ОСОБА_6 відкрити двері будинку та надати йому право на свободу пересування, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи умисно, відповідали потерпілому категоричною відмовою, при цьому примушували потерпілого виконувати різноманітні «правила» та «завдання» реабілітаційного центру, які завдавали морального болю потерпілому.

Так, 09.02.2021 правоохоронними органами проведено на підставі рішення суду обшук в приміщенні реабілітаційного центру «Дванадцять кроків» за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ) де і був виявлений факт незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 та інших осіб.

Так, 25.01.2021 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходячись біля магазину «Таврія-В» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, була незаконно позбавлена волі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які діяли згідно єдиного плану, розробленого ОСОБА_2 , які під примусом, із застосуванням фізичної сили помістили останню в свій автомобіль і доставили в цей же день до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ), в реабілітаційний центр «Дванадцять кроків». Після прибуття до вказаного реабілітаційного центру ОСОБА_4 , у присутності ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , запропонував ОСОБА_7 підписати документи про згоду на перебування у реабілітаційному центрі «Дванадцять кроків», на що потерпіла відмовилась.

У подальшому в період з 25.01.2021 по 29.01.2021 ОСОБА_7 незаконно була позбавлена волі, тобто їй було заборонено вільно обирати місце свого перебування, та вільно переміщатися по території України, тобто ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші особи, невстановлені під час досудового розслідування, діяли умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання.

Далі, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи у складі організованої групи згідно відведених їм ролей, під керівництвом ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у період часу з 25.01.2021 по 29.01.2021 за вищезазначеною адресою, незаконно позбавили волі та утримували потерпілу ОСОБА_7 , шляхом незаконного позбавлення його права вільно покинути територію зазначеного будинку, можливості спілкуватися із близькими та сторонніми особами, зачинивши двері будинку, а ключі від дверей постійно тримаючи при собі.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, на неодноразові звернення ОСОБА_7 , відкрити двері будинку та надати їй право на свободу пересування, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи умисно, відповідали потерпілому категоричною відмовою, при цьому примушували потерпілого виконувати різноманітні «правила» та «завдання» реабілітаційного центру, які завдавали морального болю потерпілій.

Так, 29.01.2021 ОСОБА_7 із реабілітаційного центру забрала її мати – ОСОБА_8 , при цьому шляхом морального тиску з боку ОСОБА_4 потерпіла була вимушена підписати документи.

У той же день ОСОБА_7 звернулась з заявою про вчинення злочину щодо неї до працівників поліції.

Так, 08.02.2021 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходячись в АДРЕСА_5 , був незаконно позбавлений волі ОСОБА_4 , який діяв згідно єдиного плану з ОСОБА_1 , ввівши потерпілого в оману, посадивши в автомобіль «Кia» д/з « НОМЕР_2 » і доставивши в цей же день до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ), в реабілітаційний центр «Дванадцять кроків». Після прибуття до вказаного реабілітаційного центру ОСОБА_3 , запропоновав ОСОБА_9 , підписати документи про згоду на перебування у реабілітаційному центрі «Дванадцять кроків», запевнивши останнього про здійснення належного лікування та надання законної медичної допомоги, будучи введений в оману ОСОБА_9 , погодився та підписав відповідні документи

У подальшому в період з 08.02.2021 року по 09.02.2021 ОСОБА_9 , незаконно був позбавлений волі, так йому було заборонено вільно обирати місце свого перебування, та вільно переміщатися по території України, тобто ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та інші особи, невстановлені під час досудового розслідування, діяли умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання.

Далі, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи у складі організованої групи згідно відведених їм ролей, під керівництвом ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч вищевказаним законодавчим положенням, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у період часу з 08.02.2021 року по 09.02.2021 за вищезазначеною адресою, незаконно позбавили волі та утримували потерпілого ОСОБА_9 , шляхом незаконного позбавлення його права вільно покинути територію зазначеного будинку, можливості спілкуватися із близькими та сторонніми особами, зачинивши двері будинку, а ключі від дверей постійно тримаючи при собі.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, на неодноразові звернення ОСОБА_9 , відкрити двері будинку та надати йому право на свободу пересування, усвідомлюючи протиправність своїх дій та діючи умисно, відповідали потерпілому категоричною відмовою, при цьому примушували потерпілого виконувати різноманітні «правила» та «завдання» реабілітаційного центру, які завдавали морального болю потерпілому.

Так, 09.02.2021 правоохоронними органами проведено на підставі рішення суду обшук в приміщенні реабілітаційного центру «Дванадцять кроків» за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_3 ) де і був виявлений факт незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , та інших осіб.

За сукупністю скоєного ОСОБА_1 , підозрюється у вчинені злочинів за 6 епізодами, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі людини вчинене з корисливих мотивів, щодо двох та більше осіб, здійснене протягом тривалого часу, вчинене організованою групою.

За результатами досудового розслідування 09.04.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру та вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:

-протоколами допиту потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , та інших, які зазначили, що до вчинення вказаного злочину, причетний ОСОБА_1 , який у змові з іншими підозрюваними, насильно позбавив їх свободи, заборонивши у категоричній формі, у тому числі із застосуванням фізичного та психологічного насильства, залишати приміщення так званого реабілітаційного центру, користуватися засобами зв`язку, порушувати режим перебування та встановлені правила поведінки. У випадку допущення невиконання вимог поведінки до потерпілих застосовувались заходи фізичного або психологічного впливу, покарання у вигляді позбавлення сну, заборони сидіти, лежати на ліжках протягом дня, примусове залучення до прибирання та до так званої «трудотерапії». Крім того, деяких пацієнтів центру зачиняли у підвалі за відмову від підписання письмової згоди на перебування в даному центрі. Мали місце спроб втечі потерпілих, які завершилися невдачею, та яких силоміць повернули до місць їх перебування. Під час силової доставки потерпілих до вказаного центру до одного із них було застосовано грубу фізичну силу у вигляді нанесення ударів по голові тощо;

-протоколом допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які вказали, що їх насильно проти їх волі доставив до центру «12 кроків» на автомобілі ОСОБА_1 ;

-протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , під час якого було вилучено документи ГО «12 кроків» працівником якого є ОСОБА_1 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які впізнали ОСОБА_1 , як особу, причетну до вчинення вказаного злочину;

-протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які впізнали ОСОБА_1 , як особу, причетну до вчинення вказаного злочину;

-протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких зафіксовано спілкування зафіксовано розмови між ОСОБА_1 та іншими членами організованої групи щодо незаконного утримання осіб;

-протоколом огляду відеозаписів, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 , насильно заштовхує потерпілого ОСОБА_9 , до автомобілю, яким користується ОСОБА_1 ;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України у підозрюваного може бути умисел переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки він усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 146 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися;

- згідно п.3 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 , може незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі анкетні дані та місця проживання потерпілих у кримінальному провадженні внаслідок ознайомлення з відповідними протоколами слідчих (розшукових) дій, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного можуть змінити показання в залі судового засідання під час судового розгляду. До того ж, враховуючи, що ОСОБА_1 , не лише особисто приймав участь у вчиненні злочинів в складі організованої групи, що не виключає ймовірність впливу на інших підозрюваних з метою недопущення надання ними викривальних свідчень;

- згідно п.5 ч.1 ст.177 КПК України є ризик вчинення ОСОБА_1 , інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 , підозрюється у вчинення кількох кримінальних правопорушень, що свідчить про системний характер дій останнього та небажання добровільно припинити свою злочинну діяльність. Окрім цього, ОСОБА_1 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ст. 177 КПК України є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надавши характеризуючий матеріал відносно підозрюваного та зазначивши, що в даному кримінальному провадженні є ще 2 підозрюваних, яким на даний час обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. З пояснень потерпілого ОСОБА_5 випливає, що ОСОБА_1 не має ніякого відношення щодо утримання осіб, ОСОБА_1 є клієнтом центру. Крім того, ОСОБА_1 6 разів з`являвся до слідчого, ніколи не ухилявся від слідства та з`явився в судове засідання. Підстав стверджувати, що ОСОБА_1 буде переховуватись немає. ОСОБА_1 раніше судимий, однак на даний час він виправився, не вживає наркотичні засоби, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні матір, бабцю та діда.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України» зазначено, що визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 не був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.

Щодо доводів сторони обвинувачення в частині наявності ризику у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зазначає наступне. Так, ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, будь-якими фактичними обставинами не підтверджується, що свідчить про необґрунтованість його наявності.

Зокрема, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні матір, бабцю та діда похилого віку , що на переконання слідчого судді свідчить про формальність зазначення наявності такого ризику стороною обвинувачення.

Також, в судовому засіданні не доведено жодними доказами існування таких ризиків, як можливість незаконного впливу на потерпілих, інших підозрюваних та свідків у цьому ж провадженні.

Однак, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу з метою забезпечення дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки та запобіганню ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, з урахуванням викладеного в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного необхідно застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мельничука О.М., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Рекедой Д.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000001088 від 23.09.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши його носити електронний засіб контролю та цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 10.06.2021 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: за першою вимогою прибувати до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків покласти на СУ ГУНП в Одеській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.