Рішення № 9636792, 12.04.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-3128/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Заболотній К.О.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ?

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» 18 листопада 2009 року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку № НОМЕР_1 вона користується послугами теплопостачання та зобовязана оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводять з жовтня 2002 року, у звязку з чим сума заборгованості на 01 вересня 2009 року склала 4155,73 грн.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачка не бажає, чим заподіює підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачу з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

У звязку з викладеним, позивач змушений був звернутися до суду і просить стягнути з відповідачки в судовому порядку заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 4155,73 грн. та судові витрати, сплачені при подачі позову.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не зявилась, про день, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв про розгляд справи за її відсутністю не надходило. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачка проживає в квартирі АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.3).

Позивачем надаються відповідачам послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води (а.с.4,5,6). В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, відповідачі зобовязані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості, за період з 15 жовтня 2002 року по 01 вересня 2009 року, оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачами не проводилась, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 4155,73 грн. (а.с.7).

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у звязку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачка ними користувалась, вона повинна сплатити суму заборгованості в розмірі 4155,73 грн.

Крім того, згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позовної заяви були оплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і його вимоги задоволені, з відповідачки належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 81,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68 ЖК України, ст.ст. 526 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 224-226 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Дніпропетровського міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, р/р 26008050201337 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, Код ОКПО 32082770) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 4155,73 гривень (Чотири тисячі сто пятдесят пять гривень 73 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Дніпропетровського міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, р/р 26008050201337 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, Код ОКПО 32082770) судові витрати в розмірі 81,00 гривні (Вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 12 квітня 2010 року.

Повністю рішення складено 16 квітня 2010 року.

Суддя В. С. Шавула