Рішення № 9636757, 26.02.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-2624/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Волкобоєвій О.А.

за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ?

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 23 вересня 2009 року звернулась до Ленінського районного суду з позовом, в якому вказала, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем від 19 вересня 1992 року по 09 вересня 2009 року.

Від спільного подружнього життя з відповідачем мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яки проживає з нею і перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не здійснює. Тому вона звернулась до суду і просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в розмірі ј частини із всіх видів його заробітку, але не менше мінімуму встановленого законом, щомісяця, починаючи від дня предявлення позову до суду і до повноліття дитини.

Позивачка у судовому засідання підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Надав суду письмові заперечення та у судовому засіданні пояснив, що з позивачкою фактично не перебуває у шлюбних відносинах з жовтня 2007 року. З того моменту, коли між сторонами було припинено сімейні стосунки, відповідач матеріально допомагав в утриманні свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки між сторонами була усна домовленість, що відповідач буде надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина. Також, зазначає, що брав участь у вихованні дитини, а саме: разом з дитиною відвідував парк, культурні заходи, подарував персональний компютер для більш всебічного розвитку ОСОБА_3. З вересня 2009 року матеріальну допомогу на утримання свого неповнолітнього сина відповідач почав перераховувати за допомогою поштового звязку, шляхом грошового переводу. 11 вересня 2009 року уклав шлюб з ОСОБА_4. Від цього шлюбу народилася дитина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, відповідач допомагає у вихованні малолітньої дитини дружини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. У звязку з тим, що на даний час відповідач не має постійної роботи, має на вихованні двох малолітніх дітей, дружину, яка знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною до досягнення трирічного віку, просить суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, у розмірі 280,00 грн. на місяць до досягнення сином повноліття.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що 19 лютого 1992 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).

09 вересня 2009 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 459, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), який проживає з позивачкою (а.с. 7) та перебуває на її утриманні.

Відповідач з вересня 2009 року матеріальну допомогу на утримання сина перераховував за допомогою поштового звязку, шляхом грошового переводу від 15 вересня 2009 року на суму 350,00 грн., 16 жовтня 2009 року на суму 350,00 грн., 15 грудня 2009 року на суму 200,00 грн. та 15 грудня 2009 року на суму 300,00 грн. (а.с. 19).

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягувати з відповідача аліменти в розмірі ј частини із всіх видів його заробітку на утримання сина в судовому порядку, починаючи з 01 січня 2010 року і до повноліття дитини, тому що відповідач, будучи батьком дитини зобов'язаний її матеріально утримувати.

Через те, що позивачка в силу статті 4 Декрету КМУ «Про держане мито» звільнена від сплати судового збору, то в силу статті 88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182 п.2, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 215, 367 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1, аліменти в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 01 січня 2010 року і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень (Одержувач: Банк УДК в Ленінському районі м. Дніпропетровська, Код ЄДРПОУ 24237528, р/р 31217259700009, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, призначення платежу: інформаційно-технічне забезпечення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 29 січня 2010 року.

Повністю рішення складено 02 лютого 2010 року.

Суддя Шавула В.С.