Рішення № 9636719, 14.04.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2- 2023/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Заболотній К.О.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ?

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради 04 серпня 2009 року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку НОМЕР_1 вони користується послугами теплопостачання та зобовязана оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводять, у звязку з чим сума заборгованості за період з березня 2003 року по квітень 2009 року складає 6299,25 грн.

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачі не бажають, чим заподіюють підприємству матеріальний збиток.

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачам з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 6299,25 грн., судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомили. До суду надійшла заява відповідачів, в якій вони позовні вимоги визнають частково, в межах строків позовної давності та не заперечують проти розгляду справи за їх відсутністю.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.3).

Позивачем надаються відповідачам послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води. В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, відповідачі зобовязані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.

Згідно статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань боржником він зобовязаний відшкодувати заподіяні збитки.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобовязання.

У відповідальності до ст.. 64 ЖК України повнолітні члени сімї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобовязанням, які повязані з договором найму житлового приміщення.

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості, за період з 01 березня 2003 року по червень 2009 року, оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачами не проводилась, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 6299,25 грн. (а.с. 4-5).

Разом з тим, згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, суд не вважає причини пропущення позовної давності позивачем поважними. Тож заборгованість в межах позовної давності за період з 01 серпня 2006 року по червень 2009 року складає в сумі 3991,84 грн.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у звязку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачі ними користувались, вони повинні сплатити суму заборгованості в розмірі 3991,84 грн.

Згідно частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позивач рішенням № 12/42 від 04 лютого 2009 року Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради звільнено від сплати судових витрат, суд, вважає за необхідне стягнути в рівних частках з відповідачів державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.68, 64 ЖК України, ст.ст. 257, 526, 625, 623 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити частково .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул.. Янгеля, 4, р/р 2600884368 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 3991,84 гривень (Три тисячі девятсот девяносто одна гривня 84 копійки).

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), в рівних частках на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. (Пятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), в рівних частках на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. (Тридцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 14 квітня 2010 року.

Повністю рішення складено 16 квітня 2010 року.

Суддя: В.С. Шавула