Рішення № 9636690, 26.03.2010, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2-1814/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Заболотній К.О.

за участю представника позивача Нечепоренко Н.О., відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» 22 липня 2009 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 05 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (надалі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/094722/3105/82 про відкриття кредитної лінії для розрахунків за допомогою платіжної картки міжнародних систем, з лімітом кредитування 10000,00 грн. строком на 24 місяці з 05 червня 2006 року по 04 червня 2008 року зі сплатою 24,1% річних за користування кредитними коштами.

Позивач свої зобовязання виконав, банк відкрив відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_1, випустив та надав картку, але відповідачка ОСОБА_2, належним чином свої зобовязання не виконала, допустила прострочення кредитних зобовязань, в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, в наслідок чого за нею станом на 07 липня 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 21071,75 гривень, яка складається з:

- 10000,00 грн. тіло кредиту;

- 11071,75 грн. відсотки по кредиту.

Оскільки відповідачка добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач змушений був звернутися до суду і просив стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості в розмірі 21071,75 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Нечепоренко Наталія Олексіївна, позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.. 174 УПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового засідання встановлено, що 05 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/094722/3105/82, згідно якого позивач відкриває відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_1 строком 24 місяці з 05 червня 2006 року по 04 червня 2008 року з встановленням ліміту у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 5).

Для потреб відповідачки була виготовлена картка за № НОМЕР_2 строком дії до червня 2007 року, яку відповідачка отримала 06 червня 2006 року (а.с. 6).

Однак, в порушення умов договору, відповідачка свої зобовязання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредитних коштів і сплати процентів, внаслідок чого станом на 07 липня 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 21071,75 грн., яка складається з 10000,00 грн. тіло кредиту та 11071,75 заборгованість за відсотками (а.с. 7-11, 15).

Для повідомлення відповідачки про наявність заборгованості по кредиту банком на адресу ОСОБА_2 06 березня 2009 року надсилався лист-повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та попередження про стягнення заборгованості за вих.. № 760 від 06 травня 2009 року (а.с. 13), але в зазначені строки погашення заборгованості за кредитним договором відповідачкою не здійснювались.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором.

В свою чергу згідно кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальник зобовязаний: 1) сплачувати заборгованість перед банком; 2) сплачувати банку проценти за користування кредитом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 21071,75 грн.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з відповідачки належить стягнути на користь позивача державне мито розмірі 210,72 грн.

Відповідно до постанови кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258» від 05 серпня 2009 року за номером № 825 розміри витрат з інформаційно технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120,00 грн., тому суд, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 169, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (49044, м. Дніпропетровськ, пр.. К. Маркса, 35, р/р 29091000000002 в Дніпропетровській області дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) суму заборгованості за кредитним договором № 010/094722/3105/82 від 05 червня 2006 року у сумі 21071,75 грн. (Двадцять одна тисяча сімдесят одна гривня 75 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (49044, м. Дніпропетровськ, пр.. К. Маркса, 35, р/р 29091000000002 в Дніпропетровській області дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) судовий збір у розмірі 210,72 грн. (Двісті десять гривень 72 копійки) та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. (Сто двадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 26 березня 2010 року.

Повністю рішення складено 29 березня 2010 року.

Суддя Шавула В.С.