Рішення № 96366539, 16.04.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/489/21

Провадження № 2/740/545/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Карпусь І.М.,

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.03.2010 в сумі 41 787 гривень 81 копійка і понесених судових витрат у сумі 2 270 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписала анкету-заяву №б/н від 04.03.2010, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві.

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 33 000 грн 00 коп. Оскільки відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, станом на 07 грудня 2020 року виникла заборгованість на суму 41 787 грн 81 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 34 909 грн 23 коп., у т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту – 34 909 грн 23 коп., заборгованості за простроченими відсотками – 6 878 грн 58 коп.

Посилаючись на те, що анкета-заява в сукупності з тарифами, а також умовами та правилами надання банківських послуг складають умови договору про надання банківських послуг, який відповідач не виконує, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла станом на 07.12.2020 в сумі 41 787 грн 81 коп.

Ухвалою від 08 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та окремому клопотанні зазначив, що у разі невки в судове засідання відповідача, АТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку.

Відповідач надала до суду заяву від 16.04.2021 про розгляд справи без її участі та часткове визнання позовних вимог з урахуванням здійснених нею платежів у сумі 16 300 грн 00 коп для повернення боргу за кредитом.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк", яке у подальшому змінило свою назву на АТ КБ "ПРИВАТБАНК", з метою отримання банківських послуг. У цей же день відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 15), у якій погодилася, що ця заява разом з Пам"яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, в також Тарифами, складають між нею і банком договір надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які підпису відповідача не містять (а.с. 19-29).

Також позивачем додані відомості щодо умов кредиту, які по суті є паспортом споживчого кредиту, з якими відповідач була ознайомлена 19 травня 2020 року, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 16-18). Зі змісту указаного споживчого паспорту вбачається, що процентна ставка у межах пільгового періоду становить 0,00001 % річних; процентна ставка за межами пільгового періоду становить: для картки Універсальна ГОЛД - 42 % річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить: для картки Універсальна ГОЛД – 84,00 %.

З довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вбачається, що ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору б/н видані платіжні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 14 листопада 2013 року зі строком дії до липня 2016 року, № НОМЕР_2 , дата відкриття 29 березня 2016 року зі строком дії до грудня 2019 року, № НОМЕР_3 , дата відкриття 23 січня 2016 року зі строком дії до січня 2020 року, № НОМЕР_3 , дата відкриття 29 серпня 2016 року зі строком дії до січня 2020 року, № НОМЕР_4 , дата відкриття 25 травня 2017 року зі строком дії до травня 2021 року, № НОМЕР_5 , дата відкриття 18 червня 2018 року зі строком дії до березня 2022 року, № НОМЕР_6 , дата відкриття 28 жовтня 2019 року зі строком дії до травня 2023 року (а.с. 14).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку відбувся 14 листопада 2013 року зі встановленим кредитним лімітом 300 грн. У подальшому, розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався із встановленням найбільшого розміру у сумі 33 000 грн 00 коп із зменшенням з 18.08.2020 до 0,00 грн (а.с. 13).

Випискою по відкритому на ім`я ОСОБА_1 рахунку за період з 14 листопада 2013 року по 09 грудня 2020 року підтверджується факт користування позичальником кредитними коштами та часткового погашення кредитної заборгованості (а.с. 37-43).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до банківської установи із заявою про закриття карткового рахунку не зверталася.

Відповідачем умови укладеного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків не виконувалися. Згідно з наданим банком розрахунком станом на 07 грудня 2020 року утворилася заборгованість, яка становить 41 787 грн 81 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 34 909 грн 23 коп., заборгованість за простроченими відсотками – 6 878 грн 58 коп (а.с. 11-12).

З виписки по надходженням по рахунку відповідача, долученого до її заяви від 16.04.2021, вбачається, що на рахунок здійснено зарахування коштів: 20.01.2021 - 1000 грн 00 коп, 17.02.2021 - 0 грн 24 коп, 17.03.2021 - 6 800 грн 00 коп, 20.03.2021 - 1000 грн 00 коп та 4000 грн 00 коп, 13.04.2021 - 3500 грн 00 коп, а загалом - 16 300 грн 24 коп.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цьому випадку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши наведені норми та обставини справи, суд, вирішуючи питання про правомірність заявленої вимоги банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами, враховує наступне.

Банк, заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема й заборгованість за відсотками.

Матеріалами цивільної справи підтверджується, що у підписаному позичальником паспорті споживчого кредитування визначені тип та розмір процентних ставок для картки Універсальна GOLD: процентна ставка у межах пільгового періоду 0,00001% річних; процентна ставка за межами пільгового періоду – 43,2% річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту – 84,00%. З наданого банком розрахунку суми боргу вбачається, що саме за наведеною відсотковою ставкою розраховано борг позичальника перед банком за відсотками за неналежне виконання зобов`язань.

Тобто, укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредитування відповідає вимогам ст. 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17 та від 04 червня 2020 року у справі №640/18354/14-ц, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на наведене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування норм права, апеляційний суд під час вирішення спору враховує наведений висновок суду касаційної інстанції.

За інформацією банку ОСОБА_1 було видано кредитні картки зі строком дії до останнього дня 05/23 року. Згідно з випискою по рахунку відповідач після підписання анкети-заяви отримала кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом, систематично користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість. Отже, наявні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) суд з урахуванням вимог частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, доходить висновку про законність та обгрунтованість вимог позивача стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, але в межах суми фактично отриманих та використаних наданих позивачем грошових коштів, яка у добровільному порядку відповідачем не повернута.

Суд враховує, що у розрахунку заборгованості та виписці про рух коштів на рахунку відповідача, сформованої станом на 09.12.2020, наданих позивачем, не відображено зарахування на рахунок коштів 20.01.2021 - 1000 грн 00 коп, 17.02.2021 - 0 грн 24 коп, 17.03.2021 - 6 800 грн 00 коп, 20.03.2021 - 1000 грн 00 коп та 4000 грн 00 коп, 13.04.2021 - 3500 грн 00 коп, а загалом - 16 300 грн 24 коп, що підтверджується випискою по надходженням по рахунку відповідача, долученого до її заяви.

За таких обставин, з урахуванням того, що розмір та сплату відсотків сторонами було погоджено, наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, яка на час ухвалення рішення у добровільному порядку відповідачем не повернута, - 25 487 грн 57 коп (41 787,81 - 16 300,24).

Отже, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 61% (25 487,57 : 41 787,81 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1384 грн 70 коп. (2270 х 61%).

Керуючись ст.10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул.Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.03.2010 у розмірі 25 487 гривень 57 копійку і 1 384 гривні 70 копійок у відшкодування судових витрат, а всього стягнути 26 872 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 27 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15 п.п.15.5 перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду подається учасниками справи через суд першої інстанції – Ніжинський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь