Рішення № 96365271, 12.04.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3236/20

Провадження № 2/648/138/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" 22 жовтня 2020 року звернулося з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що 13 вересня 2010 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до банку із відповідною заявою без номера. При підписанні анкети-заяви вона підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифів банку складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. На підставі цього Договору банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку та надав у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 5 200 грн.

В порушення статей 509, 526, 1054 ЦК України та умов договору, відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує та станом на 17 серпня 2020 року допустила заборгованість у сумі 171 214 грн 13 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредита - 6 262 грн 81 коп. (в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 0 грн 00 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6 262 грн 81 коп.); заборгованості за нарахованими відсотками - 0 грн 00 коп.; заборгованості за простроченим відсотками - 0 грн 00 коп.; заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України - 1 988 грн 80 коп.; нарахованої пені - 162 962 грн 52 коп.; нарахованої комісії - 0 грн 00 коп.

Залишаючи за собою право вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, просили стягнути з відповідачки на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість в сумі 136 479 грн 04 коп. та судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн.

Ухвалою судді від 26 жовтня 2020 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Із власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з викликом сторін.

Сторони у судове засідання не прибули.

Представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у позовній заяві клопотав щодо розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Харченко Д.М. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 13 вересня 2010 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умові Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно якої відповідачці був встановлений кредитний ліміт на картковий рахунок у розмірі 5 200 грн, який 21 вересня 2016 року був зменшений до 0 грн 00 коп. та більше не переглядався. Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 19 травня 2014 року по 17 серпня 2020 року відповідачка повернула кредитні кошти в сумі 6 445 грн. Вказав, що з матеріалів справи вбачається, що єдиним документом, який був підписаний обома сторонами є Анкета-заява. В той же час у заяві позичальника від 13 вересня 2010 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. У відзиві посилався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 3 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити; справу просив розглянути без участі відповідачки.

Судом, на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі частин 5, 8 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054, частини 1 статті 1055 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов`язана надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до наданих документів: відомостей з ЄДРПОУ, нової редакції Статуту Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», банківської ліцензії № 22 від 5 жовтня 2011 року позивач є юридичною особою, яка має право на надання банківських послуг. Суд установив, що 13 вересня 2010 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до банку із відповідною заявою без номера. При підписанні анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифів банку складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. На підставі цього Договору банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку та надав у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 5 200 грн. У заяві зазначено, що відповідачка ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17 серпня 2020 року допустила заборгованість у сумі 171 214 грн 13 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредита - 6 262 грн 81 коп. (в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 0 грн 00 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 6 262 грн 81 коп.); заборгованості за нарахованими відсотками - 0 грн 00 коп.; заборгованості за простроченим відсотками - 0 грн 00 коп.; заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України - 1 988 грн 80 коп.; нарахованої пені - 162 962 грн 52 коп.; нарахованої комісії - 0 грн 00 коп.

Однак, як вбачається із позовної заяви, банк залишив за собою право вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом та просив стягнути заборгованість в сумі 136 479 грн 04 коп. та судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. З матеріалів справи вбачається що відповідачка дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту. В зв`язку з цим станом на 17 серпня 2020 року у відповідачки виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема заборгованість за тілом кредиту. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в частині 1 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13 вересня 2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у справі №342/180/17-ц, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (13 вересня 2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (22 жовтня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за користування кредитом в розмірі 6 262 грн 81 коп. - заборгованість за тілом кредиту. В іншій частині позову необхідно відмовити. Крім цього, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно матеріалів справи АТ КБ «Приватбанк» сплатило 2 102 грн судового збору при подачі позову до суду. В зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 96 грн 70 коп. судового збору (2102*4,6%).

Керуючись статтями 7, 10, 89, 258, 259, 263-265, 279, 280, 281 ЦПК України, статтями 526, 549, 551, 610-612, 1048- 1050, 1054 ЦК України,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором без номера від 13 вересня 2010 року в сумі 6 262 (шість тисяч двісті шістдесят дві) грн 81 коп.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати в сумі 96 (дев`яносто шість) грн 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Сокирко Л.М.