Рішення № 96364992, 06.04.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4888/20

Провадження № 2/577/224/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря Волошко І.С.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06.06.2011 року, яка станом на 26.10.2020 року становить 66254,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує зобов`язання по договору про надання банківських послуг (далі - кредитний договір) №б/н від 06.06.2011 року, не погашає заборгованість по кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 66254,90 грн., з яких: 63144,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3110,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором, що є порушенням прав та інтересів позивача. Тому прохає стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 66254,90 грн. та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

В судове засідання представник позивача Дашко В.М. не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та раніше надав до суду клопотання, в якому вказав, що позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06.06.2011 року просить розглядати без участі представника позивача. Позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, та у відповіді на відзив. Також не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду. (а.с. 63,87-93).

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві (а.с.74-75).

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 06.06.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний Договір б/н, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку, однак відсутнє зазначення суми кредитного ліміту за платіжними картками кредитка «Універсальна»/Gold (а.с. 16 зворот).

В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_2 за підписаним кредитним договором було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 20.11.2009, термін дії 01/13; № НОМЕР_2 , дата відкриття 29.07.2011, термін дії 04/15; № НОМЕР_3 , дата відкриття 24.12.2013, термін дії 12/15, № НОМЕР_4 , дата відкриття 23.08.2012, термін дії 07/16; № НОМЕР_5 , дата відкриття 25.11.2016, термін дії 05/20; № НОМЕР_6 , дата відкриття 27.08.2020, термін дії 12/23. (а.с.15).

Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_2 , 20.11.2009 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 23.08.2012 року встановлено кредитний ліміт 16000 грн., який в подальшому 17.01.2014 року збільшено до 17500 грн., 31.01.2017 року збільшено до 21500 грн., а 17.04.2019 зменшено кредитний ліміт 0,00 грн. (а.с. 14).

З виписки за договором №б/н ОСОБА_2 станом на 14.10.2020 року вбачається, що 26.05.2015 наявний рух коштів по кредитній картці, заборгованість за кредитом 16832,05 грн., заборгованість за процентами 460,93 грн. (а.с. 5-7).

Водночас з виписки за договором №б/н ОСОБА_2 станом на 31.05.2015 року вбачається, що 23.08.2012 наявний рух коштів по кредитній картці, заборгованість за кредитом 63144,50 грн., заборгованість за простроченими відсотками 3110,40 грн. (а.с. 8-13).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 20-34).

За підрахунком позивача за договором б/н від 06.06.2011 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 станом на 26.10.2020 року, ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 66254,90 грн., яка складається 63144,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3110,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. (а.с.12-13,16).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (ст.ст. 633, 634 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині відсотків та штрафів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.06.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», який надано до позову, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, на які позивач посилається на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний Договір б/н від 06.06.2011 року, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку, а також, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів (отримання кредитних коштів не підтверджено матеріалами справи) взагалі містили умови, зокрема щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що на які посилається банк розмірах і порядках нарахування.

Також, у даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»). Враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

До того ж в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин у 2010 році до моменту звернення до суду із вказаним позовом 2020 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, і дана позиція узгоджується в позицією Великої палати ВС (Справа № 342/180/17 від 19.07.2019 р.)

Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом (Справа № 342/180/17 від 19.07.2019 р.)

Суд не може прийняти до уваги твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості у тій сумі, яка зазначена у позовній заяві, оскільки на підтвердження цих обставин позивачем надано розрахунок, який викладений незрозуміло, оскільки, у графах складових заборгованості містить лише цифрові дані, без наведення математичного обґрунтування, тому визначити за ним час та період утворення заборгованості у відповідача та перевірити правильність її нарахування неможливо, а інших доказів, підтверджуючих ці обставини, позивачем не надано. Також розрахунок не містить достатніх даних про особу, яка його здійснила та інші ідентифікуючі дані цієї особи відсутні.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 року у справі № 315/353/17.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених законом, зокрема статтями 625,1048 ЦК України позивач не пред`явив, як і не пред`явив доказів на підтвердження належного розрахунку суми заборгованості.

Виходячи з викладеного вище, а також беручи до уваги, що матеріли справи містять розбіжності щодо отриманої (не отриманої) відповідачем суми кредиту, суд позбавлений можливості визначитися з розміром тіла кредиту, нарахованих відсотків та пені, які могли бути стягнуті з відповідача на користь позивача у разі надання останнім належних доказів.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, що також відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки з розрахунку заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, не можливо встановити рух коштів по рахунках, періодичність та порядок їх отримання ОСОБА_2 . Окрім цього у зв`язку з тим, що в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку, яка підписана позивачем та відповідачем 06.06.2011 року, взагалі не зазначені основні та конкретні умови та правила надання банківських послуг, а саме: грошова сума кредитного ліміту, конкретні відсотки за користування кредитним лімітом, розміри та види неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, а тобто банком не дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, та окрім цього позивачем не зазначено позовні вимоги з приводу застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання визначеної ЦК України, а не договором, а тому такі грошові суми, які зазначені в позовних вимогах не підлягають стягненню.

Відповідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але оскільки у позові відмовлено повністю, то суд приходить до висновку, що судові витрати у розмірі 2102 грн. сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 1) потрібно покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.207,526,626,628,633,634,638,639,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,81,133,141,263- 265,268,274-279,280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору б/н від 06.06.2011 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Повний текст рішення виготовлено до 16 квітня 2021 року

Суддя Рідзевська І. О.