Ухвала суду № 96364258, 29.03.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/617/21

Провадження № 2/488/1023/21 р.

УХВАЛА

Іменем України

29.03.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

25.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суду м. Миколаєва з зазначеним позовом.

25.02.2021 року визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 — ІV (у редакції Закону № 2147 — VIII від 03.10.2017 року) та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до частин 1 та 6,8 статті 187 ЦПК, в порядку досудової підготовки судом був надісланий запит до відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області, відповідь на який надійшла 17.03.2021 року.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано вищезазначених норми ЦПК України.

Судовий збір сплачується на рахунок UA 318999980313191206000014481, код класифікації доходів бюджету 22030101; отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Корабельний район/22030101; код отримувача ЄДРПОУ: 37992030; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте, надана позивачем квитанція № 23 про сплату судового збору від 30.11.2021 року не підтверджена Управлінням казначейства про зарахування до бюджету.

Крім того, в провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва на розгляді у судді Селіщевої Л.І., перебувала аналогічна цивільна справа позивача, яка була залишена без розгляду та за подання якої позивачем було сплачено судовий збір саме за квітанцією № 23 від 30.11.2018 року, наданою до суду на теперішній час, судовий збір не повертався позивачу.

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175, ст. 177 цього Кодексу, зокрема, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4 ч. 3 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач, може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подають в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.3). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, документи надані позивачем не завірені належним чином, як це передбачено ч. 4 ст. 95 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана заява не відповідає вищевказаним вимогам, тому є необхідним залишити її без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк не більше десяти днів з моменту отримання ним копії ухвали та роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська