Ухвала суду № 96364031, 16.04.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №151/293/15-к

Провадження №1-в/127/293/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, -

Встановив:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, а саме обмеженням волі мотивуючи її тим, що він відбув частину призначеного покарання.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 засуджений до позбавлення волі та наразі відбуває покарання в Ладижинській ВК (№ 39), відбув 2/3 частини призначеного покарання та має формальні ознаки для застосування до нього ст. 82 КК України.

Дослідивши клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокове звільнення.

Статтею 82 Кримінального кодексу України передбачено, що особам, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Водночас, статтею 154 Кримінально-виконавчого кодексу України більш детально визначено порядок звільнення від відбування покарання.

Порядок розгляду судом питань про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням визначено ст.ст. 537-539 КПК України.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Частиною 2 статті 539 КПК України визначено підсудність справ про вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконання вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікування) частини першої статті 537 цього Кодексу.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 на даний час відбуває покарання в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№ 39)», а тому питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким підлягає вирішенню місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 1 квітня 2017 року «Узагальнення судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків» зазначив, що статті викладені у главах 28 та 29 КПК («Судовий розгляд» та «Судові рішення») безпосередньо не передбачають такого процесуального рішення, як повернення клопотання на підставі порушення правил підсудності. Разом із тим кримінальне процесуальне та кримінально-виконавче законодавство у багатьох випадках встановлює часові обмеження щодо права на звернення з відповідним клопотанням у разі відмови у його задоволенні. Наприклад, у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

В подальшому, у зазначеному листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ вказав, що з огляду на наведені положення та враховуючи, що у випадку недотримання суб`єктом звернення правил територіальної підсудності, визначеної у ст. 539 КПК, суд не здійснює розгляд по суті клопотання, а встановивши, що клопотання (подання) є не підсудним, суд з урахуванням положень ст. 539 КПК вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб`єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.

Враховуючи викладене, оскільки положення ч. 7 ст. 539 КПК України, ч. 7 ст. 154 КВК України, встановлено обмеження на повторне звернення з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, з метою уникнення обмеження права засудженого ОСОБА_1 на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, суд вважає, що клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід повернути ОСОБА_1 , оскільки дане питання підлягає вирішенню місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання

Керуючись: ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 154 КВК України,-

Ухвалив

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким - повернути особі, яка його подала.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: