Рішення № 96363197, 07.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року м. Київ № 640/18734/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Васильєвої Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Видобувна компанія

«УКРНАФТОБУРІННЯ»

Товариства з обмеженою відповідальністю "Скела Терциум"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної

системи України"

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз»

про визнання протиправними та скасування постанови від 30 вересня 2015 року

№ 2493,

за участі представників сторін:

від позивача - Метенко Тараса Ігоровича

від відповідача - Мкртчяна Ваана Хачіовича

від третьої особи - Пилипчук Віталіни Євгенівни ,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, офіс 7, код ЄДРПОУ 40111046) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (01010, м. Київ, Кловський узвіз, 7, поверх 16, код ЄДРПОУ 42795490), в якому просить суд визнати протиправною та нечинною главу 8 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 р. "Про затвердження Кодексу газотранспортної системи", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1378/27823.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття та введення в дію глави 8 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції постанови № 370 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» від 11.02.2020 року є протиправним, суперечить вимогам законодавства та безпосередньо порушує права та законні інтереси позивачів, як учасників ринку природного газу. Зокрема, відповідачем не затверджена методологія розрахунку плати за нейтральність, а формула, що міститься в розділі глави 8 Розділу XIV Кодексу ГТС, не містить чіткої та однозначної методики визначення розміру витрат та доходів оператора ГТС, що дає змогу відповідачу штучно впливати на розмір ставки плати за нейтральність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.09.2020 року в справу залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПрАТ «Укрнафтобуріння»- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю. Комодітіз».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2020 об`єднано в одне провадження адміністративні справи №640/18734/20, №640/18648/20 та №640/18724/20 за позовами ПРАТ Видобувна компанія «УКРНАФТОБУРІННЯ» і ТОВ «ЕРУ ГРЕЙДІНГ».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2020 закрито провадження у справі №640/18734/20 в частині вимог за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРУ ТРЕЙДІНГ».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 01.12.2020 об`єднано в одне провадження адміністративні справи №640/18734/20 та №640/19169/20 за позовом ТОВ «Скела Терциум» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання протиправними та скасування постанови від 30 вересня 2015 року №2493.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд".

Таким чином, розгляд адміністративної справи №640/18734/20 здійснюється за позовами Приватного акціонерного товариства Видобувна компанія «УКРНАФТОБУРІННЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скела Терциум", з наступними позовними вимогами: визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за №2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1378/27823 в частині глави 8 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивачів, надав відзиви на позовні заяви, відповідно до яких зазначив, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень, визначених Законом України «Про ринок природного газу» та у спосіб, визначений законодавством.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надав письмові пояснення відносно предмету спору, в яких зазначила про необґрунтованість поданого позову, оскільки обґрунтування та висновки позивача зводяться до непідтверджених міркувань щодо невиконання відповідачем свого обов`язку щодо визначення розрахунку плати за нейтральність балансування. Просило у задоволенні позовів відмовити.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю. Комодітіз» свої пояснення відносно предмету спору суду не надало.

У судовому засіданні 07 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

11 лютого 2020 року відповідачем була прийнята Постанова №370, якою затверджено зміни до Кодексу газотранспортної системи (постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493), згідно з якими, починаючи з 01 березня 2020 року оператор ГТС щомісячно розраховує плату за нейтральність балансування, здійснює оплату замовнику послуг природного газу у порядку, визначеному нормами Кодексу газотранспортної системи.

Незгода позивачів із прийнятою постановою, зумовила їх звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовами, при вирішенні яких суд виходить із наступного.

З 01.10.2015 правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначаються Законом України «Про ринок природного газу».

Закон розроблений і прийнятий у рамках імплементації положень і вимог Директиви європейського парламенту та ради 2009/73/ЄС від 13.07.2009 р. «Про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування директиви 2003/55/ЄС».

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон) державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону Регулятором ринку природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 34).

До основних завдань НКРЕКП, як Регулятора відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» належить, зокрема, сприяння безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури (газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG), що дасть змогу забезпечити недискримінаційний доступ до неї для всіх замовників.

Згідно із положеннями статті 4 Закону до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження Кодексів газотранспортних систем.

Положеннями статті 32 Закону передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 32 Закону встановлено, що Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Статтею 33 Закону передбачено, що оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу та подає його Регулятору на затвердження. Після затвердження кодексу газотранспортної системи Регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті.

Як встановлено судом під час розгляду справи, станом на момент прийняття постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, відповідач діяв на підставі Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 .

Пунктом 3 Положення визначено, що одним із основних завдань Комісії є, зокрема, державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ.

При цьому, пунктом 13 Положення встановлено, що рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, Що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об`єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

НКРЕКП має право видавати в установленому порядку разом з органами виконавчої влади спільні акти.

Так, на виконання вимог Закону про ринок газу, Оператором ГТС було розроблено Кодекс газотранспортної системи, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.

Як встановлено судом під час розгляду справи, у відповідності до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», було оприлюднено проект регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб» та аналіз регуляторного впливу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет.

Крім того, у відповідності із статтею 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» для погодження до уповноваженого органу (Державної регуляторної служби України) разом з проектом регуляторного акта Комісією було подано аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Листом Державної регуляторної служби України від 29.09.2015 № 7333/0/20-15 Комісію повідомлено, що за результатами проведеної експертизи проект постанови НКРЕКП відповідає принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Також, листом Антимонопольного комітету України від 30.09.2015 №128-06/01-9936, в межах компетенції, повідомлено про погодження проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи».

Листом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 06.11.2015 № 7192/24488-0-26-15112.21 повідомлено Комісію, що постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

До того ж, листом Міністерства юстиції України від 09.11.2015 № 24467-0-2615/10.1 повідомлено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2015 № 2238/5 повернуто після державної реєстрації постанову НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи», зареєстровану у Міністерстві юстиції 06.11.2015 за № 1378/27823.

Вказані письмові докази містяться в матеріалах справи та були досліджені судом під час її розгляду.

Станом на момент прийняття постанови НКРЕКП від 11.02.2020 № 370 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», відповідач діяв на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП).

Згідно зі статтею 2 Закону про НКРЕКП, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Статтею 3 Закону про НКРЕКП встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, кодекси систем передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної та газорозподільних систем, кодекси газосховищ та установки LNG, підготовлені операторами, та ініціює внесення змін до них.

Таким чином, доводи позивача про відсутність повноважень відповідача на внесення змін до Кодексу ГТС, спростовуються наведеними нормами законодавства.

Водночас, затвердження Кодексу ГТС, а також внесення змін до нього належить до виключних повноважень НКРЕКП.

При цьому, статтею 14 Закону про НКРЕКП засідання Регулятора є основною формою його роботи, як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора.

Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування Рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття.

Водночас, як встановлено судом, постановою відповідача від 11.02.2020 №370 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» були внесені зміни до Кодексу ГТС.

Так, на відкритому засіданні НКРЕКП було схвалено проект Постанови «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» та на виконання вимог Закону про НКРЕКП.

Проект постанови після його схвалення (10.12.2019) було розміщено на офіційному вебсайті НКРЕКП в мережі Інтернет, з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб, які приймалися до 11.01.2020 включно.

При цьому, відповідно до статті 15 Закону про НКРЕКП було оприлюднено проект, що має ознаки регуляторного акта, постанови НКРЕКП ««Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» та аналіз регуляторного впливу, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідача.

Таким чином, суд зазначає, що вся необхідна інформація щодо обґрунтованості прийняття постанови була викладена в обґрунтуванні до Проекту та аналізі його регуляторного впливу, з якими фізичні, юридичні особи, їх об`єднання, а також інші заінтересовані особи мали можливість ознайомитись на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

За результатами відкритого обговорення Проекту постанови, на офіційному вебсайті Регулятора, 05.02.2020 було опубліковано протокол відкритого засідання разом з таблицею узгоджених позицій.

На відкритому засіданні НКРЕКП, яке відбулось 11.02.2020 було прийнято постанову «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» (Постанова НКРЕКП від 11.02.2020 № 370) та 12.02.2020 постанова НКРЕКП від 11.02.2020 № 370 була офіційно опублікована на вебсайті відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що при схваленні та прийнятті оскаржуваної постанови НКРЕКП від 11.02.2020 № 370, в т.ч. главу 8 розділу XIV Кодексу ГТС, були дотримані процедури, передбачені законодавством для її прийняття.

Отже, твердження позивача, що прийняття та введення в дію глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції постанови НКРЕКП від 11.02.2020 № 370 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» відбулось із порушенням процедури, суд вважає необґрунтованими.

Таким чином, постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» (в редакції постанови НКРЕКП від 11.02.2020 №370 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП») була прийнята відповідачем в межах повноважень, визначених Законами України «Про ринок природного газу», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та у спосіб, визначений законодавством України.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначаються Законом України «Про ринок природного газу».

Закон України «Про ринок природного газу є ключовим документом, що встановлює на ринку природного газу України європейські норми, визначені в Третьому енергетичному пакеті, зокрема, в Директиві 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського

Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу Регламенті І715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу, Регламенті № 312/2014 (далі - Регламент № 312), яким запроваджується мережевий кодекс балансування газу в транспортних мережах.

Зокрема, частиною другою статті 30 Регламенту № 312 передбачено, що національний

регулятор встановлює або затверджує та оприлюднює методологію розрахунку плати за нейтральність балансування, включаючи її розподіл між замовниками послуг транспортування та правила управління кредитними ризиками.

Відповідно до положень пунктів 6, 7 частини третьої статті 4 Закону до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать:

-затвердження кодексів газотранспортних систем;

-затвердження правил балансування як частини кодексу відповідної газотранспортної системи (у тому числі методології визначення платежів, пов`язаних із балансуванням), що мають бути справедливими, недискримінаційними, обумовленими об`єктивними чинниками та такими, що створюють економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

Згідно з підпунктом 9 частини другої статті 33 Закону Кодекс газотранспортної системи повинен містити такі положення, зокрема, правила фізичного і комерційного балансування з урахуванням основних принципів, визначених статтею 35 цього Закону.

З огляду на викладене, суд зазначає, що законом визначено компетенцію регулятора щодо затвердження Кодексу газотранспортної системи та правил балансування, як частини кодексу газотранспортної системи, яким визначається методологія визначення платежів, пов`язаних із балансуванням, у тому числі розрахунок плати за нейтральність балансування.

Відповідно до статей 4 та 33 Закону постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1378/27823, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 6 глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС плата за нейтральність балансування визначається пропорційно до обсягів транспортування замовників послуг транспортування місяця М, крім обсягів транспортування природного газу, що транспортується в митному режимі транзиту та митному режимі митного складу.

Отже, при здійсненні розрахунку плати за нейтральність та ставки плати за нейтральність оператор газотранспортної системи має керуватися вимогами глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС.

Враховуючи викладене, твердження позивача, що положеннями глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС регулятор делегував оператору газотранспортної системи повноваження щодо встановлення державних регульованих цін на природну монополію, і що на думку позивача суперечить вимогам статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», у зв`язку з чим глава 8 Кодексу ГТС розділу XIV має бути визнана протиправною та не чинною, є необґрунтованими і помилковими, оскільки державні регульовані ціни встановлені відповідачем у Кодексі газотранспортної системи, натомість оператор газотранспортної системи лише здійснює відповідні розрахунки за визначеною формулою.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 глави 8 розділу XIV Кодексу ТС для газового року 2019/2020 починаючи з 01.03.2020 плата за нейтральність балансування застосовується таким чином.

Оператор газотранспортної системи до 21 числа місяця, наступного за звітним, здійснює публікацію розрахунку та величини ставки плати за нейтральність балансування за місяць М на своєму веб-сайті та по кожному замовнику послуг транспортування через інформаційну платформу повідомляє про розмір грошових коштів, який мав би стягуватися із замовників услуг транспортування природного газу (якщо ставка нейтральної плати більше нуля) або мав би виплачуватися йому (якщо ставка плати за нейтральність балансування менше нуля) в якості плати за нейтральність балансування за місяць М.

За газовий рік 2019/2020 плата за нейтральність балансування не стягується та не виплачується.

Суд звертає увагу, що відповідно до листа-роз`яснення відповідача №7319/16/7-20 від 25.07.2020 року, встановлено, що фактичної сплати за нейтральність позивачами не здійснювалась, а нарахування такої плати відбулось з метою виявлення проблем та недоліків у підході до розрахунку плати за нейтральність та вчинення дій з їх усунення перед наступним етапом впровадження плати за нейтральність за газовий рік 2020/2021.

Доводи щодо відсутності фактичної оплати за нейтральність позивачами не заперечувалось, натомість в судовому засіданні 23.02.2021 року, представником позивача було зазначено що вони розцінюють вказані нарахування, як підстави для можливого стягнення.

Отже, протягом 2019/2020 газового року (перший етап запровадження плати за нейтральність балансування), тобто з 01.10.2019 по 30.09.2020, розмір плати за нейтральність балансування, розрахований оператором газотранспортної системи відповідно до вимог глави розділу XIV Кодексу ГТС, доводиться до відома кожного замовника послуг транспортування природного газу інформативно та не підлягає оплаті оператору газотранспортної системи або оператором газотранспортної системи на користь замовників.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено, що внаслідок дії положень глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС не було завдано будь-яких збитків жодному замовнику послуг транспортування природного газу, що свідчить про відсутність порушеного права позивачів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті постанови від 30.09.2015 І № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортних систем» (в редакції постанови НКРЕКП від 11.02.2020 №370 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП»), відповідач діяв в межах своєї компетенції та повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому, в силу статті 2 КАС України, підстав для скасування оскаржуваного рішення Комісії відсутні.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, на підставі ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративних позовів Приватного акціонерного товариства Видобувна компанія «УКРНАФТОБУРІННЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скела Терциум" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено і підписано 19 квітня 2021 року

Суддя Н.Г. Вєкуа