Рішення № 96363169, 19.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Київ № 640/4643/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська3, код ЄДРПОУ 26080214), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (65000, м. Одеса, вул. Жуковського, 23, кв. 11-а, код ЄДРПОУ 23861029), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.01.2020 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №203/19 реєстраційний №203/0/14-2/2019 від 06.08.19 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що відмовляючи у задоволенні скарги на дії адвоката ОСОБА_2 , відповідачем було порушено вимоги п.п. 28,40,43,44,46 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», а також не повідомлено заявника за 5 днів про дату, час та місце проведення засідання дисциплінарної палати, внаслідок чого її було позбавлено права надати свої пояснення, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Ухвалою суду від 19 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позову заяву, в якому вказав, що прийняте відповідачем рішення є вмотивованим і обумовлене п. 3.45 Регламенту ВКДКА, що у свою чергу не передбачає наведення мотивів правомірності чи протиправності рішень регіональної КДКА, дослідження доказової бази з наданням оцінки у тексті мотивувальної частини такого рішення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області своїм правом на подання пояснень відносно предмету спору не скористалась, пояснення до суду не надала.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

06.08.2019 Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області за скаргою ОСОБА_1 було прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . Не погоджуючись з вказаним рішенням ДП КДКА Одеської області від 06.08.2019 року позивач оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

31.01.2020 на засіданні ВКДКА, керуючись положеннями п. 3.45 Регламенту ВКДКА, прийнято рішення № 1-001/2020, яким вирішено скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення ДП КДКА Одеської області від 06.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - залишити без змін.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила її звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI.

Частинами 1, 2 статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Відповідно до статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

При цьому, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Стадії дисциплінарного провадження визначені статтею 37 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI та включають в себе: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Порядок проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката врегульований статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що виключно дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Вимогами частини 2 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Аналогічні вимоги містяться у пунктах 3.39, 3.40 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 04-05 липня 2014 року №78.

Вимогами пунктів 3.41-3.43 Регламенту визначено, що розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 03.09.2019 року, за вх. № 12491 до відповідача надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 06.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Листом за вих. № 1460 від 10.09.2019 року вказана скарга була повернута скаржниці для усунення недоліків.

01.10.2019 року, за вх. №12623, до відповідача надійшла скарга ОСОБА_1 від 25.09.2019 року з усунутими недоліками та клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 06.08.2019 року.

Супровідним листом ВКДКА за вих. № 1607 від 07.10.2019 року звернулась до КДКА Одеської області з проханням направити матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 для розгляду зазначеної скарги, у відповідь на що листом за вх. № 12743 від 28.10.2019 року надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно Адвоката ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 9 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Частиною 10 ст. 52 Закону, установчим документом ВКДКА є положення про ВКДКА, яке затверджується з`їздом адвокатів України.

Відповідно до п. 6 розділу І Положення про ВКДКА, затвердженого рішенням Звітно- виборного з`їзду адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, ВКДКА діє відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», інших законів України, рішень РАУ, цього Положення та Регламенту ВКДКА.

Згідно з п. 2.3.11. Регламенту ВКДКА, із змінами, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня Голова ВКДКА планує роботу ВКДКА, надає доручення членам ВКДКА, пов`язані з виконанням покладених ВКДКА завдань, дотримуючись розумної пропорційності навантаження та спеціалізації членів комісії.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на виконання пункту 2.3.11. Регламенту ВКДКА листом за вих. № 1743 від 28.10.2019 року члену ВКДКА Пшеничному O.JI. було доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі позивача.

16.12.2019 року за вх. № 12999 до відповідача надійшли пояснення адвоката від 14.12.2019 року на скаргу ОСОБА_1 до ВКДКА.

24.12.2019 року, за вх. № 13031, до ВКДКА надійшло клопотання скаржниці від 23.12.2019 року про доповнення скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 06.08.2019 року.

Згідно положень ч. 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону рішення ВКДКА приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії, тобто, за відповідне рішення, проект якого внесений на засідання членом ВКДКА - доповідачем по конкретній скарзі, мають проголосувати шістнадцять або більше членів комісії.

У свою чергу, згідно з пунктом 3.45 Регламенту ВКДКА, рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

У ч. 5 ст. 52 Закону зазначається, що ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення КДКА без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення КДКА та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної КДКА та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Згідно ч. 1 ст. 43 Закону, адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування.

Відповідно до Роз`яснення щодо порядку прийняття рішення ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.11.2013 року № 248, у разі, коли за задоволення скарги особи на рішення КДКА або за іншу внесену пропозицію не проголосувало шістнадцять (і більше) членів ВКДКА, вона вважається відхиленою, що також є рішенням ВКДКА, яке не потребує окремого голосування.

Як вбачається із тексту рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.01.2020 року №І-001/2020 за проект рішення проголосувало: «за» - 5, «проти» - 10, «утрималися» - 4 члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Інші члени участі в голосуванні не брали.

Відповідно до пункту 3.45 Регламенту рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазнається у рішенні ВКДКА про відмову у задоволенні скарги.

При цьому, виходячи з положень частини 2 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 2.1 Регламенту, до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів.

Частиною 6 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо розгляду скарги позивача на рішення від 06.08.2019 року було правомочним.

З огляду на те, що стосовно проекту рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 не проголосувала більшість з 30 членів ВКДКА, тобто 16 членів, зазначена скарга в установленому порядку вважається відхиленою.

Зі змісту рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вбачається, що відповідно до Роз`яснення щодо порядку прийняття рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року №248, у разі, коли за задоволення скарги особи на рішення КДКА або за іншу внесену пропозицію не проголосувало шістнадцять (і більше) членів ВКДКА, вона вважається відхиленою, що також є рішенням ВКДКА, яке не потребує окремого голосування.

Оскільки при розгляді скарги позивача на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 06.08.2019 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , за запропоноване рішення не проголосувало 16 (і більше) членів ВКДКА, скарга вважається відхиленою відповідно до пункту 3.45 Регламенту ВКДКА, про що і зазначено у рішенні відповідача про відмову у задоволенні скарги.

В зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку, що відповідачем було відхилено скаргу на рішення КДКА Одеської області з процесуальних підстав - у зв`язку із відсутністю за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за запропонований та внесений членом ВКДКА проект рішення.

Відтак, рішення відповідача про залишення рішення ДП КДКА Одеської області від 06.08.2019 року без змін, а скаргу на вказане рішення - без задоволення, є законним і вмотивованим, прийнятим в порядку і в межах наданих відповідачу повноважень.

В частині доводів позивача про порушення права на участь у засіданні комісії, суд зазначає, що пунктом 3.2 Регламенту передбачено, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

При цьому, учасниками засідання комісії є особи, питання стосовно яких включені до проекту порядку денного відповідного засідання, а також їхні представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні у випадках, передбачених законодавством України або цим Регламентом (пункт 3.11 Регламенту).

Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивач та адвокат повідомлялись, що розгляд скарги на рішення ДП КДКА Одеської області від 06.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , включено до порядку денного засідання ВКДКА, яке відбудеться 31.01.2020 року о 10-00 год за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська 3, 2 поверх, шляхом направлення 17.01.2020 року відповідного супровідного листа за № 2186 від 17.01.2020 року.

Вказаний факт підтверджується в матеріалах справи копією листа відповідача від 17.01.2020 року, а також списку № 980 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів ВКДКА разом з копією фіскального чеку про відправлення від 17.01.2020.

Також, відповідне оголошення про засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури містилось на сайті Комісії, що свідчить про виконання відповідачем вимог пункту 3.2 Регламенту.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято відповідача № І-001/2020 від 31.01.2020 року з дотриманням процедури розгляду скарги, на підставі п. 3.45 Регламенту ВКДКА, що у свою чергу не передбачає наведення мотивів правомірності чи протиправності рішень регіональної КДКА, дослідження доказової бази, з наданням оцінки у тексті мотивувальної частини такого рішення.

В зв`язку із тим, що позовна вимога про зобов`язання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.01.2020 року, у задоволенні якої судом за результатами розгляду справи відмовлено, похідна позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, наявні в матеріалах справи докази та аналіз норм чинного законодавства свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143,241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа