Рішення № 96363097, 19.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/931/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 28.09.2020 №1972430/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 03.09.2020 №6 в ЄРПН, від 28.09.2020 №1972429/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 03.09.2020 №7 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040904/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 04.09.2020 №8 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040905/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 05.09.2020 №9 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040903/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.09.2020 №10 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040907/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.09.2020 №11в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040906/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 09.09.2020 №12 в ЄРПН, від 16.11.2020 №2140038/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.09.2020 №14 в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН наступні податкові накладні, подані позивачем датою їх доставлення до контролюючого органу, а саме податкову накладну від 03.09.2020 №6 – 21.09.2020, податкову накладну від 03.09.2020 №7 – 21.09.2020, податкову накладну від 04.09.2020 №8 – 28.09.2020, податкову накладну від 05.09.2020 №9 – 28.09.2020, податкову накладну від 08.09.2020 №10 – 28.09.2020, податкову накладну від 08.09.2020 №11 – 28.09.2020, податкову накладну від 09.09.2020 №12 – 28.09.2020, податкову накладну від 15.09.2020 №14 – 28.09.2020.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржувані рішення ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті без врахування особливостей вчинених господарських операцій та незважаючи на те, що позивачем був наданий вичерпний перелік документів, що підтверджують дійсність операції. В даному випадку ні факт зупинення реєстрації податкових накладних, ні факт прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, не спростовують факту здійснення позивачем реальних господарських операцій, що підтверджується первинними документами на підставі яких складені податкові накладні, та відповідно права позивача на складання та реєстрацію податкових накладних.

Суд ухвалою від 19.02.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що підставою зупинення спірних накладних, в електронній квитанції зазначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених Порядком №1165 дод.3), а саме коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1004 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. В свою, чергу, позивачем з метою реєстрації накладної до податкового органу подано повідомлення яким надано документи до господарських операцій. Проте, розглянуті отримані документи визнано такими, що складені із порушенням законодавства, а позивач задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами та міркуваннями відповідача, вважає їх безпідставними та такими, що на увагу не заслуговують.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ТОВ «МІТЛЕНД-ПЛЮС» зареєстровано як юридичну особу 08.04.2013, номер запису про державну реєстрацію 10501020000000689. Види діяльності: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний):

01.46 Розведення свиней;

10.11 Виробництво мяса;

46.23 Оптова торгівля живими тваринами;

46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

47.22 роздрібна торгівля мясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

Так, з метою здійснення своєї діяльності та отримання прибутку позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю ЧЕРНІГІВАГРОШЛЯХБУД» (покупець): - Договір поставки № 420-3108/12 від 31.08.2020, Договір поставки № 420-1109/63 від 11.09.2020, відповідно до умов яких постачальник зобов`язується передати покупцю товар - зерно сільськогосподарської культури: овес (Код товару УКТ ЗЕД - 1004 90 00 00 українського походження, врожаю 2020 року) партіями, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити за нього грошову суму відповідно до умов Договору. Відповідно до пункту 1.3 Договору № 420-3108/12 від 31.08.2020, загальна кількість вага товару становить 200,000 (двісті) тон+/- 10%; Відповідно до п.2.2. Договору, ціна Договору становить 1 060 008,00 (один мільйон шістдесят тисяч вісім гривень) +/-10% в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 1.3 Договору № 420-1109/63 від 11.09.2020 загальна кількість вага товару становить 140,000 (сто сорок) тон+/- 10%; Відповідно до п.2.2. Договору, ціна Договору становить 742 005,60 (сімсот сорок дві тисячі п`ять) грн. 60 коп. +/-10% в т.ч. ПДВ.

На підставі вказаних Договорів, позивачем здійснено поставку ТОВ «ЧЕРНІГІВАГРОШЛЯХБУД» товару - зерно овес, врожаю 2020 року, внаслідок чого виписано видаткові накладні: № МП2838 від 03.09.2020; № МП2839 від 03.09.2020; № МП2841 від 05.09.2020; № МП2842 від 05.09.2020; № МП2866 від 08.09.2020; № МП2867 від 08.09.2020; № МП2869 від 09.09.2020; № МП2952 від 15.09.2020; № МП2953 від 15.09.2020; товарно-транспортні накладні: №Р-2838 від 03.09.2020; №Р-2839 від 03.09.2020; №Р-2840 від 05.09.2020; №Р-2841 від 05.09.2020; №Р-2852 від 15.09.2020; №Р-2853 від 15.09.2020; №Р-2858 від 08.09.2020; №Р-2866 від 08.09.2020; №Р-2869 від 09.09.2020;

Факт проведення розрахунків з позивачем підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, карткою рахунку 361, карткою рахунку 6811.

За наслідками здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ«ЧЕРНІГІВАГРОШЛЯХБУД», Позивачем ТОВ «МІТЛЕНД-ПЛЮС» складено та подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

податкову накладну № 1 від 01.09.2020р. на загальну суму 208 333,33 грн, у тому числі ПДВ 41666,66 грн; (Зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних) податкову накладну № 6 від 03.09.2020 на загальну суму 105 959,03 грн, у тому числі ПДВ 21 191,81 грн, податкову накладну № 7 від 03.09.2020 на загальну суму 110 064,16 грн, у тому числі ПДВ 22 012,83 грн, податкову накладну № 8 від 04.09.2020 на загальну суму 200 643 ,48 грн, у тому числі ПДВ 40 128,70 грн, податкову накладну № 9 від 05.09.2020 на загальну суму 1641,38 грн, у тому числі ПДВ 328,28 грн, податкову накладну № 10 від 08.09.2020 на загальну суму 105 912,47 грн, у тому числі ПДВ 21 182,49 грн, податкову накладну № 11 від 08.09.2020 на загальну суму 106 530,80 грн, у тому числі ПДВ 21 306,16 грн, податкову накладну № 12 від 09.09.2020р. на загальну суму 101 495,77 грн., у тому числі ПДВ 20 299,15 грн, податкову накладну № 14 від 15.09.2020 на загальну суму 208 333,33 грн, у тому числі ПДВ 41 666,67 грн.

Через автоматизовану систему електронного документообігу Єдине вікно подання електронних документів на електрону адресу позивача надійшли: квитанції від 21.09.2020 та 28.09.2020 в яких вказано, що документи прийнято, реєстрація зупинена.

Відповідно до пункту 201,16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК: № 6 від 03.09.2020; № 7 від 03.09.2020; № 8 від 04.09.2020; № 9 від 05.09.2020; № 10 від 08.09.2020; № 11 від 08.09.2020; № 12 від 09.09.2020; № 14 від 15.09.2020 зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних зазначено, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1004, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та направив через систему електронного документообігу на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації:

- Повідомлення від 23.09.2020 про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК №6 від 03.09.2020, ПН/РК №7 від 03.09.2020;

- Повідомлення від 14.10.2020 про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК №8 від 04.09.2020, ПН/РК №9 від 05.09.2020, ПН/РК №10 від 08.09.2020; ПН/РК №11 від 08.09.2020; ПН/РК №12 від 09.09.2020.

- Повідомлення від 11.11.2020 про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК №14 від 15.09.2020.

До зазначених повідомлень позивачем надано детальні пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вищевказаних податкових накладних, а саме додано сканкопії документів щодо реалізації товару (Договору поставки № 420-3108/12 від 31.08.2020, Договору поставки № 420-3108/12 від 31.08.2020), видаткових накладних - № МП2838 від 03.09.2020; № МП2839 від 03.09.2020; № МП2841 від 05.09.2020; № МП2842 від 05.09.2020; № МП2866 від 08.09.2020; № МП2867 від 08.09.2020; № МП2869 від 09.09.2020; № МП2952 від 15.09.2020; № МП2953 від 15.09.2020, товарно-транспортних накладних - №Р-2838 від 03.09.2020; №Р-2839 від 03.09.2020; №Р-2840 від 05.09.2020; №Р-2841 від 05.09.2020; №Р-2852 від 15.09.2020; №Р-2853 від 15.09.2020; №Р-2858 від 08.09.2020; №Р-2866 від 08.09.2020; №Р-2869 від 09.09.2020; -довіреностей - №184 від 01.09.2020; №205 від 15.09.2020 -банківських виписок; оборотно-сальдової відомості по рахунку 271 (продукція рослинництва), карток рахунку 361; 6811, довідки про земельні ділянки - № 1562 від 18.06.2020, договору оренди землі з Березнянською селищною радою від 24.02.2017р., реєстраційний номер 589115374230, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.09.2016р., посвідченим приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В., зареєстровано в реєстрі за№ 1084, оборотно-сальдової відомості по рахункам 103,104,105, штатного розпису ТОВ «МІТЛЕНД-ПЛЮС» станом на 01.07.2020, звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур 37-сг-№ реєстраційний номер 9002222994 від 01.09.2020, звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020року, № 4-сг, звіту про реалізацію продукції сільського господарства за січень-вересень 2020, документів щодо походження продукції, тощо.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийняті оскаржувані рішення.

Як вбачається з оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних: № 6 від 03.09.2020; №7 від 03.09.2020; №8 від 04.09.2020; №9 від 05.09.2020; №10 від 08.09.2020; №11 від 08.09.2020; №12 від 09.09.2020; №14 від 15.09.2020; є -" Надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». У графі «Додаткова інформація - задіяний у розповсюдженні та використанні ймовірно схемного податкового кредиту».

Такі дії відповідачів, на думку Товариства порушили його права та стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Так, Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пп.а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрацїї/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями п.13 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до положень пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі — Порядок зупинення реєстрації).

Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно п.5 Порядку зупинення реєстрації Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.7 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Суд звертає увагу, що реєстрація спірних податкових накладних зупинена на підставі відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З аналізу положень Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому платнику податку надсилається рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Слід зауважити, що саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вже зазначалось, підставою зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено саме відповідність операції п.1 Критеріям ризиковості операцій, а не відповідність позивача критеріям ризиковості платника, а тому Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної від 28.09.2020 №1972430/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 03.09.2020 №6 в ЄРПН, від 28.09.2020 №1972429/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 03.09.2020 №7 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040904/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 04.09.2020 №8 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040905/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 05.09.2020 №9 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040903/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.09.2020 №10 в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040907/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.09.2020 №11в ЄРПН, від 16.10.2020 №2040906/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 09.09.2020 №12 в ЄРПН, від 16.11.2020 №2140038/38662614, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.09.2020 №14 в ЄРПН, є такими, що прийняті в порушення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Суд зазначає, що позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення та документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з відповідним контрагентом. Разом з тим, комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення позивача та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленнях, прийняті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, суд зазначає, що застосований п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, не охоплює операції за якими товар є вироблений і постачається вперше і відповідно в системі адміністрування ПДВ відсутні відомості про придбання товару так як товар є вироблений а не придбаний, що спростовує підстави для зупинення реєстрації ПН як такі, що має ознаки ризиковості і застосований Критерії ризиковості є таким, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

А отже, зважаючи на наявність у позивача документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що таких документів достатньо, на думку суду, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання у спірному рішенні на те, що позивач «задіяний у розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту», оскільки, зазначене вище не є юридичним фактом, а є лише припущенням, не підтвердженим жодними доказами. Рішення, не містять конкретної інформації у чому полягає «розповсюдження ризикового податкового кредиту» і яке відношення до цього має Товариство.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної належить визнати протиправними та скасувати.

За приписами ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні суд зазначає, що дана вимога жодним чином не порушує дискреційної функції фіскального органу з огляду на наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

За приписами п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п.12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Оскарження рішень про відмову в реєстрацію передбачено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (діє з 01.02.2020).

Відповідно до п.12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Відповідно до п.17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 ПК України.

Відповідно до п.18 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі з урахуванням вимог пункту 200.3 статті 200і ПК України.

Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)».

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що існує достатньо правових підстав для зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою її подання.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З урахуванням ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та ГУ ДПС у Чернігівській області на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 18 160,00 грн солідарно по 9 080,00 грн з кожного відповідача.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2020 №1972430/38662614, від 28.09.2020 №1972429/38662614, від 16.10.2020 №2040904/38662614, від 16.10.2020 №2040905/38662614, від 16.10.2020 №2040903/38662614, від 16.10.2020 №2040907/38662614, від 6.10.2020 №2040906/38662614, від 16.11.2020 №2140038/38662614.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» датою їх доставлення до контролюючого органу, а саме податкову накладну від 03.09.2020 №6 – 21.09.2020, податкову накладну від 03.09.2020 №7 – 21.09.2020, податкову накладну від 04.09.2020 №8 – 28.09.2020, податкову накладну від 05.09.2020 №9 – 28.09.2020, податкову накладну від 08.09.2020 №10 – 28.09.2020, податкову накладну від 08.09.2020 №11 – 28.09.2020, податкову накладну від 09.09.2020 №12 – 28.09.2020, податкову накладну від 15.09.2020 №14 – 28.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» судовий збір у сумі 9 080,00 (дев`ять тисяч вісімдесят гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» судовий збір у сумі 9 080,00 (дев`ять тисяч вісімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітленд-Плюс» (вул.Польова, 9, смт.Березна, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 38662614).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966)

Повне рішення суду складено 19.04.2021.

Суддя Л.О. Житняк