Ухвала суду № 96363060, 19.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/3325/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України, третя особа – Державна фіскальна служба України про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

30.03.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України та просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 1 269 126,76 грн за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2015 по 24.11.2020, що складається з: 591 648,46 грн (середній заробіток з вирахуваними податками та зборами), 659 485,89 грн (інфляційні збитки), 74 428,47 грн (невикористана відпустка).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з часу отримання ухвали суду, зокрема, для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у відповідності до норм чинного законодавства із зазначенням підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначає, що неодноразово звертався із відповідними заяви до відповідача та третьої особи, що є поважною причиною продовження строку звернення до суду, оскільки вважає, що із дати надання йому відмови у наданні інформації про розмір посадового окладу та розрахунку розміру середньої заробітної плати не пройшов тримісячний термін.

Суд зазначає, що день, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Тобто, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави". Суд також зауважує, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Як зазначає сам позивач, він був обізнаний про наявність у відповідача обов`язку провести з ним розрахунок за період вимушеного прогулу, оскільки зазначене питання було предметом розгляду в суді у справі №825/1262/15-а (вимоги позивача в цій частині залишені без розгляду, у зв`язку з поданням позивачем заяви). А отже, звільняючись зі служби 24.11.2020, позивач знав про порушення його прав та інтересів в частині невиплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд враховує, що реалізація особою своїх прав залежить від її волевиявлення і здійснюється нею на власний розсуд. Проте, позивачем не наведено жодних осбтавин, які б свідчили про неможливість реалізації своїх прав з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та доказів того, що такі обсатвини не залежать від волі позивача. В даному випадку суд не приймає до уваги посилання позивача на звернення до відповідача та третьої особи з відповідними заявами, оскільки останні не зупиняють перебіг строку звернення до суду.

Наведені позивачем обставини не дають підстав вважати, що встановлений законодавством строк на оскарження дій, рішень, бездіяльності, які мають наслідком порушення прав або інтересів особи, яка звертається за їх захистом, може бути поновлений у зв`язку з тим, що особа тривалий час просто не користується своїми правами та не вважає відносини спірними.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на введення на території України карантинних заходів, оскільки останні також не передбачають зупинення перебігу процесуальних строків, та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б давали можливість встановити взаємозв`язок запровадження карантинних заходів та порушення позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, обставини на які посилається позивач в своїй заяві, останні не можуть бути визнані судом поважними. З огляду на викладені обставини, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу в силу п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.122, ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України, третя особа – Державна фіскальна служба України про стягнення коштів в частині вимог про стягнення на його користь суму боргу в розмірі 591 648,46 грн за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2015 по 24.11.2020 - повернути позивачу.

Копію ухвали суду та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.О. Житняк