Рішення № 96363029, 15.04.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/1002/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави до Срібнянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Срібнянської селищної ради щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічні споруди: гребля - земляна, насипна, довжиною 615,0 м, ширина по гребню 14,0 м; водоскидна споруда - шахтний водоскид поєднаний з донним водовипуском, з наступними параметрами - шахта із залізобетону прямокутного перерізу розмірами в плані 2,50x4,00 м, висотою - 5,00 м, з отвором донного водовипуску розміром 0,70x1,00 м, водопровідна частина - 51,50 м, вихід - дві труби із залізобетону діаметром по 1500 мм, які розташовані на території Срібнянської селищної ради;

зобов`язати Срібнянську селищну раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме гідротехнічні споруди: гребля - земляна, насипна, довжиною 615,0 м, ширина по гребню 14,0 м; водоскидна споруда - шахтний водоскид поєднаний з донним водовипуском, з наступними параметрами - шахта із залізобетону прямокутного перерізу розмірами в плані 2,50x4,00 м, висотою - 5,00 м, з отвором донного водовипуску розміром 0,70x1,00 м, водопровідна частина - 51,50 м, вихід - дві труби із залізобетону діаметром по 1500 мм, які розташовані на території Срібнянської селищної ради.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади. Заходи щодо оформлення права власності на комплекс гідротехнічних споруд, який функціонує на території поблизу смт Срібне, Срібнянською селищною радою не вжито, чим допущено протиправну бездіяльність. Взяття у комунальну власність Срібнянською селищною радою комплексу безгосподарських гідротехнічних споруд дасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям пов`язаних з водним фактором. Предметом даного позову є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у не вчиненні дій з оформлення безхазяйного майна, а саме гідротехнічних споруд. При цьому орган, уповноважений державою звертатися до суду з позовами з цього питання, відсутній. В даному випадку порушення допущено самою Срібнянською селищною радою, що є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а тому прокурор звертається до суду самостійно відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 26.02.2021 надав до суду відзив на позов, в якому не погодився із позовними вимогами за їх безпідставністю та вказав на неналежного позивача, у зв`язку з відсутністю у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

Позивач 02.03.2021 подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що доводи, викладені у відзиві на позов не спростовують законних вимог позовної заяви, а відтак підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, наказів Генерального прокурора від 17.02.2021 №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» та від 17.02.2021 №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» розпочали роботу окружні прокуратури.

Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №2 ш у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур в структуру та штатний розпис чернігівської обласної прокуратури включено Прилуцьку окружну прокуратуру при цьому виключено Прилуцьку місцеву прокуратуру.

З положень п. 2 ч. 13, ст. 31, ст. 160 КАС України слідує, що правильне найменування учасників справи є складовим елементом здійснення судочинства.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

З аналізу норм ЦК України вбачається, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас зміна найменування тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Згідно інформації Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 31.08.2020 №1098/3-1/ДС/25-20, автодорога Н-07 Київ-Суми-Юнаківка проходить по гребню ґрунтової греблі водосховища «Тростянецька балка». Гідротехнічні споруди водосховища не належать до державних меліоративних фондів, на балансі водогосподарських організацій області не перебувають. Документація на гідротехнічні споруди, інформація щодо балансоутримувачів у Деснянському БУВР відсутня. Питання по вирішенню проблеми з експлуатації гідротехнічних споруд на водосховищі, встановлення власника безгосподарського майна неодноразово піднімалося Службою автомобільних доріг у Чернігівській області та розглядалося на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Срібнянської райдержадміністрації. Вирішення цього питання сприятиме збереженню водного об`єкту для загального та спеціального водокористування, технічного стану споруд, не допустить техногенно-екологічну катастрофу пов`язану з водним фактором та руйнування ділянки автодороги державного значення загального користування.

Згідно листа Ніжинського міжрайонного управління водного господарства від 08.07.2020 №3-1/500, до Срібнянської селищної ради 19.07.2018 №876 направлявся лист щодо безгосподарських гідротехнічних споруд, в тому числі і розташованих на водосховищі «Тростянецька балка», яким вказувалося на необхідності взяття у комунальну власність ОТГ безгосподарських гідротехнічних споруд.

Згідно інформації Срібнянської селищної ради 02-32/138 від 19.01.2021 безгосподарські гідротехнічні споруди, а саме гребля та шахтний водоскид поєднаний з донним водовипуском, що наявні на русловому водосховищі «Тростянецька балка» на обліку Срібнянської селищної ради не перебувають та право власності на дані споруди не оформлювалося.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В позовній заяві прокурор зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є саме Срібнянська сільська рада, до якого і пред`явлено позовні вимоги.

При цьому інтереси держави також охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у сфері належної експлуатації гідротехнічних споруд на водних об`єктах, що розташовані на території громади.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором адміністративного позову мало на меті захист «інтересів держави».

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Так, згідно частини першої статті 1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) – це об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Статтею 12 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Тобто, відповідачу у справі - органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме гідротехнічних споруд: гребля - земляна, насипна, довжиною 615,0 м, ширина по гребню 14,0 м; водоскидна споруда - шахтний водоскид поєднаний з донним водовипуском, з наступними параметрами - шахта із залізобетону прямокутного перерізу розмірами в плані 2,50x4,00 м, висотою - 5,00 м, з отвором донного водовипуску розміром 0,70x1,00 м, водопровідна частина - 51,50 м, вихід - дві труби із залізобетону діаметром по 1500 мм, які розташовані на території Срібнянської селищної ради.

А отже, в порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави до Срібнянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Срібнянської селищної ради щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічні споруди: гребля - земляна, насипна, довжиною 615,0 м, ширина по гребню 14,0 м; водоскидна споруда - шахтний водоскид поєднаний з донним водовипуском, з наступними параметрами - шахта із залізобетону прямокутного перерізу розмірами в плані 2,50x4,00 м, висотою - 5,00 м, з отвором донного водовипуску розміром 0,70x1,00 м, водопровідна частина - 51,50 м, вихід - дві труби із залізобетону діаметром по 1500 мм, які розташовані на території Срібнянської селищної ради.

Зобов`язати Срібнянську селищну раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме гідротехнічні споруди: гребля - земляна, насипна, довжиною 615,0 м, ширина по гребню 14,0 м; водоскидна споруда - шахтний водоскид поєднаний з донним водовипуском, з наступними параметрами - шахта із залізобетону прямокутного перерізу розмірами в плані 2,50x4,00 м, висотою - 5,00 м, з отвором донного водовипуску розміром 0,70x1,00 м, водопровідна частина - 51,50 м, вихід - дві труби із залізобетону діаметром по 1500 мм, які розташовані на території Срібнянської селищної ради.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури (вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02910114)

Відповідач: Срібнянська селищна рада (вул. Миру, 43-А, смт Срібне, Чернігівська область, 17300, код ЄДРПОУ 04412573).

Дата складення повного рішення суду - 15.04.2021.

Суддя О.В. Заяць