Рішення № 96362578, 19.04.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3488/21

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участі:секретаря судового засідання Постовіт С.В. представника позивача - Фурмана В.В. представника відповідача - Круць О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов: про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №52036191 від 02.03.2021 та про відкриття виконавчого провадження №64693670 від 03.03.2021.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду, не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі, таким чином у нього не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року відкрито провадження по справі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що державним виконавцем проводилися виконавчі дії щодо виконання рішення суду. Постанови про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам закону.

Від представника позивача 15.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що надані відповідачем розпорядження не підтверджують перерахування коштів стягнутих з боржника на користь стягувача.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені у позові обставини, просив позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначив, що позовні вимоги необгрунтовані.

Судом встановлено, що 29.08.2016 старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Круць О.Л. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №52036191 про примусове виконання виконавчого листа № 686/9906/15, виданого 09.06.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з позивача на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в сумі 38243,59 дол.США та 3654 грн.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем здійснювалися виконавчі дії: накладено арешт на майно боржника, направлено запит щодо надання дозволу органу опіки та піклування на примусову реалізацію квартири, звернено стягнення на доходи боржника. За результатами таких дій здійснено примусове стягнення з боржника у сумі 7623,40 грн.

02.03.2021 державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки надійшла заява стягувача від 27.01.2021 про повернення виконавчого документа без виконання.

02.03.2021 державним виконавцем прийнята постанова про стягнення виконавчого збору з позивача в сумі 365,40 грн та 3824,36 дол.США. Постанова про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення. Строк пред`явлення до виконання три місяці.

03.03.2021 державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64693670 про примусове виконання постанови № 52036191 від 02.03.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 365,40 грн та 3824,36 дол.США.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Таким чином Законом №1404-VІІІ чітко встановлено розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню.

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи наведене, державний виконавець при винесенні спірних постанов діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", отже позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18 не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки змінилися правові норми, які регулюють спірні правовідносини, а саме, пунктом 5) частини 27 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", який набрав чинності з 28.08.2018, у частині другій статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Другий відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37225071)

Головуючий суддя О.О. Михайлов