Ухвала суду № 96362556, 16.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1533/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Доценко Кирилл Сергійович (далі - представник позивача), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі ), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу ( недоїмки ) від 30.08.2019 року № Ф-5193-17"У" в сумі 20 006,6 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу ( недоїмки ) від 30.02.2020 року № Ф-5193-17"У" в сумі 2 754,18 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та М. Севастополі (73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми нарахованого єдиного соціального внеску на суму 20 006,60 грн. відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 30 серпня 2019 року за № Ф- 5193-17 "У", а також суми нарахованого єдиного соціального внеску на суму 2754,18 грн. відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року за № Ф-5193-17 "У".

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вказує про таке.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статі 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для захисту прав, свобод та інтересів особи строки звернення до адміністративного суду може встановлюватись КАС України та іншими законами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI ( далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

При цьому положення абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику єдиного внеску.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 580/3380/19, який в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску визначає спеціальний законодавчий акт, є саме Закон № 2464-VI.

Як вбачається зі змісту позову, предметом оскарження у даній справі є

вимога ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про сплату боргу ( недоїмки ) від 30.08.2019 року № Ф-5193-17"У" в сумі 20 006,6 грн., дата набрання чинності вимоги - 30.12.2020 року;

- вимога ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про сплату боргу ( недоїмки ) від 30.02.2020 року № Ф-5193-17"У" в сумі 2 754,18 грн. дата набрання чинності вимоги - 30.12.2020 року;

Разом з тим, згідно поштового конверту адміністративний позов направлено до суду засобами поштового зв`язку 07.04.2021 р., що свідчить про порушення позивачем 10-денного строку звернення до суду відповідно до Закону № 2464-VI.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач не отримував від податкового органу оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 30.08.2019 року № Ф-5193-17 "У", від 30.02.2020 року № Ф-5193-17 "У". При цьому, про існування оскаржуваних рішень позивач дізнався після отримання від Корабельного районного відділу ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64778454 від 11.03.2021 та ВП № 64779100 від 11.03.2021 р. та постанови про арешт коштів боржника ВП 64779100 від 11.03.2021. В подальшому, у період з 12.03.2021 по 25.03.2021 р. позивач перебував у відрядженні, що підтверджується наказом № 05 від 11.03.2021 р. про відрядження, після повернення із відрядження 26.03.2021 р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із заявою про списання суми недоїмки, штрафу та пені за несплату ССВ за період з 01.01.2017 р. по 31.03.2021 р., 05.04.2021 року, проте 05.04.2021 р. позивач отримав акт від 02.04.2021 року за №87/21-22-24-03/ НОМЕР_2 про результати камеральної перевірки щодо відповідності платника вимогам пункту 9-15 розділу VII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України № 2464 ФОП ОСОБА_1 за період 2017-2020 р, яким фактично відмовлено у списанні заборгованості з ЄСВ, у зв`язку з чим 09.04.2021 р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням вказаних доводів представника позивача, суддя враховує наступне.

Щодо доводу представника позивача про те, що оскаржувані вимоги від ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не отримувала, а про їх існування дізналась 11.03.2021 р. після отримання від Корабельного відділу ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) постанов про відкриття виконавчих проваджень за оскаржуваними вимогами, то суддя вказує, що матеріали позовної заяви не містять жодного доказу отримання позивачем вказаних постанов про відкриття виконавчого провадження саме 11.03.2021 р., а тому вказаний довід представника позивача є необґрунтованим.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, поважними обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Натомість, представником позивачки не надано доказів на підтвердження об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк.

Щодо доводу представника позивача про перебування позивача у відрядженні певний період, то вказане не є обставиною, яка безпосередньо унеможливила або ускладнила його можливість звернутись до суду навіть протягом строку, який пропущено, а тому не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Також, на думку судді, не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку звернення позивача до податкового органу щодо списання спірної суми заборгованості з ЄСВ, оскільки вказані дії позивача не перешкоджали звернутися до суду відразу, коли він дізнався про існування оскаржуваних рішень відповідача.

Таким чином, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позов у зв`язку з тим, що підстави, вказані у даному клопотанні, визнані судом неповажними.

Відтак, представнику позивачки пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом зазначення інших підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку або докази того, що строк звернення до суду не є пропущеним.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1533/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна