Рішення № 96362526, 19.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/606/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

10.03.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідач), у якому позивач просить:

- визнати протиправним та дискримінаційним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладене у листі №16406/0301 від 16.12.2019, про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано ОСОБА_1 ;

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон - протиправними та дискримінаційними;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не продовження виплати пенсії ОСОБА_1 з грудня 2019 року за період з 19.10.2018 року на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон протиправною та дискримінаційною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити усі неотримані ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з грудня 2019 року за період з 19.10.2018 до фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми ОСОБА_1 , починаючи з грудня 2019 року за період з 19.10.2018 до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 довічно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачка є громадянкою України, по досягненні пенсійного віку їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до моменту виїзду за кордон. З 2000 року позивачка постійно мешкає в Ізраїлі, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 р. у справі №540/1155/19 зобов`язано Головне управління ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 19.10.2018 р. про призначення позивачці пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові. Відповідач листом від 06.12.2019 р. № 28072/03-10 повідомив ОСОБА_1 , що Управлінням ПФУ в Херсонській області проведено поновлення пенсії позивачці. Також було повідомлено, що для виплати пенсії позивачці необхідно додатково подати діючий паспорт. Листом від 16.12.2019 р. №16406/0301 відповідач повідомив позивачку про своє рішення припинити її виплату пенсії з грудня 2019 р. за період з 19.10.2018 на підставі закінчення строку дії паспорту громадянки України для виїзду за кордон. Позивач вказує, що жодним нормативним актом відповідач не уповноважений перевіряти термін дії паспортів громадян України, що отримують пенсії, зокрема строки дії паспортів для виїзду за кордон, тим паче, припинити виплату довічно призначеної пенсії на підставі спливу строку дії паспорта громадянина Україні для виїзду за кордон. Перевірка терміну строку паспортів проводилась відповідачем незаконно та свідчить про заборонену ст. 24 Конституції України дискримінацію прав позивача - за ознакою, пов`язаною із його місцем проживання, в результаті якої істотно погіршений майновий її стан в порівнянні з пенсіонерами, що проживають в Україні, яким виплата їх пенсії з цієї ж причини не припиняється.

31.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Херсонській області (відповідач) просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що Управлінням фонду на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 р. у справі №540/1155/19 виплату пенсії позивачці поновлено та нараховано з 19.10.2018 року. Відповідач зазначає, що розділом V Закону України №5492-VI від 20.11.2012 р. «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на ім`я ОСОБА_1 був чинним до 05.03.2018 року. Відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової дороги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, зарахування сум пенсій банками на поточні рахунки здійснюється на підставі складених органами Пенсійного фонду України списків. Списки складаються відповідно до наданих пенсіонерами заяв, в яких зазначаються реквізити паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Відповідач зазначає, що після надання до Управління діючого паспорта та заяви про спосіб виплати пенсії з реквізитами банківського рахунку (оригінал), позивача буде включено у відомості для виплати пенсії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021 р. справу передано на розгляд судді Василяці Д.К.

Ухвалою суду від 19.02.2021 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 (далі - "позивач"), ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , проживала на території України.

В 2000 році позивач виїхала із України до держави Ізраїль на постійне місце проживання, де була прийнята на облік консульським відділом посольства України у державі Ізраїль.

19.10.2018 представник позивача особисто подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком разом з копією паспорта громадянина (позивача) України для виїзду за кордон (оригінал для ознайомлення та копія), ізраїльське посвідчення особи (оригінал для ознайомлення та копія), ІПН (оригінал для ознайомлення та копія), трудова книжка (оригінал для ознайомлення та копія), зазначивши, що оригінал апостильованої та нотаріально завіреної заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 вже отриманий управлінням 28.04.2017 року.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, листом від 09.01.2019 №346 повідомило представника позивачки про відмову у призначенні пенсії позивачу з аналогічних підстав, які були зазначені в попередніх відповідях, а саме: не дотримання ОСОБА_1 вимог порядку звернення за пенсією, які є обов`язковою умовою, тобто відсутній оригінал паспорта громадянина України та документ про місце реєстрації ОСОБА_1 .

Крім того, 21.01.2019 Головним управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області прийнято рішення №19/03-19 про відмову в призначені позивачу пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки позивачем не дотримано вимог закону, а саме: відсутній оригінал паспорта громадянина України та документ про місце реєстрації ОСОБА_1 на території України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 р. по справі № 540/1155/19 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, яка викладена в листі від 09.01.2019 №346 та рішенні від 21.01.2019 №19/03-19. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 19.10.2018 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові.

Листом від 16.12.2019 р. №16406/03-01 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило представника позивача про те, що пенсійна справа ОСОБА_1 відпрацьована відділом з питань перерахунків пенсій № 16 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області, нарахування пенсійних коштів буде здійснено в найближчимй період.

Відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, зарахування сум пенсій банками на поточні рахунки здійснюється на підставі складених органами Пенсійного фонду України списків відповідно до наданих пенсіонерами заяв, в яких зазначаються реквізити паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Строк дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2 ) закінчився 05.03.2018, тому виплату пенсії буде припинено.

Після надання до Головного управління ПФУ в Херсонській області діючого паспорту, пенсіонера буде включено у відомості для виплати пенсії.

Позивач вважає, що відповідач своїм незаконним і дискримінаційним рішенням про припинення виплати їй пенсії на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон, грубо порушив її конституційне право на власність та на соціальний захист, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку законності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, і не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч.3 ст.25 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV), загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, громадяни України, які проживають в державі Ізраїль, мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Разом з тим, порядок призначення, перерахунку та виплати пенсії, визначений Законом №1058-ІV та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі -Порядок).

Згідно п. 2.9. Порядку 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Одночасно, Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус № 5492-VI від 20.11.2012, що набрав чинності 06.12.2012р. (далі Закон № 5492-VI ) визначено назви та види документів, які зокрема, посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону визначено, що документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звертаючись до органу Пенсійного фонду за призначенням або перерахунком пенсії, особа повинна пред`явити, зокрема, паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу. При цьому, таким документом може бути, у тому числі, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Судом встановлено, що при зверненні до ГУ ПФУ у Херсонській області 19.10.2018 р. представником позивача надано у якості документу, що посвідчував особу ОСОБА_1 , копію паспорта для виїзду за кордон № НОМЕР_2 .

Судом досліджена копія паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон та встановлено, що він виданий 05.03.1998 року та був дійсний до 05.03.2008 р., надалі його дію продовжено до 05.03.2018 р., що підтверджується відтиском печатки консульського відділу посольства України в Державі Ізраїль.

Відповідно до ч. 1 розділу V Перехідні положення» Закону № 5492-VI документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 виданий 05.03.1998 року, тобто до набрання чинності Законом № 5492-VI, відтак є чинним до закінчення строку його дії 05.03.2018р.

Таким чином, на дату звернення представника позивача до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 19.10.2018 р., паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який надався у якості документу, що посвідчував особу ОСОБА_1 , був недійсним.

З огляду на таке, суд вважає, що представником позивача не надано всіх документів, необхідних для призначення та виплати пенсії, передбачених Порядком №22-1.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність у відповідача правомірних підстав для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за її заявою від 19.10.2018 р.

При цьому, суд погоджується із твердженням позивача, що закінчення строку дії паспорту для виїзду за кордон не припиняє громадянства, однак у зв`язку із закінченням строку дії паспорту, такий документ не може посвідчувати особу.

Суд не погоджується із позивачем про те, що посвідченням особи позивачки є також посвідчення особи, яке видане Державою Ізраїль, та копія якого надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області разом із заявою про поновлення пенсії, оскільки такий документ посвідчує особу на території Держави Ізраїль та не є посвідченням особи у розумінні наведеної п.1 ч.1 ст.13 ЗУ Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6, код. ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 112010200