Рішення № 96361850, 19.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2021 року м. Рівне № 460/1178/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати неправомірною відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оформлену відповіддю від 26 листопада 2020 року № 1700-0304-8/37721; 2) зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію як потерпілому від аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії із зниженням пенсійного віку у відповідності із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з моменту його звернення до відповідача, тобто з 18 вересня 2020 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у вересні 2020 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку як особі, що проживає на території радіоактивного забруднення. Проте, відповідач відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що наданими позивачем документами не підтверджується проживання (робота) останнього на території гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 1 січня 1993 року. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки долученими до заяви про призначення пенсії довідкою органу місцевого самоврядування та трудовою книжкою стверджується факт його проживання та роботи в зоні гарантованого добровільного протягом періоду, що у відповідності до положень статті 55 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» наділяє його правом на зниження пенсійного віку на 6 років. З наведених підстав, позивач просить задовольнити позовну заяву повністю.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. Відповідач звертає увагу, що за наслідками перевірки документів, представлених позивачем для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах, не підтвердилося проживання або робота останнього в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом на 1 січня 1993 року. Таким чином, відповідач вказує на відсутність підстав для призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку, у зв`язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

23 лютого 2021 року позовна заява надійшла до суду.

25 лютого 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 березня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

Позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрації 30 січня 1995 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачу виповнилося 54 років.

18 вересня 2020 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 26 листопада 2020 року за № 1700-0304-8/37721 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначені пенсії з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 1 січня 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону № 796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Тобто, з метою підтвердження права на призначення пенсії на умовах статті 55 Закону № 796 особам має подати одночасно з заявою про призначення пенсії, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем була долучена довідка Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 10 червня 2020 року № 2217 (далі - довідка № 2217), згідно з якою останній проживав в селі Карпилівка, Рокитнівського району Рівненської області з 26 квітня 1986 року по 10 червня 2020 року.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106, Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Разом з тим, згідно з Актом перевірки факту проживання для призначення пенсії згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , від 09 вересня 2020 року № 61, в ході перевірки довідки № 2217 відповідачем встановлено, що у по господарських книгах Карпилівської сільської ради по селу Карпилівка за 1986-2020 роки та будинковій книзі для прописки громадян за 1987-1992 роки відсутні записи про проживання позивача в селі Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області за період до 03 травня 1990 року.

З огляду на вказане, 09 вересня 2020 року Карпилівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області видана нова довідка № 3025 про період проживання позивача в зоні радіоактивного забруднення, копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи. За змістом вказаної довідки, позивач проживав в селі Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області з 03 травня 1990 року по 09 вересня 2020 року.

Таким чином, в ході судового розгляду суд встановив відсутність документального підтвердження проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом на 1 січня 1993 року.

Щодо періоду роботи позивача в зоні гарантованого добровільного відселення, то суд зазначає наступне.

Згідно з записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , у період з 28 травня 1985 року по 20 липня 1987 року позивач проходив службу в Радянській Армії, що виключає обставини його роботи в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) по 20 липня 1987 року.

В подальшому, як свідчать записи в трудовій книжці позивача, останній з 01 вересня 1987 року по 28 квітня 1990 року проходив навчання у Немішаївському радгоспі-технікумі.

При цьому, з довідки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаївський агротехнічний коледж» від 21 серпня 2020 року № 324 слідує, що навчання позивача у Немішаївському радгоспі-технікумі здійснювалося за денною формою навчання.

Водночас Немішаївський радгосп-технікум знаходився на території селища міського типу Немішаєве Бородянського району Київської області, яке не відноситься до зони радіоактивного забруднення.

Таким чином, період навчання позивача у Немішаївському радгоспі-технікумі також не може бути включений до періоду роботи останнього в зоні гарантованого добровільного відселення.

Також записами в трудовій книжці позивача підтверджується робота позивача з 14 травня 1990 року по 08 лютого 2000 року в колгоспі імені Б. Хмельницького, з 09 лютого 2000 року по 10 січня 2003 року в СПП «Сонячне», а з 14 січня 2003 року в Карпилівській ЗОШ І-ІІ ступенів, які знаходяться (знаходилися) в зоні гарантованого добровільного відселення.

З огляду на вказане, суд констатує, що наданими позивачем для призначення пенсії документами не підтверджується робота останнього в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом 1 січня 1993 року.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується ні проживання, ні робота позивача в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом на 1 січня 1993 року, тому права на зниження пенсії на шість років він немає, у зв`язку з чим на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач ще не досягнув пенсійного віку.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Підстави для вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Т.О. Комшелюк