Рішення № 96361446, 19.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8962/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Комунального підприємства «Облтрансбуд» (код ЄДРПОУ 33311491; вул. Канатна, 83, каб. 509, м. Одеса, 65107) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Облтрансбуд» до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій представник позивача просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019 року №0282985004 та від 17.12.2019 року №0283025004.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/8962/20 о 16:54:43 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України.

19.10.2020 року за вх.№43439/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.12.2020 року вирішено розглядати справу №420/8962/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 19.01.2021р., витребувано письмові докази.

У зв`язку із неявкою сторін підготовче засідання 19.01.2021 року відкладено на 10.02.2021 року.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року продовжено підготовче провадження у справі №420/8962/20 на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 02.03.2021 року.

02.03.2021 року за вх.№10464/21 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2021 року.

У судовому засіданні 18.03.2021 року оголошено перерву до 05.04.2021 року.

У судове засідання 05.04.2021 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно. 05.04.2021 року за вх.№16862/21 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Підставою для їх прийняття стало встановлене податковим органом порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Позивач із висновками податкового органу не погоджується, а на підтвердження власної позиції вказує, що:

по-перше, при складанні та надсиланні оскаржуваних рішень було порушено вимоги ст.42,86 КПУ та порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, а саме їх прийнято без врахування строку направлення та вручення акту перевірки, на підставі якого їх прийнято;

по-друге, станом на 01.04.2020 року в електронному кабінеті платника податків інформація щодо заборгованості, визначеної податковим повідомленням-рішенням, була відсутня;

по-третє, за визначеними у розрахунку грошовими зобов`язаннями позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачувались кошти до бюджету, на підтвердження чого до суду надано низку платіжних документів.

19.10.2020 року за вх.№43439/20 від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що кошти, що сплачував платник податку на бюджетні рахунки з ПДВ, зараховувались в рахунок погашення боргу з цього податку згідно з черговістю його виникнення, згідно з п.87.9 ст. 87 ПК України, тому мало місце порушення граничних строків сплати, за яке нараховані санкції.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Комунальне підприємство «Облтрансбуд» є суб`єктом господарювання та здійснює наступні види діяльності:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);

91.03 Діяльність із охорони та використання пам`яток історії, будівель та інших пам`яток культури;

55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування;

64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.;

66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

18.11.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість КП «Облтрансбуд» протягом звітних (податкових) періодів 2019 року.

За результатами перевірки складено Акт №1372/15-32-50-04, за висновками якого встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених ст.50 ПК України (а.с.19-20).

На підставі вказаного акту Головним управлінням прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

від 17.12.2019 року №0282985004 про застосування штрафу у сумі 150296,83 грн. (а.с.21-22), за порушення сплати 751484,15грн. (затримка сплати), розрахунок доданий;

від 17.12.2019 року №0283025004 про застосування штрафу у сумі 8730,06 коп. (а.с.23-24), за порушення сплати 87300,06грн. (затримка сплати), розрахунок доданий.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, 09.06.2020 року за №224 позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу (а.с.25-28).

19.08.2020 року за №25863/6/99-00-06-02-05-06 ДПС України повідомило, що за результатом розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 17.12.2019 року №0283025004 у частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 1339,36 грн. скасовує, а в іншій частині спірні ППР залишені без змін (а.с.32-35).

Не погодившись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За змістом ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно ст.42 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За змістом ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, правовий спір у даній справі виник з підстави висновку податкового органу про порушення строків сплати грошового зобов`язання по ПДВ позивачем у періоді 2019 рік.

Як вбачається із матеріалів справи, нарахування штрафу здійснювалось за такими зобов`язаннями:

Податкова декларація з ПДВ №9048701796;

Податкова декларація з ПДВ №9077647188;

Податкова декларація з ПДВ №9129568721;

Податкова декларація з ПДВ №9101673581;

Податкове повідомлення-рішення №0000031414 від 02.01.2019 року.

При цьому, як зазначає позивач у позові, суми зобов`язань з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях сплачені своєчасно, на підтвердження чого надані наступні платіжні документи:

платіжне доручення №826 від 19.03.2019 року про сплату 40497 грн. (а.с.40) – щодо податкової декларації з ПДВ №9048701796;

платіжне доручення №877 від 23.04.2019 року про сплату 31302 грн. (а.с.41) – щодо податкової декларації з ПДВ №9077647188;

платіжне доручення №923 від 22.05.2019 року про сплату 19498 грн. (а.с.42) – щодо податкової декларації з ПДВ №9101673581;

платіжне доручення №954 від 24.06.2019 року про сплату 38681 грн. (а.с.43) – щодо податкової декларації з ПДВ №9129568721.

Вказані платежі також відображені в обліковій картці платника податку (а.с.173-210).

З огляду на це, позивач не вбачає підстав вважати пропущеними строки для сплати самостійно визначених зобов`язань.

Разом із тим, суд зазначає, що у розрахунках штрафних санкцій до спірних податкових повідомлень-рішень від 17.12.2019 року №0282985004 та від 17.12.2019 року №0283025004 також наявний пропуск граничного терміну сплати грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0000031414 від 02.01.2019 року (а.с.214).

Суд звертає особливу увагу на те, що грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0000031414 від 02.01.2019 року відобразилось в обліковій картці позивача з податку на додану вартість 21.03.2019 року (а.с.180).

При цьому, правомірність податкового повідомлення-рішення №0000031414 позивачем під сумнів не ставиться.

11.01.2021 року за вх.№1138/21 позивачем надано докази сплати грошового зобов`язання за вказаним ППР, а саме:

Платіжне доручення №280 від 15.08.2019 року (а.с.215) на суму 416853,42 грн.;

Платіжне доручення №305 від 27.09.2019 року (а.с.216) на суму 233572,58 грн.;

Платіжне доручення №340 від 27.12.2019 року (а.с.217) на суму 118094,85 грн.

Тобто, фактична сплата грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0000031414 від 02.01.2019 року здійснена у період з серпня по грудень 2019 року, тоді як його облік почався з 21.03.2019 року.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, сплачені, як вважає позивач, суми податку на додану вартість по податкових деклараціях, фактично спрямовані на погашення грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0000031414 від 02.01.2019 року, а суми ПДВ за податковими деклараціями погашені після сплати суми грошового зобов`язання за ППР 31414.

Внаслідок цього пропуск граничних термінів сплати грошових зобов`язань з ПДВ і виник.

При цьому, платник податку має бути обізнаний про наявність прийнятих щодо нього податкових повідомлень-рішень. Позивачем не надано доказів відсутності доступу до електронного кабінету платника податків, що могло б пояснити необізнаність позивача про нарахування боргу 21.03.2019 року з податкових повідомлень-рішень від 02.01.2019р.

Таким чином, суд констатує, що ситуація, яка виникла, спричинена несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0000031414 від 02.01.2019 року.

При цьому, висновки акту перевірки, з урахуванням рішення ДПС України від 19.08.2020 року за №25863/6/99-00-06-02-05-06, та, як наслідок, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням фактичних обставин порядку, черговості та повноти сплати грошових зобов`язань.

За сукупністю вищевикладеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно інших посилань та доводів позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, не стягується.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Облтрансбуд» (код ЄДРПОУ 33311491; вул. Канатна, 83, каб. 509, м. Одеса, 65107) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян