Ухвала суду № 96360660, 19.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5535/20

У Х В А Л А

19 квітня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача щодо прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за участю третьої особи – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за участю третьої особи – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправним дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо нарахування та виплати судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 суддівської винагороди з 1 травня 2020 року по 31 липня 2020 року із застосуванням обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити суддівську винагороду судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 на підставі частини 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з урахуванням регіонального коефіцієнту, надбавки за вислугу років, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, починаючи з 1 травня 2020 року по 31 липня 2020 року без урахування обмежень, встановлених статтею 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від позивача надійшла заява, в якій просить суд, ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат на користь позивача.

З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.

Частинами 1,2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись положеннями ч.3 ст.252 КАС України, судом розглянуто заяву про стягнення судових витрат у письмовому провадженні.

Так, розгляд даної справи №420/5535/20 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, відповідно до квитанцій №50 від 25.06.2020 року.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В свою чергу, даний адміністративний спір є спором щодо розміру належної позивачу заробітної плати, а отже позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону.

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, судовий збір який сплатив позивач за подання даного адміністративного позову є надміру сплаченим, та відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за відповідною заявою, у зв`язку з чим не підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на прийняте судом рішення за результатом розгляду справи про задоволення позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на його користь.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на його користь – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя П.П.Марин