Рішення № 96360597, 16.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14617/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер", Обслуговуючого кооперативу "Екодом-1" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер", Обслуговуючого кооперативу "Екодом-1", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 08.09.2020 року №3085/5 «Про задоволення скарги», прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.07.2020 року за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР", обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ-1» від 09.04.2020 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.04.2020 р. за № 10898-33-20.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач зазначив, що за результатами розгляду скарг ТОВ «Ханбер», ОК «Екодом-1» та на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідач прийняв спірний наказ, яким задовольнив скаргу та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2019 року №48039081 прийнятого позивачем та анулював доступ останньому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач не погоджується з даним наказом, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням встановленого порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та прав позивача як учасника даного процесу під час розгляду відповідної скарги. Зокрема, позивач вказує на пропуск строку встановленого для подання відповідної скарги на дії реєстратора.

Також позивач посилався на порушення відповідачем встановленого порядку розгляду скарги через неналежне та несвоєчасне сповіщення позивача як учасника процесу про дату та час розгляду скарг третіх осіб.

На думку позивача, висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора та оскаржуваний наказ не містять мотивації щодо обрання відповідачем заходу реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку.

17.02.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" надійшли пояснення, в яких представник зазначає, що державним реєстратором Мельничуком В.О. проведені реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відсутності документів, що є підставою для вчинення таких дій, у зв`язку з чим Міністерством юстиції України правомірно скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2019 року №48039081 з метою поновлення прав та законних інтересів ТОВ "Ханбер", ОК "Екодом-1". Крім того, представником вказано, що у позовній заяві державним реєстратором не наведено жодного аргументованого твердження протиправності оскаржуваного наказу.

19.02.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що скарга ТОВ "Ханбер" та ОК "Екодом-1" на рішення державного реєстратора була подані своєчасно. Доводи позивач щодо порушення скаржниками строку на оскарження рішення останнього не підтверджені належними доказами. При цьому, відповідач вказує на безпідставність тверджень позивача щодо неналежного повідомлення, оскільки відповідачем розміщено повідомлення на офіційному веб-сайті, в якому зазначалось про час і місце розгляду скарги ТОВ "Ханбер" та ОК "Екодом-1".

Крім того, відповідач наголосив про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача про відсутність мотивації у спірному рішенні, оскільки рішення є вмотивованим а відповідає вимогам діючого законодавства.

Водночас, відповідач зазначає про правомірність та доцільність застосування санкції до позивача з урахуванням характеру допущених порушень та розміру негативних наслідків.

13.04.2021 року, ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.01.2021 року в судовому засіданні, представником позивача та представниками третіх осіб заявлено про відсутність заперечень щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. Керуючись п. 9 ст. 205 КАС України судом прийнято рішення продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено.

31.07.2019 року державним реєстратором Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничуком Володимиром Олександровичем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48039081 та відкрито розділ 188452451101 на об`єкт нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_1 у тому числі проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (номер запису про право власності №32633898).

09.04.2020 року на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга від товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР" та обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ-1», яка зареєстрована 13.04.2020 року за № 10898-33-20.

16.07.2020 року за результатом розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР" та обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ-1» від 09.04.2020 року Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції прийнято висновок, яким рекомендовано вказану скаргу задовольнити шляхом скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2019 року №48039081 та анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

08.09.2020 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №3085/5, яким задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер", Обслуговуючого кооперативу "Екодом-1", скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2019 року №48039081 та анулювало доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.07.2020 року.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону №1952-IV державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону №1952-IV.

Так, частинами 1, 2 статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.3 ст.37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до ч.4 ст.37 Закону №1952-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

При цьому, пунктом 8 частини 8 статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Відповідно до частини дев`ятої статті 37 Закону №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів МЮУ визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, пунктом 5 якого передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Згідно п. 6 Порядку №1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

Так позивач в обґрунтування позиції щодо пропуску строку звернення ТОВ "Ханбер", ОК "Екодом-1" з заявою на оскарження рішення державного реєстратора вказує, що на відміну від строку оскарження дій або бездіяльності державного реєстратора, початок перебігу строку для оскарження рішення державного реєстратора визначається безальтернативно - днем прийняття державним реєстратором рішення, що оскаржується.

Між тим, з системного аналізу вказаних положень Закону №1952-IV та Порядку №1128 слідує, що зі скаргою на дії, рішення або бездіяльність державного реєстратора скаржник може звернутися протягом 60 днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

В даному випадку про існування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2019 року №48039081 скаржники дізнались 20.02.2020 року з офіційного веб-портала Міністерства юстиції України, де було опубліковано наказ Міністерства юстиції України від 06.02.2020 р. № 452/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

За таких обставин суд вважає, що заявниками не пропущено 60 денний строк звернення до Міністерства юстиції України з відповідною заявою.

Стосовно посилання позивача на не дотримання норм чинного законодавства при інформуванні скаржників, суб`єкта, дії якого оскаржуються, інших заінтересованих осіб про дату, час і місце засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Тобто, Порядком №1128 передбачено основний спосіб повідомлення про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

При цьому, способи повідомлення телефонограмою або засобами електронної пошти виступають додатковими та можуть бути використані, якщо номер телефону/адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел.

На виконання пункту 11 Порядку №1128, Міністерством юстиції України було розміщено офіційне оголошення про засідання Колегії 16 липня 2020 року, яким повідомлено, що 16 липня 2020 року о 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії та запрошено державного реєстратора Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук В.О., Марчишина M.І, Серова М.Ю. та додатково повідомлено телефонограмою ТОВ «Ханбер» стосовно дати і місця засідання Колегії.

Так, позивач зазначає про неможливість встановлення дати публікації оголошення про розгляд скарги ТОВ "Ханбер", ОК "Екодом-1" на офіційному сайті, але доказів на спростування належного повідомлення всіх учасників не надає, у зв`язку з чим суд вважає безпідставними вказані доводи.

При цьому, сам позивач не заперечує факту публікації на офіційному сайті оголошення щодо розгляду скарги.

Щодо вмотивованості висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.07.2020 року та прийнятого на його підставі оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення у разі задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування ! рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; j

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного! реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи; відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у і сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Висновком Колегії Міністерства юстиції України встановлено, що державним реєстратором Мельничуком В.О. проведено реєстраційні дії в Державному реєстрі прав за відсутності документів, що є підставою для вчинення таких дій.

Так, відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2019 року державним реєстратором Мельничуком В.О. зареєстровано заяву в базі даних заяв Державного реєстру прав за № 35259260 (далі - заява), яку подано ОСОБА_2 .

До заяви додано наступні документи:

- сертифікат ДАБІ від 28 грудня 2018 року ОД 162183622574;

- технічний паспорт від 19 липня 2019 року, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»;

- довідку про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі від 06 квітня 2019 року № 06/04/2019, видана ОК «ЕКОДОМ-1»;

- договір про сплату пайових внесків від 06 квітня 2019 року № 256, укладений між ОК «ЕКОДОМ-1» та ОСОБА_3 ;

- акт прийому-передачі від 06 квітня 2019 року між ОК «ЕКОДОМ-1» та ОСОБА_2 .

За результатом розгляду заяви державним реєстратором Мельничуком В.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48039081 від 31 липня 2019 року та відкрито розділ 1884524751101 на об`єкт нерухомого майна (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 ; (номер запису про право власності №32633898).

Між тим, суд звертає увагу, що 29 грудня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства «БУДИНОК ЮСТИЦІЇ» Хоміною М.І. до бази даних заяв Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено системну папку щодо багатоквартирного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за №32053275.

До відповідної системної папки внесено наступні документи:

- сертифікат ДАБІ від 28 грудня 2018 року ОД162183622574;

- дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 листопада 2018 року ОД№11218318115, виданий Управлінням ДАБК Одеської міської ради;

- додаткову угоду, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 07 грудня 2016 року, зареєстровану в реєстрі за № 1905;

- договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю 25 березня 2014 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1905;

- відомості з Державного земельного кадастру 29 грудня 2018 року № 6806972; перелік інвесторів, виданий ТОВ «ХАНБЕР»;

- розпорядження від 29 грудня 2018 року за № 569, видане Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради;

- довідку з Адресного реєстру міста Одеси від 29 грудня 2018 року № 379957/1, видану юридичним департаментом Одеської міської ради;

- договір про співпрацю, укладений 22 жовтня 2015 року між ТОВ «ХАНБЕР» та ОК «ЕКОДОМ-1».

16 серпня 2019 року за № 35493692 зареєстровано додаток до системної папки у базі даних заяв Державного реєстру прав на нерухоме майно, куди додано перелік інвесторів, виданий ТОВ «ХАНБЕР».

У висновку Колегії Міністерства юстиції України від 16.07.2020 року встановлено, що державним реєстратором Мельничуком О.В. під час вивчення документів, не враховано наступне.

22 жовтня 2015 року між ТОВ «ХАНБЕР» та ОК «ЕКОДОМ-1» укладено договір про співпрацю (далі - Договір).

Редакцією цього договору передбачалось, що відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2 Договору визначався порядок розподілу майна, який мав відбутись між Сторонами.

У свою чергу пунктом 2.2 Договору визначалось, що кожна зі сторін має право самостійно та без будь-якого погодження з іншою Стороною на свій розсуд розпоряджатись майновими правами та приміщеннями в об`єктів, закріпленими за ними згідно порядку, установленому Договором.

Так, перелік та площі розподілу мали бути закріплені у Додатку № 3 «Акт розподілу площ» в Об`єкті».

Пунктом 9.15 договору передбачалось, що невід`ємною частиною договору є зокрема додаток № 3 «Акт розподілу площ (приміщень) в Об`єкті». Проте у «системній папці» відповідний додаток відсутній.

Також 15 грудня 2015 року між ТОВ «ХАНБЕР» та ОК «ЕКОДОМ-1» укладено додаткову угоду № 1 до договору про співпрацю від 22 жовтня 2015 року №1, яким суттєво змінено порядок розпорядження майном, створеним в процесі спільної діяльності, а саме відповідно до нової редакції Договору, ОК «ЕКОДОМ-1» здійснює, за попередньою письмовою згодою ТОВ «ХАНБЕР» продаж приміщень об`єкта (прав на них) на підставі договорів пайової участі, згідно діючого законодавства України та отримує грошові кошти від такого продажу, які направляються виключно на будівництво об`єкта. ОК «ЕКОДОМ-1» не має право здійснювати продаж приміщень об`єкта та будь-яке інше відчуження прав та приміщення без отримання погодження ТОВ «ХАНБЕР». У свою чергу норми пункту 2.2 виключені з основного договору.

При цьому, Колегією Міністерства юстиції України зазначено, що Державним реєстратором Мельничуком В.О. під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримано вимог статей 10, 18 Закону (у редакції, яка діяла на момент проведення реєстраційних дій) та пунктів 41, 80 Порядку (у редакції, яка діяла на момент проведення реєстраційних дій), оскільки належним чином не перевірено підстави для зупинення розгляду заяви, у тому числі на відповідність документів вимогам, встановленим Законом, та прийнято оскаржуване рішення за відсутності Акту.

Суд звертає увагу, що у висновку Колегії Міністерства юстиції України в повному обсязі досліджено всі обставини викладені в скарзі ТОВ «ХАНБЕР» та ОК «ЕКОДОМ-1» та містять обґрунтовані мотиви та доцільність обрання відповідачем заходу реагування у вигляді анулювання доступу.

При цьому, суд вважає, що оскаржуваний наказ Міністерством юстиції України прийнято на підставі беззаперечних наявних фактів протиправності реєстраційних дій ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності наказу від 08.09.2020 року №3085/5 «Про задоволення скарги», а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір йому не відшкодовується.

В свою чергу, щодо клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер" про стягнення витрат на професійну правничу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 2 ст.139 КАС України, установлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з ч.11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 821/410/17.

Суд зазначає, що у даному ж випадку, третя особа на стороні відповідача заперечувала проти позову та підтримувала позицію відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, з огляду на що, передбачено відшкодування відповідачу суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз та не передбачає відшкодування інших судових витрат, зокрема, витрат з позивача на надання правової допомоги адвокатом третій особі, при ухваленні рішення на користь такого суб`єкта.

При цьому, суд не погоджується із загальною сумою витрат на правничу допомогу в розмірі 150 000 грн., оскільки вказані витрати не є співмірними із складністю розгляду справи №420/14617/20 та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та відповідно часом затраченим на виконання робіт (послуг).

Таким чином, клопотання представника третьої особи про розподіл судових витрат на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, витрат на правничу допомогу є безпідставним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханбер", Обслуговуючого кооперативу "Екодом-1" про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.