Ухвала суду № 96360180, 16.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4306/21

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ СУДДІ

16 квітня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кузана Р.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 380/4306/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність депутата Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області Оприск Миколи Володимировича та зобовязати правонаступницю Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області Миколаївську ОТГ Львівської області надати для ознайомлення ОСОБА_1 рішення Дроговизької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність в с.Дроговиж, урочище «Біля Стадіону», («Стрільбищез», «Біля печер», «На Матецькім»);

- відшкодувати за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Ухвалою від 29.03.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.

13.04.2021 до суду надійшла заява позивача про відвід судді Кузана Р.І. (вх.№24780). Загалом, заява позивача про відвід головуючому судді обґрунтована незгодою з процесуальними рішеннями судді. Зокрема, позивач вважає, що суддя Кузан Р.І. безпідставно вказав в ухвалі від 29.03.2021 про необхідність сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, оскільки на думку позивача він звільнений від сплати судового збору. З огляду на вказане, та посилаючись на п.4 ч.1 ст.36 КАС України, позивач вважає, що наявні підстави для відводу судді.

15.04.2021 згідно ч. 1 ст. 31 КАС України, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Гавдика З.В.

При постановлені ухвали з питання про відвід судді в порядку письмового провадження, судом, враховується наступне:

Згідно ст. 36 КАС України: «Підстави для відводу (самовідводу) судді»

1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 39 КАС України:

1. За наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

2. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Судді ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07), зауважили, що за суб`єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі.

Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. У зв`язку з цим, слід мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, «справедливість повинна не тільки вершитися, але має бути також очевидно, як вона вершиться».

Крім цих суб`єктивних і об`єктивних критеріїв слід також враховувати питання внутрішньої організації та існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід суддів.

Такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем.

Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві.

Як вбачається із змісту заяви про відвід від 13.04.2021, відвід ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до судді Кузана Р.І. та незгодою із процесуальним рішенням головуючого судді у вказаній справі, зокрема, щодо підстав прийняття ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.03.2021 року, таке ставлення мотивоване лише припущеннями позивача і не підтверджене жодними доказами.

Суд зазначає, що наведені позивачем у заяві про відвід обставини не є підставами для відводу судді у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України та не є доказами, що викликають сумнів у його об`єктивності та неупередженості.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, оскільки обставини на які посилається позивача не відповідають вимогам ст.ст. 36-37 КАС України.

Таким чином, заява позивача від 13.04.2021 про відвід судді Кузана Р.І. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 29-32, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Кузана Р.І. від 13.04.2021 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Гавдик З.В.