Ухвала суду № 96359900, 15.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

15 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2816/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглядаючи у письмовому провадженні заяву представника позивача про визнання протиправним рішення відповідача, прийнятого на виконання рішення суду в адміністративній справі

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №340/2816/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-4127/14-20-СГ від 16.03.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою". Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на вказане рішення суду повернуто.

Відтак, за правилами частини 2 статті 255 КАС України рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року набрало законної сили 14.12.2020 року.

Позивачу 10.03.2021 року видано виконавчий лист №340/2816/20 про виконання рішення суду в зобов`язальній частині, який був пред`явлений ним до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Постановою державного виконавця від 19.03.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64890633 з примусового виконання цього виконавчого листа.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року в адміністративній справі №340/2816/20 начальником ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Позивач не погодився з таким рішенням та 26.03.2021 року його представник подав до суду заяву, в якій на підставі статті 383 КАС України просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст. 129-1 Конституції України щодо ухилення від виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі №340/2816/20, та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;

- встановити ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для подачі звіту про виконання окремої ухвали суду.

Ухвалою судді від 06.04.2021 року призначено розгляд цієї заяви в порядку письмового провадження на 15.04.2021 року.

Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України ("Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду") особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправним рішення відповідача, прийнятого на виконання рішення суду у цій справі, суд дійшов до таких висновків.

Предметом спору в даній адміністративній справі була перевірка законності наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-4127/14-20-СГ від 16.03.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відповідач, як територіальний орган Держгеокадастру, відмовив у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, за результатами розгляду його заяви від 12.02.2020 року про надання такого дозволу. Спірний наказ був мотивований тим, що додані позивачем до заяви графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вирішуючи спір, суд установив, що наказ №11-4127/14-20-СГ від 16.03.2020 року не містив пояснень щодо того, яким конкретно вимогам абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України не відповідала подана позивачем заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи додані до неї графічні матеріали. Тож суд прийшов до висновку, що вказаний наказ не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк винесений відповідачем необґрунтовано, всупереч вимогам абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України щодо вмотивованості рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації. З цих підстав суд визнав протиправним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-4127/14-20-СГ від 16.03.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Керуючись нормами частин 3, 4 статті 245 КАС України, суд зобов`язав ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

За результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , на виконання судового рішення у цій справі начальником ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою". Цим наказом позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка, вказана ним у зверненні, відноситься до земель комунальної власності, тому відповідно до статті 122 ЗК України ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не є її розпорядником.

У зв`язку із прийняттям вказаного наказу представник відповідача 26.03.2021 року подав до суду заяву про визнання виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення у цій справі, таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на добровільне виконання відповідачем рішення суду. У цій заяві представник відповідача стверджував, що при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 установлено, що обрана ним земельна ділянка знаходиться в межах земель колективної власності КПС "Колос" та відповідно до пункту 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України перейшла до земель комунальної власності.

Згідно з пунктом 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, у редакції Закону України від 10.07.2018 року №2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 01.01.2019 року, з дня набрання чинності цим Законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Перевіряючи в порядку статті 383 КАС України виконання відповідачем судового рішення та правомірність прийнятого на його виконання наказу №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року, суд витребував у відповідача докази на підтвердження обґрунтованості наведених у ньому мотивів відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, зокрема того, що обрана ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в межах земель колективної власності КПС "Колос", докази припинення КПС "Колос" та докази того, що його землі перейшли у власність територіальної громади.

Доводячи належність обраної позивачем земельної ділянки до земель колективної власності КПС "Колос", відповідач посилався на державний акт на право колективної власності на землю серії КР, зареєстрований 16.05.1996 року у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, та доданий до нього план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, та стверджував, що відповідно до цього плану обрана земельна ділянка розташована у масиві земель, які на цьому плані позначені як колективні сади.

З наданого державного акту вбачається, що рішенням Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області №11 від 13.11.1992 року КСП "Колос" передано у колективну власність 2 328, 80 га землі в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва До державного акту додано план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, відповідно до якого площа земель в межах плану складає 3 838, 30 га. Співставленням графічних матеріалів, доданих позивачем до заяви від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, Публічної кадастрової карти України та плану, доданого до державного акту, установлено, що обрана позивачем земельна ділянка розташована у масиві земель, які на цьому плані позначені як землі запасу та колективні сади, та не належать до земель колективної власності.

Також відповідач не надав доказів того, що КПС "Колос" припинено (ліквідовано без створення правонаступника), а землі, які належали йому на праві колективної власності, визнані комунальною власністю відповідної територіальної громади.

Таким чином відповідач не довів, що станом на березень 2021 року - на момент повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказана земельна ділянка належала до земель комунальної власності, а відповідач не мав повноважень розпоряджатися цією земельною ділянкою, зокрема надавати дозволи на розроблення технічної документації із землеустрою.

Відтак, суд визнає мотиви відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, наведені у наказі №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", незаконними, а вказаний наказ – протиправним.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Суд установив, що відповідач, виконуючи рішення суду у цій справі та приймаючи наказ №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", порушив підтверджені рішенням суду права позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, як це передбачено частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої представником позивача у порядку статті 383 КАС України, та постановлення щодо відповідача окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-954/14-21-СГ від 16.03.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

3. Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 20 календарних днів від дня її отримання.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Окрема ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш