Рішення № 96359837, 19.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року № 320/14431/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд:

- скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2020 ВП № 63750732;

- скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника від 04.12.2020 ВП № 63750732;

- скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 04.12.2020 ВП № 63750732;

- скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.12.2020 ВП № 63750732.

Позивач на обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-118371-52 від 03.09.2019, на підставі якого прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2020 ВП № 63750732, могла бути пред`явлена до виконання не пізніше 03.12.2019, однак головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження через рік після закінчення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа до виконання. У зв`язку з чим вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63750732 від 04.12.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

На думку позивача, з огляду на зазначене, скасуванню підлягають інші постанови у межах цього виконавчого провадження, а саме: постанова про арешт коштів боржника від 04.12.2020 ВП №63750732, постанова про стягнення виконавчого збору від 04.12.2020 ВП №63750732, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.12.2020 ВП №63750732.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 позовну заяву залишено без руху.

05.02.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву, до початку судового засідання.

Особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ визначені параграфом 2 глави 11 КАС України.

Зокрема, згідно з положеннями ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст. 269 КАС України копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

Копію вказаної ухвали суду разом з позовною заявою та додатками до неї надіслано відповідачу на офіційну електронну пошту, а саме: info@bv.ko.dvs.gov.ua.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі №320/14431/20, про що свідчить електронне підтвердження від 12.02.2021, яка міститься в матеріалах справи.

У той же час, відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, також інших заяв/клопотань по суті справи відповідачем не надано.

Відповідно до службового документу від 23.02.2021, судове засідання призначене на 23.02.2021 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Щавінського В.Р. на лікарняному.

Повістку про виклик у справі №320/14431/20 надіслано відповідачу на його офіційну електронну пошту, а саме: info@bv.ko.dvs.gov.ua.

Відповідач належним чином повідомлений про судове засідання в адміністративній справі №320/14431/20, яке призначене на 16.03.2021, про що свідчить електронне підтвердження від 23.02.2021, яка міститься в матеріалах справи.

У судовому засіданні призначеному на 16.03.2021 позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Крім того, заявив клопотання про подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідач, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про причину неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою від 16.03.2021, керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України, суд вирішив, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським О.М. на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-118371-52 виданої Головним управлінням ДПС у Київській області 03.09.2019 винесені постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63750732 від 04.12.2020, постанову про арешт коштів боржника ВП №63750732 від 04.12.2020, постанову про стягнення виконавчого збору ВП №63750732 від 04.12.2020, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №63750732 від 04.12.2020.

Позивач, вважаючи оскаржувані постанови відповідача протиправними та такими, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Частиною 1 ст. 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені ст. 3 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII, - примусовому виконанню підлягають рішення державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки з єдиного внеску відповідно до абз.3 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) - визначена виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст.4 Закону №1404-VIII визначено обов`язкові вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №1404-VIII, - виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, - виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11837-52 видана 03.09.2019 ГУ ДПС у Київській області, на підставі якої винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, набрала чинності 02.11.2019.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII, ГУ ДПС у Київській області мало право пред`явити виконавчий документ до виконання у строк до 03.02.2020, тобто протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності.

Проте відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №63750732 вона винесена 04.12.2020. Таким чином, вказані обставини підтверджують пред`явлення виконавчого документа вже після спливу встановленого законом строку.

При цьому відповідач не надав суду доказів того, що виконавчий документ (вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11837-52 видана 03.09.2019) був пред`явлений до виконання в межах строку, встановленого ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, у порушення обов`язку щодо повернення стягувачу виконавчого документа, головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським О.М. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2020.

Таким чином, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №63750732 від 04.12.2020 винесена на підставі виконавчого документа, який надійшов до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з пропущенням строку його пред`явлення до виконання, тому вона є противоправною та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які винесенні 04.12.2020 у виконавчому провадженні ВП №63750732, то суд дійшов висновку про їх задоволення.

Оскільки, дані постанови прийняті у зв`язку із винесенням постанови Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриттям виконавчого провадження №63750732від 04.12.2020, яку суд визнав протиправною та скасував.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність, рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач не довів суду правомірність оскаржуваного рішення та навіть не подав відзиву на позов, в той час як позивач довів суду протиправність рішення державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2588,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 28.12.2020 №82596 на суму 840,80 грн. та від 03.02.2021 №2 на суму 1681,80 грн.

Відтак, враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2588,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2020 ВП № 63750732.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника від 04.12.2020 ВП №63750732.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 04.12.2020 ВП №63750732;

5. Визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.12.2020 ВП №63750732.

6. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2588 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34837745).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.