Рішення № 96359643, 16.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року Справа № 280/1182/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у формі повідомлення відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) управління обслуговування громадян від 13.01.2021, про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення позивачу;

зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Зауважує, що загальний стаж педагогічної (викладацької) роботи позивача станом на 31 березня 2016 року після досягнення 55 років становив 34 роки 6 місяців 6 днів, що давало підстави позивачу право на пенсію за вислугу років, між тим, позивач правом на пенсію за вислугу років не скористався, будь-яку пенсію не отримувала до призначення пенсії за віком і продовжувала працювати. Таким чином, вважає, що при зверненні до відповідача 06.01.2021 із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення позивачу, дотримані усі вимоги, передбачені пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», необхідні для її отримання, а тому рішення відповідача №14 від 13.01.202 про відмову у виплаті грошової допомоги є протиправним, у зв`язку із чим просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити йому таку грошову допомогу.

Ухвалою судді від 16.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 03 березня 2021 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №12745), у якому вказує, що згідно з записами в трудовій книжці позивач працює з 02.09.1996 в Мелітопольській дитячій школі мистецтв педагогом музично-теоретичних дисциплін. Наголошує, що відповідно до листа Мелітопольської міської ради Запорізької області від 05.01.2021 №01-06/14 вищезазначена школа мистецтв є «закладом позашкільної освіти». Посилається на приписи п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» та стверджує, що посади саме «педагогів» («викладачів»), які працюють у позашкільних навчальних закладах, у вказаному переліку посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачено. З урахуванням зазначеного, зазначає, що у зв`язку з відсутністю на день досягнення пенсійного віку необхідного стажу роботи (для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», права на отримання (виплату) грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення, позивач не має, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.03.2021 відповідача зобов`язано надати суду докази направлення (надання) позивачу відзиву.

Відповідні докази долучені відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 12 березня 2021 року (вх. №14533).

26 березня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №17587), у якій додатково зазначає, що частиною 2 статті 25 Закону України «Про позашкільну освіту» вказано, що перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким нормативним актом є постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», в абзаці третьому розділу «Посади педагогічних працівників» зазначені наступні посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема вчителі, викладачі всіх спеціальностей, педагог професійного навчання. При цьому, вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, якою визначено перелік посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років на підставі ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту», має пріоритет над постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 щодо визначення переліку посад у позашкільних навчальних закладах, оскільки первісний акт був ухвалений пізніше і він значно розширив цей перелік. На підставі вищевикладеного, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02 вересня 1996 року (наказ про призначення №57 від 11.05.1996) і по теперішній час працює в Мелітопольській дитячій школі мистецтв педагогом музично-теоретичних дисциплін, що також підтверджується листом Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 23.09.2020 отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить довідка №084650006149 від 26.01.2021 №109.

06 січня 2021 року позивач звернулась до Відділу обслуговування громадян №14 Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, листом від 13.01.2021 №357-244/П-02/8-0800/21 відповідач повідомив, що загальний стаж позивача складає 39 років 10 місяців 1 день. В страховий стаж включено всі періоди роботи по 31.09.2020 відповідно до наданих документів. Згідно з записами в трудовій книжці, позивач працює з 02.09.1996 в Мелітопольській дитячій школі мистецтв педагогом музично-теоретичних дисциплін. Відповідно до наявної інформації та наданої позивачем відповіді (листа) Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області від 05.01.2021 №01-06/14 вищезазначена школа мистецтв є «закладом позашкільної освіти». Із посиланням на п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» та повідомлено, що посади саме «педагогів» («викладачів»), які працюють у позашкільних навчальних закладах, у вказаному переліку посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачено. З Таким чином, у зв`язку з відсутністю на день досягнення пенсійного віку необхідного стажу роботи (для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», права на отримання (виплату) грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення, позивач не має.

Фактично листом від 13.01.2021 №357-244/П-02/8-0800/21 ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах, державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у в розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетум Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, відповідно до пункту 2 якого до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що зокрема передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно з пунктами 5-7 вказаного Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

За приписами статті 10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є, зокрема позашкільна освіта.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про позашкільну освіту» структуру позашкільної освіти становлять: заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.

В силу частини 4 статті 21 цього Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

У силу пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати (з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посади викладача позашкільного навчального закладу, включена до переліку посад педагогічних працівників.

Па підставі пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2001 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад», початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), належать до позашкільних навчальних закладів.

У відповідності до Примітки 2 даного Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Наведені вище нормативно-правові акти в повній мірі гарантують право педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів як право на пенсію за вислугу років, так і право на грошову допомогу, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України дія постанови від 04.11.1993 №909 поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2.

На день звернення до суду дане Доручення є чинним та не скасованим.

Крім того, слід зазначити, що доручення Кабінету Міністрів України, яке прийняте у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.1993 №523 «Питання організації роботи Кабінету Міністрів України» (що діяло на момент прийняття доручення) є обов`язковим для членів Уряду та державних органах. Зокрема, у відповідності до пунктів 21-22 даної Постанови протоколи засідань Кабінету-Міністрів та його Президії розсилаються членам Уряду, а також державним органам, організаціям ї посадовим особам за списком, що затверджується Урядовим Секретарем Кабінету Міністрів.

Доручення доводяться до виконавців за розрахунком розсипки у вигляді виписок з протоколу засідання.

Контроль за виконанням доручень, даних на засіданнях Кабінету Міністрів та його. Президії, здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів. Секретаріат регулярно готує інформації Прем`єр-міністру про стан виконання вказаних доручень.

Крім того, суд вказує на факт пріоритетності дії законів над підзаконними нормативно-правовими актами, яким є постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. У спірних правовідносинах застосуванню підлягає стаття 21 Закону України «Про позашкільну освіту», яка регулює умови призначення пенсії за вислугу років педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначеного основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 працювала:

з 01.08.1981 по 25.09.1986 викладачем музично-теоретичних дисциплін у Мелітопольському культурно-освітньому училищі;

з 14.11.1986 по 02.11.1987 викладачем музично-теоретичних дисциплін у Печенізькій дитячій музичній школі;

з 02.11.1987 по 27.08.1996 педагогом музично-теоретичних дисциплін у Чугуївській музичній школі;

з 02.09.1996 і по теперішній час працює в Мелітопольській дитячій школі мистецтв педагогом музично-теоретичних дисциплін.

При цьому, суд звертає увагу, що факт роботи позивачем на вказаних посадах викладача і педагога музично-теоретичних дисциплін у навчальних закладах у спірний період відповідачем не заперечується.

Суд вказує, що позиція щодо зарахування до спеціального стажу роботи за вислугу років періодів роботи на посадах викладачів, концертмейстерів, сумісників позашкільних закладів освіти викладена у постановах Верховного Суду України від 02.04.2019 по справі №820/503/18; від 30.01.2019 по справі №876/5312/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спільних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обґрунтування відповідача про відмову у зарахуванні до стажу позивачу педагогічного стажу, що дає право на пенсію за вислугу років є протиправними. Таким чином, страховий стаж позивача на посадах, передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 30 років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що період роботи на вищевказані посаді повинен зараховуватись відповідачем до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років та, відповідно для виплати одноразової допомоги.

При цьому, рішення про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення позивачу, у розумінні КАС України, відповідачем не приймалось, а лише зазначено про відмову в листі-відповіді на заяву позивача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

У відповідності до вимог частини 3 статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог. Оригінал квитанції №40 від 08.02.2021 про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 19.12.2000 Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак