Ухвала суду № 96359577, 19.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

19 квітня 2021 року Справа № 280/2111/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2021 (згідно поштового штампу) ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління поліції охорони в Запорізькій області (далі – відповідач, УПО в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті одноразової грошової допомоги у сумі 35 565, 75 грн. позивачу протиправною

-стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу у сумі 35 565, 75 грн.

Ухвалою судді від 22.03.2021 позовну заяву у справі залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду щодо нарахування одноразової грошової допомоги;

- оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 908,00 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

- уточненої позовної заяви (екз. для суду та для всіх учасників справи) у якій конкретизувати позовні вимоги щодо виду одноразової грошової допомоги.

06.04.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків. Так до суду надана позовна заява (уточнена) та її копії, та копії письмових доказів доданих до позову для всіх учасників справи, крім того позивачем надано пояснення щодо сплати судового збору та щодо подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, суддя зазначає наступне.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17.

Мета строку: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 23.04.2020 у справі №813/3756/17.

Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.

Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 29.11.2019 справа №607/1402/16-а.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що позивач проходив публічну службу на посаді поліцейського взводу реагування Дніпровського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Запорізькій області, а з 05.01.2017 звільнений зі служби в поліції за власним бажанням.

При звільненні зі служби в поліції позивачу не було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні.

Отже, саме з 06.01.2017 позивач повинен був дізнатися про порушення його права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, але протягом одного місяця, як і протягом шести місяців, з дня звільнення зі служби з позовом до суду не звернувся.

Також, судом встановлено, що листом від 10.11.2020 №М-13/43/27/8/01-2020 Запорізькій області повідомляло позивача про те, що при звільненні він не мав права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, проте, у місячний строк з 10.11.2020 позивач також не звернувся з позовом до суду.

Так позивачем не надано до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначення жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду починаючи з 05.01.2017.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач у вищевказаній позовній заяві заявляє одну вимогу майнового характеру – стягнення на його користь коштів в розмірі 35565,75 грн.

Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті за даним позовом складає 908,00 грн.

Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн., проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».

Щодо посилань позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

В свою чергу, під час звернення до суду позивач вимог про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону №3551-XII не заявляв, а відповідно справа не пов`язана з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.

Суд зазначає, що підставою для звільнення від сплати судового збору є не лише наявність у позивача статусу учасника бойових дій, а і те, що справа стосується порушення його прав саме як учасника бойових дій.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, від 12.02.2020 №545/1149/17, які враховуються судом під час ухвалення рішення.

Відтак підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Разом з цим, суд зауважує, що вимоги звернені у позовній заяві не стосуються заробітної плати та поновленні на роботі, а відтак в силу вимог п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнений від сплати судового збору за звернення із вказаним позовом.

Крім того, у свій заяві представник позивача сам зазначає, що позивач звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, що відносяться до соціальних.

Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлених судом строк.

Ухвала судді від 22.03.2021 була отримана позивачем 29.03.2021, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Останній день для усунення недоліків позову припадає на 08.04.2021, проте у встановлений судом термін, недоліки позовної заяви в повному обсязі виправлені не були.

Відповідно до ч.5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суддя з 07.04.2021 по 16.04.2021 включно перебувала у відпустці, перший робочий день 19.04.2021.

Станом на 19.04.2021 до суду не надходило інших документів на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.03.2021. Також від позивача до суду не надходило заяв та клопотань про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.03.2021 позивачем в повному обсязі не виконано, а саме не надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду щодо нарахування одноразової грошової допомоги; оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 908, 00 грн.), то на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з доданими до неї документами.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова