Рішення № 96359080, 19.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/1353/21

категорія 113000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок начальника УПД Головного управління Національної поліції в Житомирській області в Житомирській області про анулювання дозволу на право носіння та зберігання пристрою для відстрілу гумових куль та мисливської нарізної зброї.

В обґрунтування позову вказано, що з висновком про анулювання дозволу на право носіння та зберігання зброї категорично не згоден. Вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки за період дії дозволів будь-яких порушень щодо користування зброєю з його боку не було і на даний час відсутні докази існування таких правопорушень.

Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.

До відділу документального забезпечення суду 26 лютого 2021 року надійшов відзив на позовну заяву. По змісту якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки складений висновок є законним, вчиненим в межах наданих повноважень, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено зі змісту особової справи ОСОБА_1 №5815, вперше він звернувся із заявою на отримання дозволу на придбання одиниці пристрою для відстрілу гумових куль 19.03.2014 (а.с.25).

В подальшому, після отримання дозволу та придбання одиниці зброї, 18.09.2014 позивач звертався до начальника УГБ УМВС України в Житомирській області із заявою про отримання дозволу на зберігання і носіння пристрою марки "Форт - 17 Р" , калібру 9 мм за № НОМЕР_1 (а.с.32).

09.08.2017 позивач звертався із заявою про продовження терміну дії дозволу №5815 від 29.09.2014 (а.с.35).

В матеріалах особової справи ОСОБА_1 відсутні докази вчинення ним правопорушень, що могли бути підставою для анулювання дозволу на право носіння та зберігання зброї.

Як свідчать матеріали справи, управлінням превентивної діяльності ГУНП в Житомирській, області проведено перевірку наявності законних підстав володіння пристроєм для відстрілу гумових куль та мисливською нарізною зброєю громадянином ОСОБА_1 .

За результатами перевірки 27.01.2021 складено висновок, яким на підставі вимог п.4 та п.5.1. Інструкції дозволи на право носіння і зберігання пристрою для відстрілу гумових куль та мисливської нарізної зброї громадянину ОСОБА_1 , анульовано. Громадянину ОСОБА_1 у 15-денний строк з дня ознайомлення з цим висновком, належний йому пристрій для відстрілу гумових куль марки "Форт-17Р", калібру 9 мм., № НОМЕР_1 та мисливську нарізну зброю марки "МКМ072Сб", калібру 7,62x39, № НОМЕР_2 , здати на комісійний продаж.

Позивач не погоджуючись з висновком за результатами перевірки, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Пунктом 21 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Пунктом 8 частини першої статті 31 Закону №580-VIII визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, крім іншого, перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, видача дозволів в тому числі на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, встановлюється у порядку, визначеному МВС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція №622).

Відповідно до п.1.3 Інструкції №622 основними завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Пунктом 7.7 Інструкції №622 визначено, що контроль за зберіганням вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами поліції відповідно до законодавства. Перевірка порядку зберігання зброї громадянами проводиться дільничними офіцерами поліції не рідше одного разу на три роки. Про результати перевірки складається рапорт, який підшивається до особової справи власника зброї, пристрою. Вимоги працівників органів поліції щодо забезпечення схоронності вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, а також пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, патронів до них є обов`язковими для її власників. При оформленні завдання дільничному офіцеру поліції допускається його заповнення як на кожного власника окремо, так і на групу власників за списком.

Відповідно до п.5.1 Глави 5 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов`язків та володіння зброєю;

наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім`ї, що підтверджується документально;

повідомлення такій особі про підозру або складення щодо такої особи повідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок не встановлення її місця знаходження;

наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Відповідно до глави 4 Інструкції № 622 згідно із законодавством України органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством, анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов`язаний здати зброю (за наявності основні частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції). У разі незгоди власника з рішенням органу поліції про анулювання зазначеного дозволу матеріали передаються до суду для вирішення питання щодо примусового вилучення зброї, основних частин зброї, пристроїв, патронів і бойових припасів до них. При цьому відповідна інформація вноситься програмно-технічними засобами інформаційного порталу Національної поліції до баз даних єдиної інформаційної системи МВС (далі - БД).

Анулювання дозволу на придбання, зберігання і використання зброї, основних частин зброї, бойових припасів, пристроїв та патронів до них, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх подальшого зберігання може застосовуватись до підприємства, установи чи організації.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам.

При цьому, пунктом 5.1 глави 5 розділу I Інструкції №622 передбачено вичерпний перелік підстав, за яких органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію. Цей перелік підстав також застосовується для анулювання вказаних дозволів.

Слід також зауважити, що п.12.19 Інструкції №622 визначає, що у разі анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв органом поліції виноситься мотивований висновок про анулювання дозволу на їх зберігання (додаток 23), який затверджується начальником органу поліції. У цьому висновку викладаються підстави прийняття такого рішення.

Відтак, орган поліції за результатами проведеної перевірки, у разі виявлення підстав для анулювання дозволу на зброю, у висновку обов`язково має зазначити одну з визначених пунктом 5.1 глави 5 розділу I Інструкції №622 підстав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є власником пристрою для відстрілу гумових куль марки "Форт-17Р", калібру 9 мм., № НОМЕР_1 та мисливської нарізної зброї марки "МКМ072С6", калібру 7,62x39, № НОМЕР_2 .

Зі змісту висновку від 27.01.2021 встановлено, що 15.10.2020 в с.Камінь, Романівського району виник конфлікт щодо права на збір урожаю соняшника між сторонами ТОВ "Камянське" та ТОВ "Оптіма ФЕШЕН", в ході якого учасники конфлікту при собі мали пристрої для відстрілу гумових куль та мисливську вогнепальну зброю.

Того ж дня відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020060150000228 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Вжитими органом поліції заходами встановлено, що громадянин ОСОБА_1 також був учасником даної події, під час якої перебував із зазначеним вище пристроєм для відстрілу гумових куль марки "Форт-17Р", калібру 9 мм., № НОМЕР_1 .

Тому, на підставі вимог п.4 та п.5.1 наказу МВС України від 21.08.1998 № 622 наказу МВС України від 21.08.1998 № 622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.10.1998 № 637/3077 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" прийнято рішення про анулювання дозволів на право носіння і зберігання пристрою для відстрілу гумових куль та мисливської нарізної зброї ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Аналіз встановлених обставин справи, долучених до матеріалів справи доказів та норм чинного законодавства дозволяє суду дійти висновку про наявність протиправного характеру висновку Головного управління національної поліції України в Житомирській області від 27.01.2021, з огляду на наступне.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відтак, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, у висновку від 27.01.2021 міститься посилання на наявність підстав для анулювання дозволу, що передбачені п.4 та п.5.1 Інструкції №622.

Водночас, зі змісту такого висновку неможливо встановити яка саме підстава, що передбачена п.5.1 Інструкції №622 слугувала прийняттю рішення про анулювання.

Саме по собі посилання органу поліції на причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення що слугувало внесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060150000228 не є законної підставою або обґрунтованим мотивом для прийняття відповідного рішення.

Наведені вище обставини свідчать про неякість рішення суб`єкта владних повноважень та дозволяють суду визнати його протиправним і скасувати.

Крім того, судом з метою встановлення обставин проведення перевірки та наявності доказів причетності позивача до кримінального правопорушення було витребувано у Головного управління Національної поліції в Житомирській області матеріали такої перевірки.

Відповідачем до відзиву було надано копію особової справи ОСОБА_1 .

Зі змісту долучених доказів встановлено відсутність факту оголошення підозри ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення.

Інших доказів наявності перелічених у п.5.1 Інструкції №622 підстав судом також не встановлено.

З огляду на наведене, висновок про анулювання дозволу на право носіння та зберігання пристрою для відстрілу гумових куль та мисливської нарізної зброї вищевказаним вимогам Інструкції № 622 не відповідає, оскільки містить лише опис події за якою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, водночас жодних обставин та доказів причетності позивача до такого правопорушення не наведено.

При цьому, вмотивованим спірний висновок не може вважатись, оскільки підставою анулювання дозволу на право носіння та зберігання пристрою для відстрілу гумових куль та мисливської нарізної зброї зазначено загальну підставу, таку як пункт 5.1 Інструкції №622.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 по справі №540/544/19, від 27.04.2020 по справі №440/4600/18.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, про, що свідчить квитанція №0.0.1999725342.1 від 01.02.2021 (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань сплаченого судового збору у сумі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок начальника Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Житомирській області в Житомирській області про анулювання дозволу на право носіння та зберігання пристрою для відстрілу гумових куль та мисливської нарізної зброї ОСОБА_1 від 27 січня 2021 року.

Стягнути з Головного управління національної поліції України в Житомирській області (вул.Старий Бульвар,5/37, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва