Ухвала суду № 96358876, 16.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2021 р. Справа №200/4219/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №2 батальону УПП в Донецькій області сержанта поліції Павлової Анастасії Миколаївни про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до поліцейського взводу №2 роти №2 батальону УПП в Донецькій області сержанта поліції Павлової Анастасії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 147068 від 13.11.2020.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Крім цього, суд зазначає, що позивач оскаржує терміновий заборонний припис, прийнятий сержанта поліції ОСОБА_3 на підставі ст. 25 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 № 2229-VIII (далі – Закон № 2229-VIII), при цьому у позові в якості відповідача зазначена безпосередньо посадова особа підрозділу Національної поліції України - сержанта поліції Павлова А.М. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України […].

Отже, заборонні приписи виносяться не від імені посадових осіб органів поліції, а від імені підрозділу певного органу Національної поліції України, який і має бути належним відповідачем у справі щодо оскарження термінового заборонного припису, складеного його посадовими особами.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно ч. 2 цієї ж статті здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Отже, під час розгляду справи суд має встановити за наявними матеріалами у справі в тому числі й особу позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI(далі – Закон № 5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Згідно ч. 4 ст. 160 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши додані до адміністративної зави матеріали судом не встановлено наявності документів, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-V, на підставі яких суд мав би можливість встановити особу позивача та констатувати його правосуб`єктність.

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх […] місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; […], відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В позовній заяві вказано адресу позивача, але не надано доказів на підтвердження цієї адреси.

Слід зазначити, що відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-ІV).

У ст. 3 Закону №1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає підстави для висновку, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком певних документів, в тому числі, паспортом громадянина України.

Отже, позивач має додати до позову документ, який підтверджує зазначене у позові місце його проживання.

Також у позові всупереч приписам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не вказано офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та третьої особи та не вказані причини не зазначення таких відомостей.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства, позивачем до матеріалів позовної заяви доданий терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА № 147068 від 13.11.2020, копія якого є неякісною та нечитабельною.

Також, згідно приписів ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивачем зазначені вимоги дотримано не в повному обсязі, оскільки зі змісту позову не видно обґрунтувань щодо дій чи бездіяльності з боку саме відповідача, доводи позивача обмежується лише посиланнями на норми законодавства.

Крім того, згідно пунктами 6, 7, ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову відсутні відомості про вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спору, відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання:

1)сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача ; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

2) уточненого адміністративного позову (в кількості копій відповідно до кількості учасників справи), в якому мають бути зазначені належний відповідач (відповідачі); офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача та третьої особи (або вказані причини не зазначення таких відомостей);

3) доказів на підтвердження адміністративної правосуб`єктності позивача та доказів на підтвердження адреси проживання позивача (зокрема, копія паспорту позивача або копії інших документів, які підтверджують відповідно до наведених у мотивувальній частині ухвали приписів чинного законодавства особу позивача, стан його громадянства та адресу проживання);

4) копії термінового заборонного припису стосовно кривдника АА № 147068 від 13.11.2020 в читабельному вигляді;

5) відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

6) відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

7) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №2 батальону УПП в Донецькій області сержанта поліції Павлової Анастасії Миколаївни про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви – 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя М.М. Толстолуцька