
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2021 р. Справа№200/1909/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.01.2021 № 11 про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву від 12.01.2021 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням періодів з 10.01.1993 по 21.02.1995, з 27.07.2006 по 10.06.2007 до спеціального (пільгового) страхового стажу за провідною шахтарською професією "прохідник", з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 до загального страхового стажу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив протиправність неврахування відповідачем до пільгового стажу спірні періоди його роботи та до страхового стажу період його навчання на підставі відомостей трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж особи. Відповідач під час розгляду питання призначення позивачу пенсії не запропонував позивачу надати додаткові документи, необхідні за думкою відповідача документи для призначення позивачу пенсії не витребовувалися відповідачем від третіх осіб. Позивач зазначив також на безпідставності неврахування періоду роботи до стажу через несплату страхових внесків роботодавцем, посилаючись на те, що робітник не має нести за це відповідальність.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. Зазначив, що до пільгового стажу відповідачем не враховано період з 10.01.1993 по 21.02.1995 через відсутність довідки, уточнюючої пільговий характер роботи та неможливість підтвердження зайнятості на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах наданою позивачем архівною довідкою, для підтвердження зазначеного стажу позивач мав звернутись до відповідної комісії при ГУ ПФУ. Також до пільгового стажу не зараховано період з 27.07.2006 по 10.06.2007 через нездійснення підприємством-роботодавцем реєстраційних дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, а також через відсутність відомостей про спецстаж в індивідуальних даних про застраховану особу. Періоди з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.04.2018 по 31.10.2020 не зараховано до страхового стажу через відсутність даних про сплату страхових внесків за цей період.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Ухвалою від 06.04.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
До судового засідання, призначеного на 15.04.2021 представники сторін не з`явилися, у зв`язку із чим подальший розгляд справи на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювався в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У січні 2021 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач у справі) із заявою про призначення пенсії. за наслідком розгляду якої 15.01.2021 відповідачем прийнято рішення № 11 про відмову позивачу в призначенні пенсії. В рішенні про відмову в призначенні пенсії за віком відповідач зазначив, що до заяви про призначення пенсії позивач додав наступні документи: паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер, трудову книжку серії НОМЕР_3 від 25.07.1990; посвідчення про присвоєння кваліфікації № 14248 від 24.03.1993; військовий квиток серії НОМЕР_4 від 06.12.1990; архівні довідки ТОВ «Регіональний міжгалузевий архів» № 478 - 483 від 07.09.2020; довідку про особливий характер роботи видану ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 368 від 11.09.2020; довідку про особливий характер роботи видану ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 369 від 11.09.2020; виписку з наказу про атестацію робочих місць ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 406 від 29.08.1994; довідки про особливий характер роботи видані ДП «Шахта імені М.С. Сургая» № 34, 264 від 07.12.2020; наказ про атестацію робочих місць АТ «Шахтобудівельник» № 184 від 15.11.1994.
Рішення про відмову в призначенні пенсії № 11 від 15.01.2021 вмотивовано відсутністю необхідного пільгового стажу, який відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має становити 20 років. У рішенні відповідачем зазначено, що страховий стаж позивача становить 28 років 11 місяців 22 дні, пільговий - 16 років 9 місяців 10 днів. До пільгового стажу не зараховано період навчання через відсутність диплому, період роботи з 10.01.1993 по 21.02.1995, оскільки відсутня пільгова довідка, надану позивачем архівну довідку відповідач не прийняв до уваги, період з 27.07.2006 по 10.06.2007 не врахований через нездійснення підприємством-роботодавцем позивача зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, а також через відсутність інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Періоди з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 не зараховано до страхового стажу через відсутність даних про сплату страхових внесків за цей період.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за N 1231/13105.
Згідно з пунктом 1 цього порядку ним визначається механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Пунктами 3-4 цього Порядку передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
За наслідком розгляду заяв про підтвердження стажу роботи комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункти 15-16 Порядку).
За приписами п. д ч. 3, ч. 6 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Згідно зі ст. 1 Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).
Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Частиною 2 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Статтею 113 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що спір між сторонами виник через неврахування під час періодів занятості позивача з 10.01.1993 по 21.02.1995, з 27.07.2006 по 10.06.2007 до пільгового стажу, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 - до загального страхового стажу, внаслідок чого під час вирішення питання про призначення пенсії відповідачем встановлено недостатність пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах без врахування віку.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 містить наступні записи про його роботу:
1) з 01.09.1987 по 30.06.1990 навчання у СПТУ № 144 м. Гірник (запис № 1);
2) робота у Шахтобудівельному управлінні № 4 треста «Красноармейскшахтобуд» (перейменовано в АТ «Шахтобудівельник»):
01.12.1992 прийнятий гірничим поверхні 2 р. на гірничу дільницю № 4 (запис № 4);
02.12.1992 направлений на навчання з відривом від виробництва в УКК комбінат «Донецькшахтобуд» за професією прохідник (запис № 5);
з 10.01.1993 по 25.03.1993 направлений для проходження виробничої практики за професією прохідник (запис № 6);
25.03.1993 переведений прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті на гірничій дільниці № 4 (запис № 7);
21.02.1995 звільнений (запис № 8);
3) у ВАТ «Донецькшахтострой» ДП ДХК «Донбасшахтобуд»:
27.07.2006 прийнятий на гірничо-монтажну дільницю № 1 шахти Росія прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті (запис № 24);
10.06.2007 звільнений (запис № 25);
4) у ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (в подальшому перейменовано у ВП Шахта «Південнодонбаська № 3» ім. М.С. Сургая», а далі реорганізовано та створено юридичну особу - ДП «Шахта ім. М.С. Сургая»)
15.06.2009 прийнятий прохідником підземним 5 р. з повним робочим днем в шахті (запис № 30);
станом на 10.07.2020 працює.
У рішенні про відмову в призначенні пенсії вказано, що до пільгового стажу не зараховано період навчання через відсутність диплому.
Водночас, згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує, є трудова книжка.
Пункт 8 Порядку № 637 вказаного Порядку передбачає, що час навчання підтверджується, зокрема, дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Водночас, вказаний порядок застосовується у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. При цьому, трудова книжка позивача містить відомості про навчання позивача з 01.09.1987 по 30.06.1990 у СПТУ № 144 м. Гірник, підставою внесення зазначеного запису визначено «Диплом №952375»).
Суд вважає, що наявного в трудовій книжці запису про навчання позивача в СПТУ № 144 в період з 01.04.1987 по 30.06.1990 достатньо для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу роботи позивача, через що відповідачем безпідставно не враховано наведений період до загального страхового стажу.
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 10.01.1993 по 21.02.1995 з підстав ненадання пільгової довідки суд зазначає наступне. Професія, за якою позивач виконував роботи в наведений період - прохідник з повним робочим днем під землею включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.
Навчання позивача в цей час (проходження практики в період з 10.01.1993 по 25.03.1993) здійснювалось за фахом прохідник, що є підставою для врахування зазначеного періоду роботу до пільгового стажу.
Виконання позивачем робіт за професією прохідника в період з 10.01.1993 по 21.02.1995, окрім трудової книжки, підтверджено також наданою позивачем до заяви про призначення пенсії довідкою ТОВ «Регіонального міжгалузевого архіву» № 478 від 17.09.2020. Відповідно до наданих відповідачем документів, до заяви про призначення пенсії за віком позивачем додано наказ АТ «Шахтобудівельник» № 184 від 15.11.1994 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці».
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість врахування наведеного періоду роботи у складі пільгового стажу через відсутність пільгових довідок, оскільки основним документом про занятість особи є трудова книжка, а уточнюючі пільгові довідки можуть вимагатись пенсійним органом лише у разі її відсутності або відповідних записів у ній. Законодавством не встановлено безумовної необхідності надання пенсійному органу уточнюючих довідок на підтвердження пільгового стажу роботи.
Відповідачем не наведено підстав, з яких підстав вказані періоди не враховані під час призначення пенсії до пільгового стажу позивача на підставі відомостей трудової книжки.
Стосовно необхідності позивачу звертатись для підтвердження стажу за цей період до відповідної комісії при ГУ ПФУ суд зауважує, що відповідно до преамбули Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зазначений порядок прийнятий відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.
Отже, підтвердження пільгових періодів роботи у разі відсутності правонаступника підприємства - роботодавця на умовах порядку № 18-1 відбувається у разі недостатності відомостей трудової книжки для підтвердження зайнятості особи на роботах, що надають право на призначення пенсії на особливих умовах. Отже, суд не приймає посилання відповідача про необхідність звернення для зарахування цього періоду до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, як необґрунтовані.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності суд дійшов висновку про достатність доданих позивачем документів до заяви про призначення пенсії за віком для врахування періоду роботи з 10.01.1993 по 21.02.1995 до пільгового стажу роботи позивача, у зв`язку з чим відповідачем протиправно не враховано наведений період роботи позивача до пільгового стажу.
Період роботи позивача з 27.07.2006 по 10.06.2007 не враховано відповідачем до його пільгового стажу через нездійснення роботодавцем позивача - ВАТ «Донецькшахтобуд» реєстраційних дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території, а також через відсутність відомостей про спец стаж у індивідуальних даних про застраховану особу.
Суд вказує, що чинним законодавством не визначено передумовою врахування стажу роботи реєстрацію роботодавця на підконтрольній українській владі території.
Щодо неврахування цього періоду через відсутність відповідних відомостей про спецстаж у індивідуальних відомостях про застраховану особу, то слід зауважити, що такі відомості також не є безумовною підставою для призначення або для відмови у призначенні пенсії, а можуть використовуватись у зв`язку з недостатністю відомостей трудової книжки, інших документів тощо.
Обіймана позивачем посада в період роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» - прохідник з повним робочим днем в шахті належить до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 N 36.
Зміст записів трудової книжки позивача свідчить про їх достатність для підтвердження пільгового стажу роботи позивача в цей період.
Надаючи оцінку правомірності відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періодів з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 через відсутність даних про сплату страхових внесків за цей період суд виходить із того, що записами трудової книжки позивача підтверджено факт зайнятості позивача в наведені періоди, що не заперечується відповідачем у справі.
У той же час, положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця. За змістом наведених положень відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника (на роботодавця в даному випадку). Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.
За таких обставин, беручи до уваги, що основним документом про занятість позивача є трудова книжка, неврахування до страхового стажу періодів роботи з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 через несплату страхових внесків підприємством роботодавцем є протиправним.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про невірне обчислення відповідачем стажу позивача, у зв`язку з чим рішення відповідача по відмову позивачу в призначення пенсії від 15.01.2021 № 11 через недостатність стажу є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.
Періоди роботи позивача з 10.01.1993 по 21.02.1995, з 27.07.2006 по 10.06.2007 мають бути враховані до його пільгового стажу, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 - до загального страхового стажу, а тому із врахуванням встановлення під час розгляду справи протиправності рішення від 15.01.2021 № 11 суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву його від 12.01.2021 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням вказаних періодів занятості до його стажу.
Отже, заявлений позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 908 грн, який підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 15.01.2021 № 11 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2021 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням періодів з 10.01.1993 по 21.02.1995, з 27.07.2006 по 10.06.2007 до спеціального (пільгового) стажу, з 01.09.1987 по 30.06.1990, з 01.09.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2020 по 30.11.2020 - до загального страхового стажу.
Стягнути з бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - адреса: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв Праці, будинок 6, код ЄДРПОУ 41247274.
Суддя А.С. Михайлик
Судове рішення № 96358872, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/1909/21-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: