Ухвала суду № 96358833, 12.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 квітня 2021 р. Справа №200/10/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Харківський національний університет внутрішніх справ (ЄДРПОУ: 08571096, місцезнаходження: м. Харків, проспект Льва Ландау, 27) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), у якій просить:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ відшкодування витрат на утримання звільненого з ОВС (поліції), пов`язаних з утриманням, а саме грошові кошти в розмірі 47 542, 75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України у разі звільнення позивача за власним бажанням зі служби в Національній поліції у ОСОБА_1 виникло зобов`язання з відшкодування витрат на її утримання під час навчання, які у добровільному порядку не виконано. Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також відповідач надав клопотання:

- про залишення позову без розгляду у зв`язку із порушенням місячного строку звернення до суду;

- про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/31299/20 та по справі 640/28880/20;

- про залучення Головного управління МВС України в Донецькій області та Головного управління Національної поліції в Донецької області у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача;

- про витребування доказів.

Стосовно клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Необхідність його застосування підтверджена рішеннями Верховного Суду, на які посилається відповідач у клопотанні.

За загальним правилом частини 2 цієї статті перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень строк звернення до суду може обчислюватися також з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2020 року відповідач від Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області отримала повідомлення щодо відшкодування протягом 30 діб Міністерству внутрішніх справ України витрат, пов`язаних з утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Зазначене підтверджується підписом відповідача у цьому повідомленні.

Згідно пункту 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таким чином строк звернення до суду з даним позовом почав свій перебіг 26.10.2020, із закінченням встановленого законодавством строку для добровільного відшкодування відповідачем спірних коштів.

Відтак, 26.11.2020 був останнім днем для звернення позивача до суду з даним позовом.

З наявного у матеріалах справи фіскального чеку ПАТ “Укрпошта” вбачається, що позивач вперше звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом 12.11.2020 року, тобто у межах строку звернення до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року по справі №200/10723/20-а позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення коштів повернуто позивачеві. Повернення обгрунтовано неналежним на думку суду виконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд роз`яснив позивачеві наявність у нього права звернення до суду після повернення позовної заяви.

Вказану ухвалу відповідач отримав 18.12.2020 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 8412208788065 до супровідного листа з ухвалою.

Повторно Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з даним позовом 23.12.2020 року, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою про дату відправлення. При цьому позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Клопотання мотивовано тим, що повний текст ухвали суду від 14.12.2020 року у справі № 200/10723/20-а надійшов на адресу Харківського національного університету внутрішніх справ 18.12.2020 року. Наголошує на тому, що згідно п.8 ч.4 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини 1, 4 статті 122 КАС України).

Надаючи оцінку обставинам, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з аналізу всіх наведених у адміністративному позові доводів, а також з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України знаходження у провадженні суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет є підставою для відмови у відкритті провадження. Тому до повернення позовної заяви позивач не мав можливості знов звернутися до суду з даним позовом. Це вважається об`єктивною та суттєвою перешкодою, яка унеможливлює своєчасне звернення позивача до суду з даним позовом.

Оскарження ухвали суду про повернення позовної заяви від 14.12.2020 по справі №200/10723/20-а є правом, а не обов`язком позивача. Повернення позовної заяви не вважається перешкодою для повторного звернення з нею до суду. Тому позивач після повернення позовної заяви вправі вільно визначати свої подальші дії - оскаржувати ухвалу суду про її повернення або подати позовну заяву наново.

Судом встановлено, що позивач первинно звернувся до суду на 18-й день після виникнення у нього такого права. Після повернення позовної заяви позивач повторно звернувся до суду через 4 дні після одержання відповідної ухвали.

Процесуальний закон не визначає правил переривання строку звернення до адміністративного суду та особливостей його обрахування у випадку, що розглядається. Тому при наданні оцінки причинам пропущення вказаного строку суд з гнучкістю і без надзвичайного формалізму має керуватися загальними критеріями розумності та доцільності з точки зору мети встановлення строків звернення до суду.

Враховуючи той факт, що позивач добросовісно ставився до реалізації ним права на звернення до суду, не зловживає ним, суд вважає за можливим визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду. З цих підстав слід відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Стосовно клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/31299/20 та по справі 640/28880/20.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що підставою звернення до суду є у тому числі Порядок у відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 та Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261, які наразі оскаржуються в судовому порядку. Відповідач вважає, що розгляд даної справи є об`єктивно неможливим до вирішення справи №640/31299/20 та справи № 640/28880/20.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 року відкрито провадження у справі №640/28880/20 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині; визнання Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” від 12.04.2017 №261 протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Аналогічне провадження у справі відкрито також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2021 року в адміністративній справі №640/31299/20 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про визнання “Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю та визнання “Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю.

При вирішенні клопотання відповідача суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст. 236 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відтак навіть у разі прийняття судом рішення щодо визнання наведених вище нормативно-правових актів нечинними, це матиме значення для правового регулювання тільки майбутніх правовідносин. Таке слідує з принципу верховенства права в контексті правової визначеності.

Водночас, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положеннями ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов`язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з`ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у адміністративній справі №200/10/21-а, оскільки відсутні обставини, які б неможливо було встановити до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №640/31299/20 та 640/28880/20.

Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Стосовно клопотання про залучення Головного управління МВС України в Донецькій області та Головного управління Національної поліції в Донецької області, третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту другого статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з вимогами частини четвертої зазначеної статті у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суд зауважує, що третя особа залучається до участі у справ у разі, коли рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки. Однак відповідач у клопотанні не обґрунтував, яким чином рішення у справі може вплинути на права чи інтереси Головного управління МВС України в Донецькій області чи Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Проаналізувавши клопотання відповідача про залучення третіх осіб, суд вважає його необґрунтованим. З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Стосовно клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідач у зазначеному клопотанні просить суд витребувати у позивача наступну інформацію та документи:

правове обгрунтування позовних вимог та докази щодо стягнення з відповідача суми грошового забезпечення 12 225 грн. 42 коп., з урахуванням вимог п. 22 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260;

докази на підтвердження направлення відповідачу та отримання ним повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в закладі вищої освіти;

правове обґрунтування та докази здійснення витрат на продовольче забезпечення, медичні та комунальні послуги (у чому полягали такі витрати та у зв`язку з чим були здійснені) позивачем, які заявлені до відшкодування Харківським національним університетом внутрішніх справ, а також належний розрахунок таких позовних вимог;

правове обґрунтування позовних вимог та докази щодо стягнення суми відшкодування на користь Харківського національного університету внутрішніх справ з урахуванням вимог п. 7 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.20l7 № 261;

письмові пояснення з відповідними доказами чи продовжувала відповідач навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ після припинення ГУ МВС України в Донецькій області, чи укладався з відповідачем договір на навчання після звільнення його з органів внутрішніх справ 06.11.2015 та прийняття на службу до Національної поліції 28.12.2015, причини пропуску позивачем процесуальних строків на звернення до суду з означеною позовною заявою;

оригінал договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2014, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ та відповідачем;

рапорти відповідача щодо отримання дозволу на проживання за територією ХНУВС та відповідні докази перебування відповідача у гуртожитку ХНУВС.

Статтями 9, 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем у даній справі не є суб`єкт владних повноважень, тому обов`язок доведення у ній покладений на обидві сторони.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд забезпечує додержання принципів законності, диспозитивності, рівності із застосуванням передбачених КАС України заходів.

Відповідачем у клопотанні не доведена неможливість самостійного надання доказів, які він просить витребувати у відповідача - не вказано про вчинення заходів з їх одержання, наявність об`єктивних перешкод у цьому.

Ненадання суду доказів може бути підставою для встановлення судом відсутності чи недоведеності певних обставин у справі. Попереднє витребування відповідних доказів від іншої сторони для цього не вимагається.

Крім того, правове обгрунтування, яке просить витребувати відповідач, взагалі не належить до поняття доказів у справі.

З урахуванням вищевикладеного суд не вбачає підстав для витребування доказів та відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Зважаючи на наведене, керуючись 241, 243, 248, 256, 257 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання Харківського національного університету внутрішніх справ про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача Головного управління МВС України в Донецькій області та Головного управління Національної поліції в Донецькій області, – відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі – відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів – відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.