Ухвала суду № 96358684, 19.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2021 року Справа № 160/1262/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява правління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- заборонити замовнику будівництва ОСОБА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 28.01.2019, орган що видав 1211, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 , та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.

Враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, судом було звернуто до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, в порядку ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

До суду від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 13.04.2021 року засобами електронного зв`язку та 19.04.2021 року засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що відповідно до реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, ч.1 ст.160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач звертається до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , але в прохальній частині позову просить суд заборонити замовнику будівництва ОСОБА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 28.01.2019, орган що видав 1211, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 , та/або іншим юридичним або фізичним особам виконувати будівельні роботи по об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , до отримання документу, який дає право виконувати будівельні роботи.

Таким чином, суд вважає за необхідне позивачу привести позов у відповідність до вимог ст.160 КАС України, та чітко викласти зміст позовних вимог, з якими він звертається до суду.

Також, згідно із п.8 ч.1 ст.4 КАС України, позивачем, зокрема, є суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із п.5 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Частиною 4 ст.5 КАС України визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже, визначальним у розглянутому випадку є перевірка повноважень Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на право звернення з даним позовом до адміністративного суду.

В обґрунтування позову зазначено, що до компетенції Управління віднесено здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Дніпра. Вказаним будівництвом порушуються права територіальної громади м.Дніпра в особі Дніпровської міської ради, оскільки вони виконуються без документу, який дає право виконувати будівельні роботи. Оскільки будівництво виконується без документу, який дає право виконувати будівельні роботи, тобто є самочинним, що порушує законні права громади міста, позивач звертається до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що до компетенції адміністративного суду не належить встановлення фактів, у тому числі, щодо визнання самочинними будівельних робіт.

Частиною 4 ст.161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1339, яка набрала чинності 30.12.2020, відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Цим Порядком визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 Порядку №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).

В порушення ч.4 ст.161 КАС України, позивачем взагалі не надано суду доказів здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Також, згідно з ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частиною 4 ст.49 КАС України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У позові позивач зазначає третю особу - Дніпровську міську раду, проте, в порушення ч.2 ст.49 КАС України, заяви про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до позову не подає, у позові не вказує на стороні позивача або відповідача така особа має бути залучена до розгляду справи, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та не зазначає яким чином рішення у справі може вплинути на її права, інтереси або обов`язки.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2270,00 грн., тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В порушення ч.3 ст.161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за позов, який містить вимоги немайнового характеру у розмірі 1850,00 грн., за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 9, 49, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:

- уточненого позову, в якому викласти чіткий зміст позовних вимог, з якими позивач звертається до суду, як суб`єкт владних повноважень, на виконання своїх повноважень, з наданням копії позовної заяви для відповідача та копій доданих до позовної заяви документів, зокрема, здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю;

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить немайновий характер у розмірі 2270,00 грн.;

- заяви про залучення третьої особи - Дніпровської міської ради, в якій зазначити на стороні позивача або відповідача така особа має бути залучена до розгляду справи, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, та яким чином рішення у справі може вплинути на її права, інтереси або обов`язки.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко