Рішення № 96358639, 19.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Справа № 160/1829/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непризначення та невиплати з 16.03.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 25 років 0 місяців 2 дні, у тому числі на посадах прокурора: 16 років 9 місяців 7 днів відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.01.2021 №0400-010303-8/12535, щодо відмови в призначенні та виплати з 16.03.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 25 років 0 місяців 2 дні у тому числі на посадах прокурора: 16 років 9 місяців 7 днів, відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 16.03.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років 25 років 0 місяців 2 дні у тому числі на посадах прокурора: 16 років 9 місяців 7 днів відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 16.03.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років 25 років 0 місяців 2 дні відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.03.2020 року позивач звернувся з заявою до відповідача, у якій просив призначити і виплачувати йому пенсію відповідно до вимог ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року у справі №160/8154/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року за №2902/03.05.17 (001226) року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, періоди безпосередньої участі у антитерористичній операції в потрійному розмірі (один місяць служби за три); зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з березня 2015 року по червень 2016 року у Військовій прокуратурі Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України; зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 16.03.2020 року для призначення пенсії, та провести розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №160/8154/20 та ухвали про виправлення описки у зазначеному рішенні суду від 04.01.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Проте, позивачу повторно було відмовлено у призначенні пенсії. У повторній відмові зазначено інші підстави, які раніше у попередньому рішенні про відмову не повідомлялись. Зокрема, відповідачем зараховано до вислуги років лише наступні періоди: з 01.09.1998 по 24.06.2003 період навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, м. Харків; з 29.07.2003 по 20.04.2020 весь період роботи позивача на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. Тобто поза увагою залишилось те, що з 2002 року (під час навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого) позивач вже був військовослужбовцем Збройних сил України. Так відповідно до вищевказаної відмови на момент звернення 16.03.2020 вислуга років складає 24 роки 05 місяців 16 днів при необхідному стажі за вислугу років 24 роки 06 місяців, стаж на посадах прокурорів/слідчого складу складає 22 роки 0 місяців 19 днів. Тобто для призначення пенсії позивачу не вистачило 14 днів, що на думку позивача, не відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

22.03.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що за результатами повторного розгляду заяви позивача та з урахуванням висновків судового рішення по справі №160/8154/20, на підстави поданої заяви від 04.01.2021 року, листом №0400-010303-8/12535 від 28.01.2021 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Під час проведення розрахунку вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії враховано наступні періоди: з 01.09.1998 по 24.06.2003 - навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (половина строку навчання в юридичному вузі); з 29.07.2003 по 14.08.2012 - робота на прокурорсько-слідчій посаді в органах прокуратури; з 15.08.2012 по 15.08.2013 - робота старшим слідчим Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України; з 16.08.2013 року по 31.08.2014 - робота старшим прокурором Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України; з 01.09.2014 по 05.02.2015 - робота старшим прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України на умовах строкового трудового договору; з 06.02.2015 по 06.04.2020 - робота старшим прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України. З огляду на викладене вище, відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонд України в Дніпропетровській області, за результатами розрахунку стажу визначив, що на момент звернення позивача (16.03.2020) вислуга років складає 24 роки 05 місяців 16 днів при необхідному стажі за вислугу років - 24 роки 06 місяців, стаж на посадах прокурорів/слідчого складає 22 роки 0 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років позивачу.

01.04.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він виклав позицію, аналогічну зазначеній у позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що 16.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за вислугою років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», та надав відповідні документи.

Однак, листом відділу з питань призначення та перерахування пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року за № 2902/03.05.17 (001226) відмовлено у призначенні пенсії. Зазначена відмова пенсійного органу вмотивована відсутністю необхідного стажу роботи за вислугою років.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року у справі №160/8154/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року за №2902/03.05.17 (001226) року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, періоди безпосередньої участі у антитерористичній операції з 20.07.2015 року по 16.09.2015 року; з 27.09.2017 року по 30.04.2018 року; з 01.05.2018 року по 04.02.2019 року; з 05.02.2019 року по 14.03.2019 року; з 15.03.2019 року по 11.02.2020 року; з 12.02.2020 року по 06.04.2020 року в потрійному розмірі (один місяць служби за три); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з березня 2015 року по червень 2016 року у Військовій прокуратурі Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 16.03.2020 року для призначення пенсії, та провести розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвали від 04.01.2021 року виправлено описки у зазначеному рішенні суду.

04.01.2021 року позивач з урахуванням висновків судового рішення по справі №160/8154/20, повторно звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за вислугу років.

Листом від 28.01.2021 року№0400-010303-8/12535 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Під час проведення розрахунку вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії враховано наступні періоди: з 01.09.1998 по 24.06.2003 - навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого (половина строку навчання в юридичному вузі); з 29.07.2003 по 14.08.2012 - робота на прокурорсько-слідчій посаді в органах прокуратури; з 15.08.2012 по 15.08.2013 - робота старшим слідчим Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України; з 16.08.2013 року по 31.08.2014 - робота старшим прокурором Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України; з 01.09.2014 по 05.02.2015 - робота старшим прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України на умовах строкового трудового договору; з 06.02.2015 по 06.04.2020 - робота старшим прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України. З огляду на викладене вище, відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонд України в Дніпропетровській області, за результатами розрахунку стажу визначив, що на момент звернення позивача (16.03.2020) вислуга років складає 24 роки 05 місяців 16 днів при необхідному стажі за вислугу років - 24 роки 06 місяців, стаж на посадах прокурорів/слідчого складає 22 роки 0 місяців 19 днів.

Вважаючи, що відповідач протиправно не врахував до вислуги років період проходження військової служби з 01.08.2002 року по 27.03.2003 року, як курсанта військово-юридичного факультету НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, внаслідок чого безпідставно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Питання пенсійного забезпечення прокурорів та працівників прокуратури врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року (далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до ст. 15 Закону №1697-VII прокурором органу прокуратури є:1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- з 01.10.2019 року по 30.09.2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

У відповідності до ч. 6 ст. 86 Закону №1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Частиною 8 ст. 86 Закону №1697-VII визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які, в тому числі, безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, за наявності на день звернення (з 01.10.2019 року по 30.09.2020 року): вислуги років не менше - 24 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців. При цьому, військова служба зараховуються до часу роботи на прокурорських посадах.

У своїй відмові позивач зазначив, що на момент звернення 16.03.2020 вислуга років складає 24 роки 05 місяців 16 днів при необхідному стажі за вислугу років -24 роки 06 місяців, стаж на посадах прокурорів/слідчого складає 22 роки 0 місяців 19 днів.

Позивач зазначає, що у повторній відмові зазначено інші підстави, які раніше у попередньому рішенні про відмову, не повідомлялось. Зокрема, Управлінням зараховано до вислуги років лише наступні періоди: з 01.09.1998 по 24.06.2003 період навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, м. Харків; з 29.07.2003 по 20.04.2020 весь період роботи позивача на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. Тобто поза увагою залишилось те, що з 2002 року (під час навчання у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого) позивач вже був військовослужбовцем Збройних сил України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язані з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В трудовій книжці позивача НОМЕР_1 міститься запис про те, що ОСОБА_1 з 01.08.2002 по 14.08.2012 року проходив військову службу в Збройних Силах, у тому числі з 29.07.2003 до 14.08.2012 на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури.

Додатково позивач надав довідку Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 13.08.2012 року №260 в якій зазначено, що ОСОБА_1 01.08.2002 року добровільно через Київський РВК м. Харкова, був призначений на військову службу в якості курсанта 5 курсу військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; Присягу на вірність українському народу прийняв 12 вересня 2002 року.

Також, позивачем надано Витяг із послужного списку в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 01.08.2002 по 27.06.2003 року проходив військову службу у Збройних Силах України в якості курсанта військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Отже, досліджені докази довели, що в період з 01.08.2002 по 27.06.2003 року позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.

Таким чином, період проходження позивачем військової служби з 01.08.2002 по 27.06.2003 року має бути зарахований до стажу роботи позивача на прокурорських посадах.

За наведених обставин рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , яке викладено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.01.2021 року № 0400-010303-8/12535 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати з 16.03.2020 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Питання про призначення позивачу пенсії та в подальшому її виплати належить до повноважень органів Пенсійного фонду, у зв`язку з чим підстави для задоволення цієї позовної вимоги відсутні.

Частиною 2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, період проходження військової служби та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2020 року про призначення пенсії відповідно до вимог ч.1 ст.86 Закону №1697-VII з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , яке викладено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.01.2021 року № 0400-010303-8/12535.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, період проходження військової служби з 01.08.2002 року по 27.06.2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2020 року про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар