Рішення № 96358612, 19.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Справа № 160/1385/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» до Київської митниці Держмитслужби, у якій просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000020/2 від 04.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00133,

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000040/2 від 03.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00172,

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000068/2 від 15.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00233.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при вирішенні питань розмитнення належного позивачу імпортного товару, не погодившись із задекларованою митною вартістю, визначеною саме за ціною договору, відповідач визначив її самостійно у порядку та спосіб, які, на думку позивача, є протиправними, оскільки позивачем були надані відповідачу всі необхідні та достатні докази і документи, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, і не містять розбіжностей та ознак підробок. Внаслідок викладеного позивач вимушений був подати нові митні декларації, зазначивши у них нову, визначену митницею, митну вартість товарів, яка призвела до надмірної сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 02.02.2021 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

19.02.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей що підтверджють числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у позивача витребувано документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України та додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України. Декларантом надіслано повідомлення про відмову в поданні на вимогу митниці додаткових документів. Так, митна вартість товару скоригована і визначена відповідачем із застосуванням резервного методу (2ґ).

04.03.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано правову позицію аналогічну викладеній у позовній заяві.

04.03.2021 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій збільшено ціну позову, та до якої долучено платіжне доручення № 2789 від 03.03.2021 року на суму 3716, 59 грн.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

09.07.2018 року між Покупцем - ТОВ “Інженерні Світлотехнічні Технології” (далі по тексту – Позивач) та іноземною компанією AVKUN TRADING, LLC (далі по тексту – Постачальник) укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18. За умовами цього Договору поставки, з урахуванням наявних у матеріалах справи додаткових угод №1 від 16.07.2018, №2 від 29.05.2019, №3 від 25.05.2020, Покупець замовив, а Постачальник, будучи торговим представником виробників електричної та освітлювальної фурнітури, за їх дорученням та від свого імені, поставив товар на умовах цього Договору (п.2.1 Договору). При цьому, сторони погодили, що поставка товару буде здійснюватись партіями, які узгоджуються з Покупцем на умовах CIР-Дніпро (Інкотермс 2010) (п.4.1 Договору). Сторони погодили, що назва товару, кількість і ціна зазначатимуться у рахунках на кожну партію товару відповідно (п.2.2 Договору). Загальна сума Договору складатиметься з суми усіх рахунків за цим Договором (п.3.1 Договору). Крім того, сторони погодили, що умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуватимуться у рахунках-фактурах на відповідну партію товару (п.4.2 Договору). І товар, який придбаватиме Покупець згідно з даним Договором передаватиметься на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору (п.3.5 Договору). За змістом даного Договору ціна товару буде сформована згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару, і в ціну товару включається також вартість тари та упаковки (п.3.8 Договору), а товар повинен мати належне маркування (п.5.1 Договору). Сторони визначили, що оплата товару Покупцем за Договором здійснюватиметься шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок за наступними, додатково погодженими ними, реквізитами (п.3.9 Договору) у валюті платежу, передбаченій п.3.3 Договору, а саме: Отримувач: PANASONIC LIFE SOLUTIONS ELEKTRIK SANAYI VE TICARET A.S. (Адреса: Abdurrahmangazi Mah. Ebubekir Cad. No:44, 34887 Sancaktepe-Istanbul, Turkey. Банк бенефіціара: GARANTI Branch: PENDIK TЭCARЭ (Branch code: 1669) Адреса: Orta Mahallesi Latife Hanэm Sokak No:6/A Pendik – Эstanbul, Turkey. SWIFT: TGBATRISXXX IBAN: TR830006200166900009007808 Подробиці: Account No: 9007808).

03.08.2020 р. до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/631119 Позивачем заявлений товар: 1) Електрофурнітура для приєднання в електричних колах, на напругу не більш 1000 В, в асортименті: розетка -113440 шт., розетка комп`ютерна - 360 шт., блок розетка+розетка - 600 шт., колодка - 20775 шт., вилка - 6900 шт. Не є РЕЗ та ВП. Торговельна марка Vіко. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) Електрофурнітура для приєднання в електричних колах, на напругу не більш 1000 В, для коаксіальних кабелів, в асортименті: розетка ТВ - 480 шт. Торговельна марка Vіко. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), 3) Електрофурнітура для комутації електричних кіл, на напругу не більш 1000 В, в асортименті: вимикач - 35660 шт., перемикач прохідний - 2280 шт. Торговельна марка Vіко. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 5) Проводи ізольовані із з`єднувальними деталями (колодкою і вилкою на різну кількість гнізд): подовжувач в асортименті - 6672 шт. Торговельна марка Vіко. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), а також 4) Вироби будівельні з пластмас для постійного встановлення в будівлях в асортименті: рамка – 7120 шт., коробка для зовнішнього монтажу – 1448 шт., бокс для автоматичних вимикачів – 3040 шт. Торговельна марка Vіко. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), та 6) Кейс демонстраційний - 5 шт. Являє собою зразки електроустаткування та аксесуари (розетки, вимикачі, рамки) різних серій, кольорів та моделей з можливістю підключення, в пластиковому кейсі. Призначений для демонстраційних цілей, не придатний для іншого використання. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 9023008000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

03.09.2020 р. до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/632830 Позивачем заявлений товар: 1) Апаратура електрична для приєднання до електричних кіл, для напруги не більш 1000 Вт, не для коаксіальних кабелів та друкованих схем, в асортименті: вилка -1200 шт., колодка -15372 шт., розетка - 77398 шт., розетка з/з + USВ - 1320 шт., розетка комп`ютерна - 5160 шт., розетка телефонна - 600 шт., розетка штепсельна - 2400 шт., трійник - 336 шт. Не є РЕЗ та ВП. Торговельна марка Lezard, Lexman. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) Апаратура електрична для комутації електричних кіл (механічна), для напруги 220 Вт, в асортименті: вимикач - 45824 шт., димер - 480 шт., кнопка дзвінка - 840 шт. Не є РЕЗ та ВП. Торговельна марка Lezard, Lexman, Uр. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 3) Ізольовані електричні провідники із з`єднувальними деталями (вилкою та колодкою на різну кількість гнізд) для напруги 220 В: подовжувач в асортименті - 9564 шт. Торговельна марка Lezard. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), 5) Апаратура електрична для приєднання до електричних кіл, для напруги не більш 1000 Вт, для коаксіальних кабелів: розетка телевізійна в асортименті - 4916 шт. Не є РЕЗ та ВП. Торговельна марка Lezard. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), а також 4) Вироби будівельні з пластмас для стаціонарного встановлення в будівлях: рамка для розеток, вимикачів – 35280 шт. Торговельна марка Lezard. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

15.10.2020 р. до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/635123 Позивачем заявлений товар: 1) Апаратура електрична для приєднання до електричних кіл, для напруги не більш 1000 Вт, не для коаксіальних кабелів та друкованих схем, в асортименті: колодка - 5148 шт., розетка - 95236 шт., розетка з/з+USВ - 960 шт., розетка комп`ютерна - 4320 шт., розетка телефонна - 120 шт., трійник-480 шт., розетка штепсельна - 1600 шт. Торговельна марка Lezard, Uр. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536699090), 2) Апаратура електрична для комутації електричних кіл (механічна), для напруги 220 В, в асортименті: вимикач - 79478 шт., димер - 840 шт., кнопка дзвінка - 960 шт. Торговельна марка Lezard, Uр. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536508000), 3) Ізольовані електричні провідники із з`єднувальними деталями (вилкою та колодкою на різну кількість гнізд) для напруги 220 В в асортименті: подовжувач в асортименті - 4056 шт. Торговельна марка Lezard. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8544429098), 5) Апаратура електрична для приєднання до електричних кіл, для напруги не більш 1000 В, для коаксіальних кабелів в асортименті: розетка ТВ - 2040 шт. Торговельна марка Lezard. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 8536691000), а також 4) Вироби будівельні з пластмас для стаціонарного встановлення в будівлях: рамка для розеток, вимикачів – 32032 шт. Торговельна марка Lezard, Lexman, Uр. Країна виробництва Tуреччина (код за УКТЗЕД 3925908000), за якими коригування митної вартості Відповідачем не здійснювалось.

За наведеними митними деклараціями Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною договору.

На підтвердження митної вартості товару і всіх її складових Позивач надав митному органу документи згідно з переліком, наведеним у графі 44 кожної відповідної електронної митної декларації, а саме:

- до декларації №UA100120/2020/631119 від 03.08.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №2697, рахунок-проформу (Proforma invoice) №290720-1 від 29.07.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №290720-1 від 29.07.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №344444 від 30.07.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №290720-1 від 29.07.2020, книжку МДП (TIR carnet) № XО.82950828 від 30.07.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією – Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-1682 від 03.08.2020 року, страховий поліс – INSURANCE POLICY №97022010000188 від 30.07.2020, комерційну пропозицію б/н від 27.07.2020, лист б/н від 03.08.2020 про подовження оформлення документів, лист б/н від 04.08.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19;

- до декларації №UA100120/2020/632830 від 03.09.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №1646, рахунок-проформу (Proforma invoice) №280820-2 від 28.08.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №280820-2 від 28.08.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №00197 від 31.08.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №280820-2 від 28.08.2020, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, – Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-1907 від 01.09.2020 року, страховий поліс – INSURANCE POLICY №97022010000206 від 31.08.2020 року, комерційну пропозицію б/н від 26.08.2020, лист б/н від 03.09.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19;

- до декларації №UA100120/2020/635123 від 15.10.2020 року: зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018, з доповненнями, декларацію митної вартості №1775, рахунок-проформу (Proforma invoice) №121020-2 від 12.10.2020, рахунок-фактуру (Commercial іnvoice) №121020-2 від 12.10.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №121020 від 12.10.2020 року, документ про походження товару (Declaration of origin) ІNVOICE №121020-2 від 12.10.2020, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, – Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, №ГО-2309 від 15.10.2020 року, страховий поліс – INSURANCE POLICY №97022010000239 від 12.10.2020 року, комерційну пропозицію б/н від 09.10.2020, заяву у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України, заяву у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що до продукції не входять технічні засоби, призначені для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами, лист б/н від 15.10.2020 про надання декларантом всіх документів, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №160/1992/19, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19, ухвалу Верховного Суду від 14.08.2019 у справі 160/1992/19.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих декларантом до кожної відповідної електронної митної декларації, митний орган дійшов висновків, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари. А саме:

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000020/2 від 04.08.2020 року: 1) Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією № UA100120/2020/631119 від 03.08.2020 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,5) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ» 2) Пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору № 09.07.18 від 09.07.2018 зазначено, що у вартість товару включено вартість тари і упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування;

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000040/2 від 03.09.2020: 1) Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від № UA100120/2020/631985 від 18.08.2020 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,5) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»; 2) Пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору № 09.07.18 від 09.07.2018 зазначено, що у вартість товару включено вартість тари і упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування;

- згідно з рішенням №UA100120/2020/000068/2 від 15.10.2020 року: 1) Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від № UA100120/2020/631985 від 18.08.2020 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,5) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ»; 2) Пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору № 09.07.18 від 09.07.2018 зазначено, що у вартість товару включено вартість тари і упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування.

З огляду на встановлені обставини, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 04.08.2020, 03.09.2020 та 15.10.2020 р. до відповідних митних оформлень позивач повідомив відповідача про неможливість надання інших документів.

04.08.2020 р., 03.09.2020 та 15.10.2020, за наслідками здійсненої Відповідачем перевірки правильності визначення митної вартості товару з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у ЄАІС, у зв`язку з чим ним були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000020/2 від 04.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00133, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000040/2 від 03.09.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00172, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000068/2 від 15.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00233, згідно з якими проведено коригування митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, та сформовано відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд зазначає, що сумніви відповідача у достовірності відомостей про митну вартість товарів обґрунтовані тим, що надані декларантом документи не підтвердили митну вартість товарів через те, що не містили відомостей щодо її складових, в тому числі витрат на транспортування та страхування при використанні сторонами умов поставки СІР-Дніпро (в редакції Інкотермс-2010).

Наведені відповідачем сумніви суд вважає необґрунтованими внаслідок їх спростування наявними в матеріалах справи документами, наданими декларантом під час проведення митних процедур, а також безпосередньо самими умовами поставки СІР-Дніпро (в редакції Інкотермс-2010).

Оскільки за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010 термін CIР означає, що постачальник здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим, і саме він, постачальник, зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення та прийняти на себе обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Враховуючи викладене, поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на перевезення і витрати на страхування, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості. Так само, як не потребують додаткового документального підтвердження і умови поставки, які визначені офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010

Беручи до уваги те, що товар поставлено за базисом поставки CIР-Дніпро ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)", в редакції Інкотермс 2010, а також виходячи зі змісту пункту 3.8 договору, відповідно до якого ціна товару сформована згідно з умовами поставки в редакції Інкотермс 2010, що наведені в рахунках на відповідну партію товару, і до неї включені також вартість тари та упаковки, суд вказує, що незазначення у договорі про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) у інший спосіб, ніж передбачений пунктом 3.8 договору, протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на страхування та транспортування входять до ціни товару.

Зазначене свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару до погодженого сторонами місця призначення, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, позивач не поніс, у зв`язку з чим вимоги контролюючого органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є безпідставними, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі - необґрунтованим.

У результаті дослідження документів, що подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд не встановив передбачених частинами 3 та 4 статті 53 МК України недоліків, про які митний орган взагалі не зазначає в оскаржуваних рішеннях, і які б, в свою чергу, унеможливили застосування під час визначення митної вартості товару першого (основного) методу - за ціною договору.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 року №5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених норм права видно, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

Судом також встановлено, що у кожному з висновків експерта Дніпропетровської ТПП, що долучені до матеріалів справи, проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту з використанням відповідної нормативно-законодавчої бази, зокрема, Міжнародного стандарту оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що кожний з висновків експерта ґрунтується на повних та об`єктивних даних, і дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Відтак, митним органом безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому зауваження митного органу, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставними.

Суд зазначає, що Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року у справі №810/2593/15: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими декларантом документами, кожен відповідний висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи також підтверджує задекларовану митну вартість.

З наведеного видно, що всі документи, які декларант надав відповідачу, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, і не мають розбіжностей, а відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари. Так, ціна товарів та їх загальна вартість підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), співпадає з ціною, зазначеною підприємством-постачальником у своїх комерційних пропозиціях. Висновки експерта Дніпропетровської ТПП підтверджують ринкову вартість поставленого товару на рівні цін, зазначених у супровідних документах.

Щодо неподання декларантом додаткових документів суд зазначає, що, у цьому випадку, їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, на думку суду, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також відповідач не довів суду обов`язкову наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари; не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність підстав, які б позбавили його можливості, або перешкоджали йому, або обмежували б його у правах та процесуальних гарантіях надати суду наявні у нього докази, які б свідчили проти факту надання позивачем всіх необхідних для розмитнення документів; не підтвердив належними письмовими доказами та аргументованими доводами наявність об`єктивних причин або будь-якої обставини, через які він не міг подати у встановлений законом строк інші докази, а також причини, з яких такі докази не можуть бути подані у відповідний строк, та докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України.

За таких обставин, вимоги митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості на цій підставі – необґрунтованим, здійсненим з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст.58 цього Кодексу.

Окрім того, як видно зі змісту спірних рішень, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації, але не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. У графі 33 кожного оскаржуваного рішення зазначено лише номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому відсутні відомості про те, який саме товар відповідачем було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості та їх обґрунтування, відсутній розрахунок митної вартості та її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування: щодо обсягів і умов поставки, фактурної вартості, методів визначення митної вартості, не зазначена загальна кількість партії товару у відповідній одиниці виміру, також не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за договором встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17, відповідно до якої розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, кожне спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати кожне з них обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року у справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд робить висновок, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що з поданих декларантом для митного оформлення документів неможливо встановити всі складові митної вартості товару, що мали місце розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим відповідні рішення митного органу про визначення митної вартості товару з картками відмови не можуть вважатися обґрунтованими і правомірними, і за встановлених обставин є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 19055,47 (Дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень 47 коп., що документально підтверджується платіжними дорученнями №2623 від 14.01.2021 року на суму 138,88 грн., №2624 від 14.01.2021 року на суму 15200,00грн., №2789 від 03.03.2021 року на суму 3716,59 грн.

Отже, з огляду на задоволення позовної заяви, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 19055,47грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (вул. Коновальця Євгена, буд. 13, офіс 35, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41648343) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000020/2 від 04.08.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00133.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000040/2 від 03.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00172.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000068/2 від 15.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00233.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код за ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (код за ЄДРПОУ 41648343) судовий збір у розмірі 19055 (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський