Ухвала суду № 96358369, 19.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 квітня 2021 р. Справа № 160/4542/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа №160/4542/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, в якій заявлені позовні вимоги визнати незаконним та скасувати рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровського району у м.Дніпрі ради №10/24-VII від 13.02.2020 року щодо погодження рішення комісії з питань розгляду земельних спорів №8 від 04.12.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року повернута ОСОБА_1 заява про забезпечення позову по даній справі без розгляду.

Розглянувши позовну заяву, подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та при вирішенні питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно ості до ч.5 ст.125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу пункту 1 частини 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктами 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровського району у м.Дніпрі ради №10/24-VII від 13.02.2020 року щодо погодження рішення комісії з питань розгляду земельних спорів №8 від 04.12.2019 року.

Так, з наданої копії рішення від 13.02.2020 року, яке оскаржується позивачем та доводів позовної заяви, судом з`ясовано, що вказане рішення прийнято з метою надання погодження з висновком комісії з питань розгляду земельного спору домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

В своїй заяві про забезпечення позову позивач додатково зазначила, що в теперішній час, незважаючи на те, що розгляд спору не завершено, користувачі земельної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розрушують задню стінку її будівлі, що знаходиться на спірній межі, та встановлюють нову огорожу фактично на її ділянці. Це порушує право позивача на користування земельною ділянкою, а також завдає матеріальних збитків, оскільки вони руйнують її будівлю.

Отже, оскаржуваним рішенням від 13.02.2020 року №10/24-VII вирішується спір про право з приводу суміжного землекористування земельною ділянкою.

Тобто, звернення до суду з даним позовом обумовлено необхідністю захисту цивільного права щодо користування вказаною земельною ділянкою.

Виходячи із системного аналізу положень статті 2 ЦПК України та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної (юридичної) особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства.

Під час визначення предметної юрисдикції слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (органів місцевого самоврядування).

Отже, позивач звернулася до адміністративного суду з позовом щодо захисту її права у сфері цивільних відносин, що означає, що спірні правовідносини виникли поза межами публічно-правових відносин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірному випадку позивач прагне захистити право цивільне, а саме право власності на земельну ділянку.

Тому суд зважає, що спір у дійсності не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку владного суб`єкта, а стосується захисту його приватних інтересів, у зв`язку з чим не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із відносин, пов`язаних з реалізацією права власності на земельну ділянку, користуванням і розпорядженням. І лише та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Такий висновок суду відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07 серпня 2019 року у справі №200/16168/17 (провадження №2-а/200/1168/17).

Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що даний спір не є публічно-правовим у розумінні приписів КАС України, оскільки стосується правовідносин власності та цивільного права позивача, що свідчить про наявність між сторонами відносин, зокрема, приватноправового характеру, вказане, відповідно унеможливлює вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача як власника земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 826/631/15, від 21 березня 2018 року у справі №184/2470/13 та від 04 липня 2018 року у справі № 826/8018/17.

Враховуючи суть спірних правовідносин, провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд роз`яснює, що з відповідними позовними вимогами позивач має звернутися до місцевого суду в порядку цивільного судочинства, територіальна юрисдикція якого поширюється на Амур-Нижньодніпровську районну у місті Дніпрі раду.

За таких обставин, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачену суму судового збору відповідно до квитанції №9 від 10.03.2021 року в розмірі 908 грн. за подання нею даного позову до суду.

Суд звертає увагу, що оригінал квитанції №9 від 10.03.2021 року про сплату судового збору в розмірі 908 грн. знаходиться в матеріалах справи.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження по адміністративній справі №160/4542/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору відповідно до квитанції №9 від 10.03.2021 року в розмірі 908 грн. /дев`ятсот вісім гривень гривні/ за подання нею позовної заяви до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної позовної заяви віднесено до повноважень місцевого суду в порядку цивільного судочинства, територіальна юрисдикція якого поширюється на Амур-Нижньодніпровську районну у місті Дніпрі раду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма