Рішення № 96358286, 07.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16889/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Аршулік С.Р.,

за участю представника позивача Косендюка Я.А.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-ОВ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (далі ТОВ «Форест-ОВ», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2020 №0001310402 та від 18.08.2020 №0001360402.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 17.07.2020 за №9634/03-20-12-02/40215440 ГУ ДПС у Волинській області складено акт «Про результати документальної позапланової невиїздної перевірки ТОВ «Форест-ОВ» з питань правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2019 року - квітень 2020 року та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2020 року» (далі - акт перевірки).

В акті перевірки вказано, що ТОВ «Форест-ОВ» занижено: суму податкових зобов`язань (р.9 декларації) за квітень 2020 року у розмірі 1001983 грн в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) за квітень 2020 року у сумі 1001983 грн, що призвело до завищення р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду» за квітень 2020 року у розмірі 79775 грн; податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1001983 грн, втому числі за квітень 2020 року в сумі 1001983 і відповідно не складено податкову накладну та не зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які ТОВ «Форест-ОВ» оскаржило в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (ДПС України), рішенням якої скаргу товариства задоволено частково.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та необгрунтованими, оскільки податковим органом невірно були встановлені обставини та порушено вимоги Податкового кодексу України.

Вказує на те, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є придбання конструкцій будівельних збірних на території України на підставі десяти договорів купівлі-продажу за якими ТОВ «Форест-ОВ» придбало їх у ТОВ «Верба-ВВ». При цьому вказані конструкції будівельні збірні складаються із будівельних матеріалів вказаних у додатках до договору (специфікаціях). За наслідками укладених угод ТОВ «Форест-ОВ» відобразило податкові накладні. Дані обставини не оспорюються податковим органом.

На думку податкового органу конструкції будівельні збірні не були відображені у ТОВ «Форест-ОВ» на рахунку 1522 «Придбання, виготовлення основних засобів» та відсутні залишки вищезазначених конструкцій будівельно-збірних за даними бухгалтерських записів по рахунках №20, 23, 1522, 10, а тому податковий орган дійшов висновку, що вказані будівельні конструкції були продані ТОВ «Форест-ОВ» невстановленим особам.

Однак податковим органом не враховано, що станом на грудень 2019 року - квітень 2020 року (період перевірки) ТОВ «Форест-ОВ» на рахунку 1522 «Придбання, виготовлення основних засобів» відображено навіс №1 виробничим приміщенням вартістю 1 725 000, 00 грн, навіс №2 вартістю 982 000, 00 грн, та сушильні камери вартістю 2 303 916, 66 грн.

Із розширеного рахунку 1522 вбачається, що підставою для відображення об`єктів будівництва навісу №1 з виробничим приміщенням, навісу №2, сушильних камер були саме договори купівлі-продажу будівельних конструкцій від 26.12.2019 та 02.01.2020, а не будь-які інші господарські операції.

Додатковим доказом, який підтверджує, що об`єкти будівництва - навісу №1 з виробничим приміщенням, навісу №2 і сушильних камер, які відображені на рахунку 1522 складаються із будівельних конструкцій №1-10 є їх одинакова вартість, а також відомості вказані у будівельних технічних паспортах.

Таким чином, твердження податкового органу, що конструкції будівельні збірні не відображені у податковому обліку ТОВ «Форест-ОВ» не відповідає дійсності. Та обставина, що на рахунку №1522 конструкції будівельні збірні відображені іншими назвами не може впливати жодним чином на податкові зобов`язання.

Посилання податкового органу, що вказані конструкції будівельні збірні ТОВ «Форест-ОВ» продав (реалізував) невстановленим особам не грунтуються на обставинах встановлених в акті перевірки, оскільки у ньому немає посилання на жодний документ бухгалтерського обліку, який би підтверджував факт вибуття із власності ТОВ «Форест-ОВ» придбаних будівельних конструкцій збірних. Навпаки будівельні конструкції збірні відображені у бухгалтерському обліку на рахунку №1522 з іншими назвами, які вказані у технічних паспортах і станом на сьогодні використовуються у господарській діяльності та здаються в оренду внаслідок чого сплачуються податкові зобов`язання.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.08.2020 №0001310402 та від 18.08.2020 №0001360402.

Ухвалою судді від 15.12.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 153).

У відзиві на позовну заяву від 04.01.2021 представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що згідно договорів купівлі-продажу з ТОВ «Верба ВВ» (Продавець) та ТОВ «Форест-ОВ» (покупець) уклали договори щодо придбання комплектуючих матеріалів для конструкцій будівельних збірних, які наведено у специфікаціях до договорів, які описані у розділі 3.3. акта перевірки. Загальна кількість комплектуючих матеріалів до даного виду товару та їх асортимент, що підлягає продажу, визначаються специфікаціями, які є невід`ємною частиною вищевказаних договорів.

За даними бухгалтерського обліку згідно картки рахунка 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Верба-ВВ» встановлено придбання конструкцій будівельних збірних та відображено бухгалтерськими записами Д-т 1522 «Придбання, виготовлення основних засобів» з К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», зокрема найменування: конструкції будівельні збірні №№1-10.

Проте, за даними рахунка 1522 «Придбання, виготовлення основних засобів» та рахунка 10 «Основні засоби» не відображено конструкції будівельні збірні №1-№10 та відсутні залишки вищезазначених конструкцій будівельно-збірних за даними бухгалтерських записів по рахунках № 20, 23, 1522, 10. Виходячи з вищенаведеного встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2020 року ТОВ «Форест-ОВ» в розмірі 1001983, 34 грн від реалізації будівельно-збірної конструкції №1-10 невстановленим особам.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1. 54.3.2, 543.4. 543.5, 543,6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З наведених підстав вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив від 29.01.2021 представник позивача зазначає, що відзив на позовну заяву не містить жодних нових доказів чи спростування доводів, зазначених у позовній заяві. Звертає увагу на те, що пунктом 7 додатку №1 до наказу «Про облікову політику» ТОВ «Форест-ОВ» передбачено, що у випадку придбання комплектуючих, які складають один об`єкт основного засобу(ів), що складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то ці комплектуючі визнавати в бухгалтерському обліку, як окремий об`єкт основних засобів шляхом зміни номенклатури.

Таким чином, позивачем вірно відображено на рахунку №1522 об`єкти оподаткування, які придбані у ТОВ «Верба-ВВ». Крім того, висновком експерта №1 судової будівельно-технічної експертизи (долученим до матеріалів справи) підтверджено ту обставину, що в конструкціях будівельних збірних, які складають навіс №1, навіс №2 та сушильні камери, які перебувають у власності ТОВ «Форест-ОВ» наявні будівельні матеріали, які придбані у ТОВ «Верба-ВВ» на підставі договорів купівлі-продажу. Це також додатково підтверджує, що вказані будівельні матеріали знаходяться у користуванні ТОВ «Форест-ОВ» (а.с. 170-172).

Ухвалою суду від 01.02.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ГУ ДПС у Волинській області у період з 13.07.2020 по 14.07.2020 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Форест-ОВ» з питань правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2019 року - квітень 2020 року та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуюються до державного бюджету за квітень 2020 року за наслідками якої складено акт від 17.07.2020 за №9634/03-20-12-02/40215440 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.14.1.18, п.п. 14.1.36, п.п.14.179, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п.200.1 ст.200, ст.201, п.120-1.1 ст.120-1, п.п 200-1.3 п.200-1 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» ТОВ «Форест-ОВ» занижено:

- суму податкових зобов`язань (р.9 декларації) за квітень 2020 року у розмірі 1001983 грн в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) за квітень 2020 року у сумі 1001983 грн, що призвело до завищення р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1.? декларації наступного звітного (податкового) періоду» за квітень 2020 року у розмірі 79775 грн.;

податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1001983 грн, втому числі за квітень 2020 року в сумі 1001983 грн і відповідно не складено податкову накладну та не зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних (за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні виписані ТОВ «Форест-ОВ», які оподатковуються за основною ставкою, штраф згідно п.120-1 ст.120-1 Податкового кодексу України не застосовуються згідно Закону України від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №533) із внесеними змінами до Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до дня закінчення карантину).

В порушення вимог п.200.1, п.200.7, п.200.8, п.200.9, абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями з врахуванням п. 200.14 ст. 200 Кодексу, ТОВ «Форест-ОВ» не має права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2020 року в розмірі 992 208 грн, в результаті чого платником завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за квітень 2020 року в розмірі 992 208 грн.

За результатами вищевказаних порушень ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення: №0001310402 від 13.08.2020 про завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість на 79 775, грн; №0001360402 від 18.08.2020 про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 922 208 грн та застосовано штрафні санкції на 230 552 грн; №0001350402 від 14.08.2020 на суму штрафних санкцій 11 220 грн (а.с. 51-55).

Позивач в адміністративному порядку оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення шляхом подання скарги до ДПС України, рішенням якої від 05.11.2020 скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001350402 від 14.08.2020 на суму штрафних санкцій 11 220 грн. В іншій частині скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0001310402 від 13.08.2020 та №0001360402 від 18.08.2020 залишені без змін (а.с. 58-64).

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

З акту перевірки слідує, що на думку контролюючого органу завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за квітень 2020 року у розмірі 922 208 грн ТОВ «Форест-ОВ» виникло внаслідок заниження податкового зобов`язання платником за квітень 2020 року у розмірі 1001983, 34 грн від реалізації будівельно-збірної конструкції №1-10 невстановленим особам.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктами 198.1-198.6 статті 198 ПК України врегульовано наступне.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у ст.200 ПК України.

Право на отримання бюджетного відшкодування має платник ПДВ, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування та подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу-

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому відповідно до п.200.9 ст.200 ПК України передбачено, що форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статує із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Форма податкової декларації та обов`язкових додатків, а також Порядку їх заповнення і подання затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави зробити висновок, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону №996 та Наказу № 88.

Із змісту статті 9 Закону №996 також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Так з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Верба ВВ» (продавець) та ТОВ «Форест-ОВ» (покупець) у грудні 2019 року – січні 2020 року уклали договори купівлі-продажу щодо придбання комплектуючих матеріалів для конструкцій будівельних збірних у кількості 10 штук (описані у розділі 3.3. акта перевірки від 17.07.2020 за №9634/03-20-12-02/40215440). Загальна кількість комплектуючих матеріалів до даного виду товару та їх асортимент, що підлягає продажу, визначаються специфікаціями, які є невід`ємною частиною вищевказаних договорів (а.с. 86-142). За наслідками укладених угод ТОВ «Форест-ОВ» відобразило податкові накладні. Вказані обставини визнаються сторонами та не оспорюються податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає, що ТОВ «Форест-ОВ» продав (реалізував) конструкції будівельні збірні невстановленим особам.

Однак суд зауважує, що такі висновки контролюючого органу не відповідають фактичним обставинам справи, а в акті перевірки немає посилання на жодний бухгалтерський документ, який би підтверджував факт вибуття із власності ТОВ «Форест-ОВ» придбаних у контрагента – ТОВ «Верба-ВВ» конструкцій будівельних збірних.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується представниками сторін вартість всіх конструкцій будівельних збірних за договорами купівлі- продажу від 26 (27).12.2019 та 02.01.2020 складає 5009916, 66 грн без ПДВ, при цьому сукупна вартість об`єктів будівництва – навісу №1 виробничим приміщенням (1 725000, 00 грн) , навісу №2 (982 000, 00 грн) та сушильних камер (2 302916, 66 грн) також складає 5009916, 66 грн.

З технічних паспортів об`єктів незавершеного будівництва (а.с. 68-83) вбачається, що навіс №1 з виробничим приміщенням вартістю 1 725000, 00 грн складається із: конструкції будівельної збірної №2 вартістю 280 000, 00 грн; конструкції будівельної збірної №4 вартістю 1 445 000, 00 грн.

Навіс №2 вартістю 982 000, 00 грн складається із: конструкції будівельної збірної №1 – 265 000, 00 грн; конструкції будівельної збірної №3 -257 000, 00 грн; конструкції будівельної збірної №5 – 460 000, 00 грн.

Сушильні камери вартістю 2 302 916, 66 грн складаються з: конструкції будівельної збірної №6 –350 000, 00 грн; конструкції будівельної збірної №7 – 227 500, 00 грн; конструкції будівельної збірної №8 – 227 500, 00 грн; конструкції будівельної збірної №9- 1 370 83, 33 грн; конструкції будівельної збірної №10- 1360 833, 33 грн.

У контексті спірних правовідносин, суд звертає увагу на статтю 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємстві. Зокрема, згідно з частинами 2, 3, 5 вказаної статті питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку тощо.

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Як вбачається з пункту 7 Додатку №1 до наказу 1/1 від 01.01.2020 «Облікова політика підприємства» (ТОВ «Форест-ОВ»)у випадку придбання комплектуючих, які складають один об`єкт основного засобу(ів), що складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то ці комплектуючі визнавати в бухгалтерському обліку, як окремий об`єкт основних засобів шляхом зміни номенклатури (а.с. 147-149).

Таким чином, саме позивачу згідно з законодавством надано право визначати облікову політику підприємства та обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. А в обліковій політиці ТОВ «Форест-ОВ» було передбачено, що у випадку придбання комплектуючих, які складають один об`єкт основного засобу(ів), що складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то ці комплектуючі визнавати в бухгалтерському обліку, як окремий об`єкт основних засобів шляхом зміни номенклатури.

Згідно з наказами директора ТОВ «Форест-ОВ» №12 від 27.12.2019 та №1/3 від 16.01.2020 «Про оприбуткування «Конструкцій будівельних збірних» від ТОВ «Верба-ВВ» та їх бухгалтерський облік у зв`язку в виробничою необхідністю, технічними характеристиками майна, його використання і розташування наказано: 1. «Конструкцію будівельну збірну 1», вартістю 318000,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу № 17 від 26.12.2019 , «Конструкцію будівельну збірну 3», вартістю 308400,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу №19 від 26.12.2019, «Конструкцію будівельну збірну 5», вартістю 552000,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу № 21 від 26.12.2019 - оприбуткувати та обліковувати в бухгалтерському обліку як один основний засіб «Навіс № 2» за первісною вартістю 982000,00 грн.

2. «Конструкцію будівельну збірну 2», вартістю 336000,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу № 18 від 26.12.2019, «Конструкцію будівельну збірну 4», вартістю

1734000,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу № 20 від 26.12.2019 - оприбуткувати та обліковувати в бухгалтерському обліку як один основний засіб «Навіс № 1 з виробничим приміщенням» за первісною вартістю 1725000,00 грн.

3. «Конструкцію будівельну збірну 6», вартістю 420000,00 грн придбану згідно договору купівлі-продажу № 6 від 02.01.2020, «Конструкцію будівельну збірну 7», вартістю

273000, 00 грн придбану згідно договору купівлі-продажу № 7 від 02.01.2020, «Конструкцію будівельну збірну 8», вартістю 273000,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу № 8 від 02.01.2020 , «Конструкцію будівельну збірну 9», вартістю164500,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу № 9 від 02.01.2020 , «Конструкцію будівельну збірну 10», вартістю 1633000,00 грн, придбану згідно договору купівлі-продажу №10 від 02.01.2020 - оприбуткувати та обліковувати в бухгалтерському обліку як один основний засіб «Сушильні камери» за первісною вартістю 2302916,66 грн (а.с. 84-85).

В матеріалах адміністративної справи міститься також висновок експерта №1 судово-будівельної експертизи складений 15.01.2021 за зверненням ТОВ «Форест-ОВ». Зокрема на вирішення судово-будівельної експертизи були поставлені наступні питання:

1. Чи наявні в складі Навісу №2 будівельні матеріали, що зазначені в Договорі №17 від 26.12.2019 та специфікації, Договорі №19 від 26.12.2019 та специфікації, Договорі №21 від 26.12.2019 та специфікації?

2. Чи наявні в складі Навісу №1 з виробничими приміщеннями будівельні матеріали, що зазначені в Договорі №18 від 26.12.2019 та специфікації, Договорі №20 від 26.12.2019 та специфікації?

3. Чи наявні в складі Сушильних камер будівельні матеріали, що зазначені в Договорі №6 від 02.01.2020 та специфікації, Договорі №7 від 02.01.2020 та специфікації, Договорі №8 від 02.01.2020 та специфікації, Договорі №9 від 02.01.2020 та специфікації, Договорі №10 від 02.01.2020 та специфікації?

У висновку експерта судово-будівельної експертизи підтверджено ту обставину що в конструкціях будівельних збірних, які складають навіс №1, навіс №2 та сушильні камери, які перебувають у власності ТОВ «Форест-ОВ» наявні будівельні матеріали, які придбані у ТОВ «Верба-ВВ» на підставі договорів купівлі-продажу (а.с. 179-202).

Враховуючи встановлені обставини справи на вищенаведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що податковий орган не довів, що позивач порушив вимоги п.п.14.1.18, п.п. 14.1.36, п.п.14.179, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п.200.1 ст.200, ст.201, п.120-1.1 ст.120-1, п.п 200-1.3 п.200-1 ст.200 Податкового кодексу України. Зокрема, твердження відповідача про не відображення конструкцій будівельних збірних у податковому обліку ТОВ «Форест-ОВ» не відповідають дійсності. Та обставина, що на рахунку №1522 конструкції будівельні збірні відображені іншими назвами (навіс №1, навіс №2 та сушильні камери) не може впливати жодним чином на податкові зобов`язання позивача. ГУ ДПС у Волинській області не надало жодних належних і допустимих доказів про те, що ТОВ «Форест-ОВ» конструкції будівельні збірні продав (реалізував) невстановленим особам, не здобуто таких доказів і під час перевірки та не відображено в акті 17.07.2020 за №9634/03-20-12-02/40215440 ГУ.

Під час розгляду справи у суді представником позивача було доведено, що будівельні конструкції збірні відображені у бухгалтерському обліку на рахунку №1522 з іншими назвами, які вказані у технічних паспортах і станом на сьогодні використовуються у господарській діяльності товариства.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача та складених контролюючим органом актів про ненадання документів для перевірки ТОВ «Форест-ОВ» (а.с. 47-50), оскільки з матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Волинській області позивачу направлявся лише один запит про надання документів від 03.07.2020 №16636/10/03-20-04-02-10 (а.с. 10-11). На вказаний запит ТОВ «Форест-ОВ» листом від 09.07.2020 за вих.№76 надало пояснення та витребувані документи (а.с. 12-18). Іншого запиту (запитів) про надання копій документів (яких на думку контролюючого органу не вистачало) позивач не отримував, а матеріали справи таких не містять. Таким чином, ГУ ДПС у Волинській області не повідомляло позивача про необхідність подачі інших документів, окрім тих які були надані позивачем 09.07.2020 за вих.№76.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення винесенні відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства України, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Волинській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності винесення оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 18 488, 03 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 308 від 08.12.2020.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13 серпня 2020 року №0001310402 та від 18 серпня 2020 року №0001360402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-ОВ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в сумі 18 488,03 грн (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 03 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест-ОВ" (45063, Волинська область, Ковельський район, с. Любитів, вул. Вокзальна, буд, 9, код ЄДРПОУ 40215440).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Повний текст судового рішення складений 16 квітня 2021 року

Суддя Т.М. Димарчук