Рішення № 96357445, 15.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2466/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії з 73 процентів до 68 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку з 01 січня 2008 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років у розмірі 73 процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорія), перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 04 травня 1993 року отримує пенсію за вислугу 26 років (двадцять шість).

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 03 лютого 2021 року, в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з урахуванням 5 відсотків суми грошового забезпечення як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, однак відповідач листом від 23 лютого 2021 року №1427-1070/К-02/8-0300/21 повідомив, що з 01 січня 2008 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 розмір пенсії позивача обраховувався без збільшення на 5 процентів грошового забезпечення як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії та становив 68 процентів грошового забезпечення.

ОСОБА_1 вказує, що за відсутності закону, який передбачав би механізм зміни відсоткового значення розміру вже призначеної пе нсії, він має всі правові підстави для задоволення вказаного позову щодо проведення йому перерахунку пен сії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії (визначеного на момент призначення пенсії) сум грошово го та здійснення виплати перерахованої пенсії з ураху ванням виплачених сум, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 02 квітня 2021 року №0300-0802-7/15468, відповідач позовних вимог не визнав, повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 04 травня 1993 року отримує пенсію за вислугу 26 (двадцять шість) років в розмірі 73 процентів сум грошового забезпечення, а саме: 50 процентів - за 20 років вислуги, 18 процентів - за 6 років вислуги понад 20 років, 5 процентів - як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.

Позивач 03 лютого 2021 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на 5 процентів сум грошового забезпечення, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 3 категорії, у відповідь на яку пенсійний орган листом від 23 лютого 2021 року №1427-1070/К-02/8-0300/21 повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.

Вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року №3591-IV (далі - Закон №3591-IV) внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), і норма пункту "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №3591-IV, що передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 3 виключена.

З 01 січня 2008 року на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі – Постанова №1294) відповідач правомірно провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01 січня 2008 року для відповідних категорій осіб виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, якою не передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів. При цьому розмір пенсії позивача з 01 січня 2008 року не зменшився.

З урахуванням зазначеного, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 34-37).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України (арк.спр. 31).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до витягу із наказу Міністра оборони України від 18 березня 1993 року №0544 позивача звільнено з військової служби у запас (арк. спр. 22).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 04 травня 1993 року отримує пенсію за вислугу 26 (двадцять шість) років, яка була призначена у розмірі 73 процентів відповідних сум грошового забезпечення згідно з законодавством про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та їх сімей, що підтверджується розрахунком на пенсію від 16 вересня 1993 року №ХА-12159 та посвідченням від 16 вересня 1993 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12, 19).

Згідно посвідчень від 22 грудня 1992 року серії НОМЕР_2 та від 16 березня 1998 року серії НОМЕР_3 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 3, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (арк. спр. 11, 13).

На підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 12 травня 2008 року №12159 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (арк. спр. 23) та відповідно до Постанови №1294, ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2008 року виходячи з основного розміру пенсії 68 процентів грошового забезпечення (арк. спр. 24).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 03 лютого 2021 року, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії на 5 процентів сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 3 категорії (арк. спр. 14).

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 23 лютого 2021 року №1427-1070/К-02/8-0300/21 повідомив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії в розмірі 73% відповідного грошового забезпечення (арк. спр. 15-16).

Позивач не погоджуючись з такими діями пенсійного органу звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон №2262-ХІІ.

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), встановлювалось, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом “в" статті 13 Закону №2262 передбачено, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, пунктом 9 Закону №3591-IV, який набрав чинності 29 квітня 2006 року було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту «в» вказаної статті, а саме виключено можливість збільшення основної пенсії на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.

Отже, із набуттям чинності Законом №3591-IV, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала.

Підставою перерахунку всіх призначених за Законом №2262-XIІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені Постановою №1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови обчислення і структури грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.

Як установлено судом, з 01 січня 2008 року на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови №1294 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01 січня 2008 року для відповідних категорій осіб виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок № 45), згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 5 Порядку №45 передбачено нові види грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

На даний час вищевказані положення не скасовані та не визнані неконституційними та є чинними.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01 січня 2008 року, стаття 13 Закону №2262-ХІІ не передбачала 5 процентів збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5 процентів доплати для зазначених військовослужбовців немає. Також суд зазначає, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, це нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08 травня 2018 року у справі №752/17929/13-а, від 21 березня 2019 року у справі №275/383/17 та в постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 380/4166/20, від 27 серпня 2020 року у справі № 300/62/20.

З огляду на це, відповідач здійснив перерахунок позивачу пенсії у розмірі 68 процентів грошового забезпечення, з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01 січня 2008 року для відповідних категорій осіб з дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо тверджень позивача про те, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках на момент її призначення та змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення основної пенсії є незмінним, то суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ визначає та регламентує розмір пенсії за вислугу років. Тобто, підставою набуття права на цю пенсію є наявність відповідної вислуги років, від якої залежить розмір призначеної пенсії. Такою величиною для позивача на момент її призначення було 68 процентів грошового забезпечення. Саме із цієї величини в подальшому повинні були та і здійснювалися відповідні перерахунки.

За своєю суттю надбавка у розмірі 5 процентів до основного розміру пенсії, яка була передбачена у старій редакції пункту «в» статті 13 вказаного Закону є лише доплатою до основного виду пенсії, виплата якої прив`язана до відповідної дії норми права, яка регламентує її виплату. Скасування цієї норми чи внесення відповідних змін до неї виключають її застосування в подальшому.

Суд також відхиляє покликання позивача на постанову Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18, оскільки правовідносин у даній справі та справі №240/5401/18 не є подібними. У справі, що розглядається, йдеться про припинення виплати 5 процентів доплати до встановленого розміру пенсії, а у справі № 240/5401/18 предметом позову є розмір пенсії, щодо недопустимості зменшення якого і зазначив у своєму рішенні від 04 лютого 2019 року Верховний Суд та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року, прийнятій за результатами апеляційного перегляду даного рішення.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини суд уважає, що позовні вимоги про проведення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року в розмірі 73 процентів грошового забезпечення задоволенню не підлягають, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, слід відмовити повністю.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2021 року.