Ухвала суду № 96357412, 13.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

13 квітня 2021 р. cправа № 0240/2204/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.,

представника позивача: Формуги І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтекс" про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтекс" про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс» (далі - ТОВ «Балтекс») про стягнення податкового боргу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з ТОВ «Балтекс» податковий борг в сумі 1097293,06 грн. Рішення суду набрало законної сили.

Ухвалою від 26.11.2019 відмовлено в задоволені заяви ТОВ «Балтекс» про відстрочення виконання рішення суду від 26 березня 2019 року.

05.04.2021 року на адресу суду надійшла заява ТОВ «Балтекс» про розстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року. Обґрунтовуючи подану заяву вказали, що товариство не володіє коштами та майном достатнім для погашення податкового боргу в розмірі 1096953,06 грн. При цьому, дії щодо примусового стягнення заборгованості призведуть до зупинення підприємницької діяльності та банкрутства.

Крім того заявник вказав, що зазначений податковий борг виник у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань компанією OU “Ires Account” (Талінн, Естонія) за умовами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару № 03/12 від 15.12.2015 року укладеного із ТОВ «Балтекс».

Разом з тим, рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.11.2018 року у справі №902/225/18 задоволено позовом ТОВ «Балтекс» до OU “Ires Account” про стягнення боргу у розмірі 37 500,00 Євро, 3 487,25 Євро - пені, 19 240 грн. 08 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору. На даний час рішення, відповідно до ст.ст. 40, 41 Розділу II Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (Договір ратифіковано Законом України N 450/95-ВР ( 450/95-ВР ) від 22.11.1995 року), направлено до уповноважених органів Естонії для виконання. Тобто, ТОВ “Балтекс” вживаються дії щодо повернення коштів, для можливості погашення податкового боргу.

Також зазначили, що підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Згідно переліку одним із доказів є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку.

В свою чергу, ГУ ДПС у Вінницькій області надало ТОВ «Балтекс» висновок щодо можливості розстрочення податкового боргу, згідно останнього вбачається існування реальної загрози виникнення податкового боргу, а підприємство позивача має ознаки неплатоспроможного, немає джерел для позитивних змін і потенційних джерел для збільшення платоспроможності.

Серед іншого, заявник наголосив, що товариство розробило виробничу програму по збільшенню прибутку підприємства з урахуванням тих карантинних обмежень, які діють в Україні, за якою підприємство буде мати можливість погашати наявний податковий борг щорічно в сумі не менше 200 000 грн., та фактично за п`ять років зможе сплатити існуючий податковий борг.

Разом тим, у поданій заяві ТОВ «Балтекс», вказало, що запроваджені на території України карантинні обмеження особливо позначилися на ресторанному бізнесі, який є основним видом діяльності товариства.

Посилаючись на норми статті 378 КАС України, аргументуючи свою позицію нормами ПК України, висновками ВС, викладеними у постанові від 10.03.2020 у справі №809/949/17, заявник просив розстрочити виконання рішення ВОАС від 26.03.2019 у справі 0240/2204/18-а строком на 72 місяці рівними частинами, починаючи з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

Ухвалою від 06.04.2021 року заяву ТОВ «Балтекс» призначено до розгляду у судовому засіданні 13.04.2021 року.

12.04.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №0240/2204/18-а у його відсутність.

13.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив представника Головного управління ДПС у Вінницькій області на заяву про розстрочення виконання рішення суду, у якому останній заперечував щодо задоволення заяви. Зокрема, посилаючись на норми частини 5 статті 378 КАС України, вказав, що судове рішення у даній справі прийнято 26.03.2019 року, тому минув річний термін з дня постановлення рішення протягом якого можливе відстрочення чи розстрочення його виконання.

Крім того, представник позивача вказав, що на переконання ГУ ДПС у Вінницькій області наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають господарську діяльність відповідача, що не є тими обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Разом з тим, розстрочення виконання судового рішення впливає на виконання дохідної частини Державного бюджету України, чим завдається шкода інтересам держави.

Також представником позивача 13.04.2021 року подано до суду клопотання про заміну первинного позивача ГУ ДПС у Вінницькій області на його правонаступника – Головне управління ДПС у Вінницькій області як територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ.

У судове засідання 13.04.2021 року відповідач та його представник не з`явились, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд заяви без їх участі.

Суд, за відсутності заперечень з боку представника позивача, враховуючи положення частини 2 статті 378 КАС України, дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 13.04.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та замінено позивача, Головне управління ДПС у Вінницькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений структурний підрозділ ДПС.

У судовому засіданні 13.04.2021 року представник позивача заперечила щодо задоволення заяви ТОВ «Балтекс» про розстрочення виконання судового рішення у даній справі, з підстав, викладених у письмовому відзиві на заяву.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість підстав для розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 139-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами.

Разом з тим, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторона справи може звернутися до адміністративного суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Фактично, відстрочення виконання рішення є однією з процесуальних гарантій виконання рішення.

Стаття 378 КАС України передбачає загальну процедуру відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 КАС України).

Згідно із положеннями частини четвертої статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, з аналізу вищенаведеної норми вбачається, що вона не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведені вище положення КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Водночас, інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії Податкового кодексу України.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, що передбачено нормами КАС України за своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, необхідним є застосування положень КАС України.

При цьому, інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.03.2020 року по справі № 820/1509/17.

Разом з тим, наведена вище норма статті 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.

Суд зважає на ту обставину, що 11.03.2020 року постановою КМУ № 211 встановлений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, суд враховує умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Разом з тим, посилання відповідача на установлений карантин, на думку суду, не може бути самостійною підставою для висновку про неможливість виконання рішення суду та не підтверджує причинний зв`язок із карантинними заходами та роботою товариства. А посилання відповідача на запроваджений карантин носять досить загальний характер.

Надаючи оцінку доводам заявника, щодо того, що товариство розробило виробничу програму по збільшенню прибутку підприємства з урахуванням тих карантинних обмежень, які діють в Україні, за якою підприємство буде мати можливість погашати наявний податковий борг щорічно в сумі не менше 200 000 грн., та фактично за п`ять років зможе сплатити існуючий податковий борг, суд першочергово враховує, що розстрочення виконання судового рішення - це встановлення порядку сплати заборгованості, який передбачає систематичне та регулярне погашення боргу.

Проте, з моменту набрання законної сили рішенням суду від 29.03.2019 року у справі №0240/2204/18-а, боржником не надано доказів щодо здійснення хоча б часткової сплати наявного податкового боргу.

З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені ТОВ «Балтекс» доводи на обґрунтування своєї заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що заявником не доведено винятковості зазначених випадків та не підтверджено їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

В контексті даної спірної ситуації, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Балтекс" податковий борг в сумі 1097293,06 грн.

При вирішенні питання щодо можливості розстрочення виконання судового рішення від 26.03.2019 року, варто зважити на ту обставину, що з моменту постановлення рішення суду у справі №0240/2204/18-а пройшло більше року, відтак, вказана обставина унеможливлює розстрочення виконання даного судового рішення. Крім того, відповідачем не надано доказів вчинених дій спрямованих на погашення заборгованості, сплати частини наявного податкового боргу.

Окрім цього, суд вчергове звертає увагу, що розстрочення виконання судового рішення від 26.03.2019 року, строком на 72 місяці, призведе до перевищення одного року з дня ухвалення рішення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до переконання про те, що подана заява про розстрочення виконання судового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

у х в а л и в :

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс» про розстрочення виконання рішення суду від 26 березня 2019 року відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович