
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
19 квітня 2021 р. Справа № 120/171/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 1619 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини А1619 (далі - відповідач ) у якій просив:
визнати протиправними дії військової частини 1619 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2016 року по лютий 2018 року, не нарахування та невиплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2019 року протиправними;
зобов`язати військову частину А 1619 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача (базовий місяць)-січень 2008 року;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в період з грудня 2016 року по березень 2018 року відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, а з березня 2018 року по 29.09.2019 виплачувалася не у повному обсязі.
На запит позивача Військова частина А1619 надала відповідь та зазначила, що для виплати індексації у грудні 2016-листопаді 2018 року фінансового ресурсу не було та виплата індексації не здійснювалася. З грудня 2018 року по вересень 2019 року виплата індексації відбувалася згідно вимог чинного законодавства. Індексація грошового забезпечення проводиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 103%. У зв`язку з тим, що величина індексу споживчих цін у березні 2018 року не перевищувала поріг індексації в розмірі 103 %, індексація за цей період не проводилася.
Позивач посилається на п.5 Поярдку №1078 в редакції чинній з 15.12.2015 року та вважає, що точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.
Посадові оклади військовослужбовців Збройних Сил України збільшувалися з 01.01.2018 року на підставі Постанови КМУ №1294.
З огляду на викладене позивач вважає, що базовим періодом для обчислення індексації грошового забезпечення для всіх військовослужбовців не залежно від того, коли він прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим окладом, є місяць, наступний за місяцем, в якому відбулося підвищення посадових окладів для військовослужбовців.
А тому базовим місяцем щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період з грудня 2016 року по лютий 2018 року є січень 2008 року.
Що стосується періоду з 01.03.2018 року по 29.09.2019 року, то позивач зазначає, що у разі підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації , яка повинна нараховуватися у місяці підвищення грошового забезпечення та додається сума індексації, з урахуванням суми такого підвищення.
Визначена сума індексації фіксується (фіксована сума індексації) й до наступного підвищення грошового забезпечення виплачується в такому розмірі, при якому таке підвищення перевищить суму індексації.
Ухвалою від 16.01.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом командира військової частини польова пошта В4050 №234 від 19.12.2016 року (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види грошового забезпечення з 19 грудня 2016 року.
Наказом командира військової частини А1619 від 28.09.2019 року №232 від 28.09.2019 року позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.09.2019 року.
17.07.2020 року позивач звернувся до командира військової частини А1619, у якому, крім іншого, просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 19.12.2016 по 28.02.2018 року в сумі 52321,75 грн; провести перерахунок та доплату індексації (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 29.09.2019 року.
Також позивач просив надати йому, крім іншого, довідку про виплату йому індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби у військовій частині А1619 з 19.12.2016 по 29.09.2019 року.
Військова частина А1619 надала позивачу відповідь на звернення №1619/157/2399 від 31.07.2020 року та зазначила, що для виплати індексації у грудні 2016-листопаді 2018 року фінансового ресурсу не було та виплата індексації не здійснювалася. З грудня 2018 року по вересень 2019 року виплата індексації відбувалася згідно вимог чинного законодавства. Індексація грошового забезпечення проводиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 103%. У зв`язку з тим, що величина індексу споживчих цін у березні 2018 року не перевищувала поріг індексації в розмірі 103 %, індексація за цей період не проводилася.
Не погоджуючись із таким розрахунком розміру індексації, позивач звернувся до суду. Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, суд виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Із аналізу вище процитованих норм видно, що індексація грошових доходів населення в тому числі грошового забезпечення військовослужбовців проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється до 01.01.2016 р. в розмірі 101 р., а з 01.01.2016 р. в розмірі 103 відсотка.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 справа №825/874/17 та від 19.06.2019 справа №825/1987/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення у період з грудня 2016 року по листопад 2018 року жодним чином не вказує на відсутність у позивача права на отримання таких сум підвищення, а відтак дії відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2016 по листопад 2018 року є протиправними і порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період відповідно до Інструкції №1078.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з грудня 2016 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача (базовий місяць)-січень 2008 року, то суд зазначає, що саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Таким чином, відповідачем, на теперішній час, не вчинялось будь-яких дій по виплаті індексації за такий період та визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача у спірний період, тому відсутні підстави вважати, що має місце порушення прав позивача пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.
Разом з тим, суд зазначає, що захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.
Зважаючи на наведене, суд вважає необхідним зазначити, що вимога позивача про встановлення базового місяця з якого проводиться індексація грошового забезпечення є передчасною та задоволенню не підлягає.
Розрахунок індексації грошового забезпечення, в тому числі і визначення базового місяця для такого розрахунку, є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу та який виплачував йому грошове забезпечення. І саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у Постанові від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19.
Також суд звертає увагу, що позивач посилається на постанову Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19, яка, на його думку, містить правовий висновок щодо визначення базового місяця для розрахунку індексації та має застосовуватися до спірних правовідносин.
Разом з тим, зазначена постанова не містить правового висновку про визначення базового місяця, а прийнята за результатами розгляду касаційної скарги на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року про роз`яснення судового рішення та містить висновок у п.37 (на який посилається позивач) про законність та обґрунтованість ухвали про роз`яснення судового рішення та відсутність порушення норм процесуального права при винесенні такої ухвали.
Відносини, які стосуються порядку обчислення розміру індексації та встановлення базового місяця не були предметом дослідження Верховного Суду.
Щодо доводів позивача, які стосуються не нарахування та невиплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2019 року протиправними та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2019 року.
Позивач, звертаючись з позовними вимогами в цій частині, посилається на абз. 4 п. 5 Порядку №1078, зокрема згідно з яким якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до п. 4 цієї Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Так, п. 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %.
Отже, відповідно до п. 5 вказаного Порядку, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.
Разом з тим, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по грудень 2018 року немає.
Щодо періоду з грудня 2018 по 28.09.2019, тобто по день звільнення позивача зі служби та виключення його із списків, індексація горошового забезпечення проведена та виплачена, що доводиться належними доказами.
А тому не знайшли свого підтвердження позовні вимоги в частині не нарахування та невиплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01 березня 2018 року по 28 вересня 2019 року протиправними.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 11.03.2021 у справі 120/4961/20 та постанові від 26.01.2021 у справі 120/3880/20-а.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1619 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по лютий 2018 року.
Зобов`язати Військову частину А1619 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по лютий 2018 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 19.04.2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Військова частина А1619 (23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.1-го Травня, 64, ЄДРПОУ:26615118)
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна
Судове рішення № 96357389, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/171/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: