Рішення № 96357350, 05.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р. Справа № 120/1353/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.О,

представника позивача Жикевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Подільської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2020 № UA401020/2020/000181/2;

- рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2020 № UA401020/2020/000192/2;

- рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2020 № UA401020/2020/000193/2;

- рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2020 № UA401020/2020/000194/2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30.10.2020 позивач придбав 4 автомобілі в Республіці Польща. Під час митного оформлення автомобілів в митній декларації позивач зазначив вартість кожного з них за ціною придбання, а саме по 13008,13 польських злотих. На підтвердження заявленої вартості позивач надав рахунки-фактури (інвойси), акти митного огляду, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, довідки транспортних витрат, МД країни відправлення та висновки експерта. Разом з тим, відповідач направив позивачу електронні повідомлення про витребування додаткових документів, оскільки дійшов висновку, що надані під час розмитнення документи не містять всіх необхідних відомостей та не підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару. Позивач не надав митному органу додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю. Відтак відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з якими митна вартість кожного з автомобілів визначена в сумі 4000,00 євро.

Позивач вважає такі рішення протиправними та зазначає, що митна вартість товару не може визначатися за другорядними методами за наявності документів, що підтверджують митну вартість товару за основним методом. Також позивач вважає безпідставним застосування резервного методу, оскільки в митного органу відсутня інформація про ідентичні (аналогічні) товари, що були оформленні у митному відношенні (мали ідентичній термін та умови експлуатації, компетенцію, пробіг, технічний стан тощо). Як джерело числового значення митної вартості відповідач використав ЕМД від 01.09.2020 № UA205050/2020/040422, а відтак скоригував митну вартість автомобілів до 4000,00 євро. Проте, на думку позивача, такі дії є неправомірними, оскільки при цьому не були враховані індивідуальні ознаки товару, зокрема пробіг транспортних засобів, країну виробництва, загальний стан транспортного засобу, а також умови поставки товару, які могли істотно відрізнятися, що в підсумку вплинуло задекларовану митну вартість.

Крім того, позивач звертає увагу, що основним методом визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосування другорядних методів можливо після консультацій між митним органом та декларантом. У разі ж неможливості застосування жодного з методів, митна вартість товару визначається за резервним методом. Натомість, як зазначає позивач, відповідач в оскаржуваних рішеннях не обґрунтував причини, з яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а з оскаржуваних рішень взагалі не зрозуміло, чому неможливо визначити митну вартість транспортних засобів за основним методом, та за якими саме методами була визначена митна вартість товарів позивача.

Також позивач зазначає, що Митним кодексом України передбачено ряд документів, які підтверджують митну вартість товарів: це декларація митної вартості, що подається у визначених кодексом випадках, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відтак позивач наголошує, що під час здійснення митних процедур він надав митному органу всі необхідні документи для підтвердження митної вартості придбаних транспортних засобів. Незважаючи на це, відповідач застосував резервний метод та прийняв протиправні рішення, яким скоригував (збільшив) митну вартість товарів.

Ухвалою суду від 23.02.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 18.03.2021.

09.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач вказує на те, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України № 689 від 11.09.2015, одним із джерел довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, є спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби).

Відповідач зазначає, що на підтвердження митної вартості транспортних засобів позивач надав рахунки-фактури, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи, що підтверджують вартість перевезення, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією та експортні декларації. Однак за митними деклараціями позивача спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), якою сформовано відповідні форми контролю щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Відповідач зауважує, що за приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням контролю співставлення. Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються. Так, під час здійснення митного контрою було здійснено перевірку заявленої декларантом митної вартості транспортних засобів та встановлено, що в наданих позивачем документах містяться розбіжності та неточності.

Митним органом було встановлено, що відповідно до даних щодо ідентичних/подібних товарів в програмно-інформаційному комплексі ЄАІС Держмитслужби рівень митної вартості товару значно нижчий, ніж товари що декларуються. Крім того, аналізуючи товарно-супровідні документи було виявлено недоліки в рахунках-фактурах: виявлені ймовірні додаткові витрати на товар, а саме депозитний рахунок у вигляді страхування, який, можливо, не був врахований при формуванні митної вартості, оскільки за умовами рахунків-фактур депозитний рахунок (завдаток у розмірі 20% від вартості товару) буде додаватися до ціни товару у випадку, якщо до 15.11.2020 не будуть надані документи, які підтверджують фактичне вивезення товару з Польщі. На думку відповідача, експортна декларація від 20.11.2020 підтверджує, що фактично товари були вивезені пізніше, що може свідчити про заниження позивачем їх митної вартості.

Також відповідач звертає увагу, що у довідці про транспортні витрати відсутні конкретні числові значення складових митної вартості товарів, а саме безпосередня вартість транспортування та безпосередня вартість страхування. Відтак позивачу були направлені електронні повідомлення з проханням надати додаткові документи (за наявності): договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а інші документи - за бажанням.

Відповідач зазначає, що оскільки декларантом не надано додаткових документів, а раніше подані документи містять неточності та розбіжності, митний орган застосував другорядні методи визначення митної вартості товару.

Відповідач зауважує, що митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, ступінь зносу, стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Тому відповідач визначив митну вартість за резервним методом. Водночас джерелом числового значення митної вартості стала інформація, вказана у митній декларації від 01.09.2020 № UA205050/2020/040422.

Отже, відповідач вважає, що діяв на підстав та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні від 18.03.2021 задоволено клопотання представниці позивача та долучено до матеріалів справи копію квитанції від 25.11.2020 про повернення на рахунок позивача ОСОБА_1 завдатку в сумі 11968,00 PLN.

Ухвалою суду від 18.03.2021, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, за згодою сторін закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті на 05.04.2021.

05.04.2021 до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без участі його представника в письмовому провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

З огляду на викладене та беручи до уваги достатність наявних у справі доказів, розгляд справи по суті здійснено за відсутності відповідача.

Представниця позивача, адвокат Жикевич В.П., в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала та надала пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд встановив таке.

30.10.2020 позивач ОСОБА_1 придбав у ТОВ "Галмет", що розташоване на території Польщі, 4 транспортних засоби, а саме:

1) автомобіль, б/в, марки KIA, модель - СEED, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, дата першої реєстрації - 03.03.2014, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1582 кубічних см, потужність двигуна - 94 кВт, номер двигуна - відомості відсутні, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію - 4, тип кузова - універсал, колір - білий, призначений для використання по дорогах загального використання, категорія транспортного засобу - М1, країна виробництва - SK;

2) автомобіль, б/в, марки KIA, модель - СEED, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, дата першої реєстрації - 03.03.2014, номер кузова НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1582 кубічних см, потужність двигуна - 94 кВт, номер двигуна - відомості відсутні, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію - 4, тип кузова - універсал, колір - білий, призначений для використання по дорогах загального використання, категорія транспортного засобу - М1, країна виробництва - SK;

3) автомобіль, б/в, марки KIA, модель - СEED, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, дата першої реєстрації - 03.03.2014, номер кузова НОМЕР_3 , тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1582 кубічних см, потужність двигуна - 94 кВт, номер двигуна - відомості відсутні, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію - 4, тип кузова - універсал, колір - білий, призначений для використання по дорогах загального використання, категорія транспортного засобу - М1, країна виробництва - SK;

4) автомобіль, б/в, марки KIA, модель - СEED, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, дата першої реєстрації - 03.03.2014, номер кузова НОМЕР_4 , тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1582 кубічних см, потужність двигуна - 94 кВт, номер двигуна - відомості відсутні, колісна формула - 4х2, кількість місць для сидіння, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію - 4, тип кузова - універсал, колір - білий, призначений для використання по дорогах загального використання, категорія транспортного засобу - М1, країна виробництва - SK.

20.11.2020 позивач уклав договір № 1/177 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів з ФОП ОСОБА_2 .

З метою здійснення митного оформлення зазначених автомобілів представником позивача (митним брокером ФОП ОСОБА_2 ) подано 4 декларації форми МД-2 за № UA/401020/2020/057983, № UA/401020/2020/059165, № UA/401020/2020/059210 та № UA/401020/2020/059219, в яких зазначено митну вартість транспортних засобів в сумі 13008,13 PLN. До митної вартості кожного з автомобілів також включено витрати на транспортування в сумі 100 євро.

В процесі митного оформлення для підтвердження митної вартості автомобілів позивач самостійно надав такі документи:

1) по автомобілю, номер кузова якого НОМЕР_1 :

- рахунок-фактура (інвойс) № FE/20/00035 від 30.10.2020;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 04.03.2014;

- акт митного огляду № UA/209030/2020/61089 від 22.11.2020;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № б/н від 23.11.2020;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 06/12 від 23.11.2020;

- митна декларація країни відправника № 20PL402010E1429605 від 20.11.2020;

2) по автомобілю, номер кузова якого НОМЕР_2 :

- рахунок-фактура (інвойс) № FE/20/00037 від 30.10.2020;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 04.03.2014;

- акт митного огляду № UA/209030/2020/61088 від 22.11.2020;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № б/н від 23.11.2020;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 143/11 від 23.11.2020;

- митна декларація країни відправника № 20PL402010E1429557від 20.11.2020;

3) по автомобілю, номер кузова якого НОМЕР_3 :

- рахунок-фактура (інвойс) № FE/20/00038 від 30.10.2020;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 04.03.2014;

- акт митного огляду № UA/209030/2020/61238 від 24.11.2020;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № б/н від 23.11.2020;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 07/12від 01.12.2020;

- митна декларація країни відправника № 20PL402010E1429672 від 20.11.2020;

4) по автомобілю, номер кузова якого НОМЕР_4 :

- рахунок-фактура (інвойс) № FE/20/00036 від 30.10.2020;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 04.03.2014;

- акт митного огляду № UA/209030/2020/61092 від 24.11.2020;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № б/н від 23.11.2020;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 05/12від 01.12.2020;

- митна декларація країни відправника № 20PL402010E1429672 від 20.11.2020.

За результатами розгляду вказаних митних декларацій позивача та доданих до них документів відповідач дійшов до висновку, що подані для митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів, а саме: у довідці про транспортні витрати відсутні конкретні числові значення складових ситної вартості товару - безпосередньо вартість транспортування та вартість страхування. Тому відповідач направив позивачу електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів.

Позивач додаткових документів не надав, посилаючись на їх фактичну відсутністю і те, що митному органу надано всі необхідні та передбачені законом документи.

Відтак, оскільки, на думку відповідача, використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджуються документально, відповідач застосував другорядні методи та для визначення митної вартості товару використав інформацію, зазначену в електронній митній декларації (ЕМД) від 01.09.2020 № UA205050/2020/040422, на підставі якої було оформлено "Легковий автомобіль: марки KIA, модель - СEED, ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального використання, номер двигуна - НОМЕР_11, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1582 кубічних см, потужність двигуна - 81 кВт, колісна формула - 4х2, тип кузова - легковий універсал, колір - чорний, Б/В, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, вартість - 4000,00 євро".

Позивач не погоджується з рішеннями Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів (автомобілів) до 4000,00 євро, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що після придбання автомобілів марки "KIA", з метою їх належного оформлення, митний брокер ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 подав відповідачу митні декларації та для підтвердження заявленої вартості транспортних засіб надав митному органу такі документи по кожному автомобілю (повний перелік документів наведений вище): рахунок-фактуру (інвойс), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт митного огляду, документ, що підтверджує вартість перевезення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та митну декларацію країни відправника.

Аналізуючи вказані документи, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості транспортних засобів. Водночас відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю певних розбіжностей, які зазначені в оскаржуваних рішеннях.

Так, відповідач вказує на те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару, оскільки у довідці про транспортні витрати відсутні конкретні числові значення складових митної вартості товару, а саме: безпосередньо вартість транспортування та безпосередньо вартість страхування. Тому, на думку відповідача, позивач не підтвердив витрати на транспортування та страхування.

Перевіряючи вказані доводи, суд встановлено, що до митного оформлення митним брокером позивача було подано довідки про транспортні витрати № б/н від 23.11.2020 на суму 100 євро по кожному автомобілю.

Вказані довідки містять необхідну інформацію щодо фактичних витрат позивача на транспортування, а тому суд критично оцінює твердження відповідача, що вони не дають змоги достовірно встановити значення складових митної вартості товару.

Щодо витрат на страхування, то такі витрати позивач не включав до ціни товару згідно з поданими митними деклараціями, оскільки їх не поніс, про що повідомив митний орган.

Тому вимогу відповідача про надання додаткових документів в цій частині суд вважає безпідставною і такою, що в принципі не могла бути задоволена позивачем.

Більше того, суд звертає увагу на істотну розбіжність між змістом вимоги митного органу про надання додаткових документів та прийнятими у підсумку рішеннями про коригування митної вартості товару.

Адже під час митних процедур відповідач запропонував надати позивачу додаткові документи, що стосуються виключно витрат на транспортування (та страхування), тобто не ставив під сумнів задекларовану вартість самого товару (автомобілів), а всі його зауваження стосувалися лише складових митної вартості до ціни договору.

Натомість оскаржуваними рішеннями відкориговано у бік збільшення саме фактичну вартість товару, що свідчить про непослідовність дій суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд враховує, що в митних деклараціях країни відправлення зазначена вартість автомобіля в сумі 13008,00 PLN і саме за такою вартістю позивач здійснював митне оформлення товару в Україні. Будь-яких розбіжностей в цій частині судом не встановлено.

Відтак посилання відповідача на відсутність достатніх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару суд вважає безпідставними.

Отже, на думку суду, надані декларантом документи підтверджують походження товарів, їх якісні та вартісні характеристики. Відтак суд вважає, що позивач для визначення митної вартості імпортованого товару надав митному органу необхідні документи, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, що підлягає розмитненню, та не містять неточностей чи розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на недоліки в рахунках-фактура, наданих позивачем, зокрема на те, що з їх змісту вбачаються ймовірні додаткові витрати на товар, а саме депозитний рахунок у вигляді страхування (завдаток у розмірі 20% від вартості товару), який, можливо, не був врахований при формуванні митної вартості автомобілів.

Так, відповідач зазначає, що в примітках до рахунків-фактурах йдеться про те, що продавець ТОВ "Галмет" прийняв від позивача завдаток в сумі 2991,87 польських злотих по кожному транспортному засобу з умовою, що якщо митні документи, що підтверджують вивезення автомобіля в Україну, не будуть доставлені до 15.11.2020, то такий завдаток буде включено до ціни продажу товару. При цьому відповідач зауважує, що автомобілі були вивезені з Польщі пізніше, що підтверджується митними деклараціями країни походження від 20.11.2020. Відповідно, це може свідчити про заниження позивачем митної вартості товару.

Втім, при вирішенні справи суд відхиляє вказані доводи відповідача.

Насамперед суд зазначає, що вони виходять за межі підстав, що були покладені в основну спірних рішень про коригування митної вартості.

Крім того, судом встановлено, завдаток в розмірі 20% від вартості автомобіля (так званий ПДВ), про який йдеться в рахунка-фактурах, в дійсності був повернутий позивачеві в повному обсязі загальною сумою 11968,00 PLN (2991,81х4), що підтверджується листом продавця ТОВ "Галмет" від 26.11.2020 та копією квитанції від 25.11.2020.

При цьому суд наголошує, що лист-повідомлення ТОВ "Галмет" від 26.11.2020 про повернення позивачу ПДВ банківським переказом від 25.11.2020 надавався відповідачу під час митного оформлення товару.

Частиною третьою статті 54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митниці інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки. Водночас така інформація ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, але не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Також, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

В постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд висловив таку правову позицію: "у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом".

Натомість судом встановлено, що як джерело інформації для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару стала інформація, що містилася в електронній митній декларації (ЕМД) від 01.09.2020 № UA205050/2020/040422, за якою було оформлено "легковий автомобіль: марки KIA, модель - СEED, ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального використання, номер двигуна - НОМЕР_11, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1582 кубічних см, потужність двигуна - 81 кВт, колісна формула - 4х2, тип кузова - легковий універсал, колір - чорний, Б/В, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, вартість - 4000,00 євро".

Суд зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації, в тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну.

Водночас суд погоджується з доводами позивача, що використана відповідачем ЕМД від 01.09.2020 № UA205050/2020/040422 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки при цьому не враховуються індивідуальні ознаки товару, такі як пробіг транспортного засобу, країна його виробництва, загальний стан тощо. До того ж вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час розмитнення.

Також суд зауважує, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі № 810/1479/16.

Відтак суд вважає безпідставним проведення відповідачем митного оформлення товару, що декларувався позивачем, виходячи з митної вартості товару згідно з ЕМД від 01.09.2020 № UA205050/2020/040422.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що оспорювані рішення Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.11.2020 № UA401020/2020/000181/2 та від 02.12.2020 № UA401020/2020/000192/2, № UA401020/2020/000193/2, № UA401020/2020/000194/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак заявлений позов належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.11.2020 за № UA401020/2020/000181/1, від 02.12.2020 за № UA401020/2020/000192/2, від 02.12.2020 № UA401020/2020/000193/2 та від 02.12.2020 за № UA401020/2020/000194/2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350542, місцезнаходження юридичної особи: вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15.04.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович