Ухвала суду № 96357346, 19.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

19 квітня 2021 р. Справа № 120/3450/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третіх осіб: Вінницького національного аграрного університету та Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана від її імені адвокатом Куцим Р.А., до Міністерства освіти і науки України, за участі третіх осіб: Вінницького національного аграрного університету та Вінницької міської ради про зобов`язання відповідача передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Вінниця сімейний гуртожиток за адресою: вул. Сонячна, 1, м. Вінниця.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.

Як встановлено із матеріалів позовної заяви, таку підписано електронно-цифровим підписом (ЕЦП) адвокатом Куцим Ростиславом Андрійовичем.

На підтвердження повноважень Куцого Р.П., як представника Бочарової В.Б., до суду подано копію ордера серії ВН № 008543 від 10.10.2020 року. Інших документів на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката до суду не надано. У вказаному ордері у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" вказано: "Вінницький міський суд, Вінницький апеляційний суд".

Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки (п. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", від 5 липня 2012 року № 5076-VI, повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Згідно ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 90 ЦК України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

За своїм правовим статусом, суд до якого подано даний адміністративний позов адвокатом Куцим Р.А., є юридичною особою публічного права, із назвою: "Вінницький окружний адміністративний суд".

Втім, долучений до матеріалів позовної заяви ордер (копія ордеру) серії ВН № 008543 від 10.10.2020р. надає право адвокату Куцому Р.А. представляти інтереси позивача лише у Вінницькому міському суді та Вінницькому апеляційному суді, про що безпосередньо зазначено у такому ордері.

Тобто, правових підстав і повноважень представляти інтереси позивача, в тому числі і подавати від його імені позовну заяву до Вінницького окружного адміністративного суду, адвокат Куций Р.А. за даним ордером не має.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ордер на надання правової допомоги серії ВН № 008543 від 10.10.2020 року, що виданий на підтвердження повноважень адвоката Куцого Р.А., не є належним документом, який може підтвердити право адвоката Куцого Р.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 та подання ним позову саме до Вінницького окружного адміністративного суду.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на викладене вважаю, що позовна заява підписана особою яка не підтвердила свого права на підписання, а тому така підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

При цьому, відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, слід взяти до уваги висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року в справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства та від 13.02.2001 року в справі Кромбах проти Франції, в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 року в справі Пелевін проти України та від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Виходячи із системного аналізу норм КАС України, слід зазначити, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист.

Відтак, оскільки адвокат Куций Р.А., як представник позивача Бочарової В.Б., не надав до позовної заяви належних доказів на підтвердження своїх повноважень щодо представництва позивача у Вінницькому окружному адміністративному суді, тому суд повертає позовну заяву на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.

Керуючись ст. 55, 57, 59, 160, 169, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третіх осіб: Вінницького національного аграрного університету та Вінницької міської ради про зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович