Рішення № 96357194, 06.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 квітня 2021 р. Справа № 120/8592/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В,

представника позивача: Формуги Ю.

представників відповідачів Мельничука І.В., Кисельової М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області

до: ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)

про: стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81) (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 91 417,95 грн, що складається із податку на доходи з фізичних осіб в загальній сумі 91 417,95 грн, з яких 00,00 грн - основний платіж, 42 202,50 - штрафна санкція, 49 215,45 грн - пеня.

Оскільки платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів відповідача з рахунків у банках, що його обслуговують. Також заявлена вимога про накладення арешту на кошти та інші цінності на підставі положень ст. 94 ПК України.

Ухвалою від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України.

29.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову.

Зокрема, відповідач не погоджується з тим, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який складається з штрафної санкції та пені, виник 30.01.2018, оскільки податкові рішення-повідомлення щодо нарахування штрафу та пені датуються 27.12.2018, 04.06.2019, 16.03.2020.

Щодо нарахування штрафних санкцій в сумі 42202,50 грн, то відповідач вказує, що ним сплачено наступні штрафні санкції:

- в сумі 2000,00 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2019 № 144, за податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 № 0175405006;

- в сумі 2000,00 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2019 № 145, за податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 № 0175455006;

- в сумі 2000,00 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2019 № 146, за податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 № 0175425006;

- в сумі 4000,00 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.02.2019 № 147, за податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 № 0175415006;

- в сумі 510,00 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2019 № 323, за податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 № 0004801306;

- в сумі 2815,76 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2019 № 324, за податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 № 0004631306;

- в сумі 4339,62 грн сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2019 № 325, за податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 № 0004651306;

Щодо нарахування штрафних санкцій в сумі 49215,45 грн, то відповідач вказує, що ним сплачено наступні штрафні санкції в сумі 116,27 грн (платіжне доручення від 06.03.2019 № 326,) за податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2019 № 0004661306.

Щодо нарахування штрафних санкцій в сумі 49099,18 грн, податкових повідомлень-рішень та/або рішень не надходило.

Крім того, представник відповідача вказує, що позивачем не було направлено податкову вимогу щодо нарахування пені.

Ухвалою суду від 19.03.2021 розгляд справи за №120/8592/20-а вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Призначено судове засідання на 06.04.2021 о 10:00 год. Витребувано за ініціативи суду та зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області у 5-денний термін з дня отримання даної ухвали надати суду: витяг з інтегрованої картки платника податків за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 та розрахунок нарахованої пені.

05.04.2021 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну позивача правонаступником.

Ухвалою суду від 06.04.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача. Замінено позивача у справі - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150).

У судовому засіданні 06.04.2021 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Окремо звернуто увагу, що установою було сплачено кошти в розмірі 17 665,38 грн по штрафним санкціям, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях. Стосовно пені вказали, що на їх адресу не надходило ні податкових повідомлень-рішень, ні податкових вимог щодо наявної заборгованості. Також заперечували щодо задоволення другої вимоги щодо накладення арешту на кошти та цінності, оскільки відповідач є державною установою, фінансування якої здійснюється через органи казначейства, а накладення арешту спричинить певні труднощі при виконанні покладених на відповідача функцій.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позовній заяві, заслухавши усні пояснення сторін, суд встановив наступне.

ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81) зареєстрована юридичною особою, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 06.11.1999.

Згідно даних ІКП за відповідачем рахується податковий борг із податку на доходи з фізичних осіб в загальній сумі 91 417,95 грн, з яких 00,00 грн - основний платіж, 42 202,50 - штрафна санкція, 49 215,45 грн - пеня;

Податковий борг виник 30.01.2018 на підставі податкових повідомлень рішень від 16.03.2020 № 0031265005, від 27.12.2018 № 0175485006, № 0175515006, № 0175505006, № 017547006, № 0175495006, № 0175465006, № 0175425006, № 0175455006, № 0175405006, № 0175415006, від 21.02.2019 № 0004631306, № 0004801306, № 0004651306, від 04.06.2019 №0081925006.

Крім того, вказана заборгованість підтверджується податковою вимогою від 09.06.2017 №35060-02 форми "Ю".

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення на підставі яких у відповідача виник податковий борг надсилалися за податковою адресою юридичної особи, а тому згідно ст. 42 ПК України, вважаються врученими.

При розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняте контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов`язання вважається узгодженим.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу від 09.06.2017 №35060-02 форми "Ю" на загальну суму 750 806,68 грн.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій та пені, що становить всього 91 417,95 грн, з яких 00,00 грн - основний платіж, 42 202,50 - штрафна санкція, 49 215,45 грн - пеня;

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо сплати штрафних санкцій за прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, то судом встановлено, що станом на 31.12.2017 у відповідача існувала заборгованість у сумі 747 710,68 грн, що підтверджується даними з ІКП. Поточна сплата за податковими повідомленнями-рішеннями зараховувалась податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Станом на 31.12.2020 сума боргу по штрафних санкціях становить 49 215,45 грн, що відповідає заявленій сумі у адміністративному позові та доводиться даними ІКП.

Відповідно до наказу Мінфіну від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 за № 751/28881 (чинного на час спірних правовідносин) "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

З аналізу наведеного, можна дійти висновку, що ІКП є належним та допустимим доказом нарахованих і сплачених сум податків платника.

Щодо нарахованої пені, то відповідно до даних ІКП, така нарахована автоматично на борг минулого періоду в розмірі 606,22 грн за період з 09.06.2017 по 29.01.2018. В подальшому сума пені зростала, оскільки за відповідачем рахувався несплачений податковий борг.

Відповідно до пп. 14.1.162 ПКУ пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4. ст. 129 ПК України).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (пп. 129.3.1 ПКУ).

Щодо неотримання рішення податкового органу по нарахованій пені, то суд зазначає, що відповідно до розділу ІІ Порядку, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі, зокрема нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС.

Згідно з ч. 7 розділу ІІ Порядку, нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу. Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Отже, прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов`язання діючим законодавством не передбачено.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 по справі № 826/14727/14.

Крім того, відповідно до матеріалів справи податкову вимогу від 09.06.2017 №35060-02 форми "Ю" на загальну суму 750 806,68 грн вручено позивачу 19.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Додаткова вимога на суму, визначену у адміністративному позові, податковим органом не формувалась, адже у відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 60.1.1 ПКУ визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу на новоутворений податковий борг.

Тому, податковий орган діяв в межах повноважень визначених ПК України, шляхом не надсилання додаткової вимоги після збільшення податкового боргу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд зазначає наступне.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Так, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу" ( п.п. 87.3.7 п. 87.3. ст. 87 ПК України)

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Статтею 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягає майно Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій.

У ст. 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" зазначено, що майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об`єктом застави.

Із вищевикладеного вбачається, що майно відповідача не може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому, наявні підстави передбачені пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України для накладення на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника.

Так, підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Вінницькій області - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 91 417, 95 грн. (дев`яносто одна тисяча чотириста сімнадцять гривень 95 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81), що відкриті в установах банків на суму боргу 91 417, 95 грн. (дев`яносто одна тисяча чотириста сімнадцять гривень 95 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.04.2021

Реквізити: Головне управління ДПС у Вінницькій області (ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028); ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81) (код ЄДРПОУ - 08562588, місцезнаходження: вул. Алеї, буд. 62, смт. Стрижавка, Вінницька область, 23210).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна