Рішення № 96356810, 18.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/28307/20

Провадження № 2/760/1431/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Соломахи А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 листопада 2014 року відповідачем підписана заява без номера, за умовами якої відповідач мав намір отримати банківські послуги. При підписанні анкети-заяви останній підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг, що укладений між сторонами. Позивач зазначає, що за бажанням відповідача було відкрито кредитний рахунок, встановлено кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримав кредитну картку. Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак відповідач не виконує зобов`язання за договором про надання банківських послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 02 листопада 2020 року становить 48 041,83 грн, з яких: 38 799,15 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9 242,68 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

У зв`язку з вищевикладеним, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором про надання банківських послуг від 13 листопада 2014 року без номера, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний термін для надання відзиву.

20 січня 2021 року через систему «Електронний суд» відповідачем надіслано відзив до суду, в якому останній заперечує проти задоволення позову, оскільки в анкеті-заяві від 13 листопада 2014 року, на яку посилається позивач, не зазначено про розмір кредиту, процентну ставку, а також відсутні умови кредитного договору про встановлення відповідальності за порушення зобов`язання та визначення її розміру, а саме: щодо заборгованості за простроченим тілом кредиту, заборгованості за нарахованими відсотками та про нарахування неустойки. Крім того, позивачем не надано доказів, що саме з цими «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» відповідач був ознайомлений та погодився, підписуючи анкету-заяву, та, що на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати коштів за простроченим тілом кредиту та щодо сплати неустойки.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив, однак разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, підтримав позицію викладену в його відзиві та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому додав, що у нього заборгованість перед позивачем відсутня, оскільки за період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року на виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг від 13 листопада 2014 року ним було сплачено 172 508,36 грн.

Вислухавши позицію відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Суд встановив, що 13 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, тому підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 18).

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами.

Дана анкета-заява не містить відмітки, яку карту отримав відповідач, розмір кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, а також розмір та випадки застосування штрафів і пені.

Як вбачається з анкети-заяви, підписаної відповідачем, він погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, виконувати їх зобов`язаннями та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

До зазначеної Анкети-заяви банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно розрахунку наданого банком, заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 02 листопада 2020 року становить 48 041,83 грн і складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 38 799,15 грн, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 38 799,15 грн;

- заборгованість за простроченими відсотками - 9 242,68 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також - заборгованість за простроченими відсотками.

У Анкеті-заяві позичальника, яка ним підписана, від 13 листопада 2014 року процентна ставка не зазначена.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме додані до позовної заяви тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.

Як вбачається з анкети-заяви, підписаної відповідачем, він погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, виконувати їх зобов`язаннями та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Проте, у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді нарахування відсотків.

Отже надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Ураховуючи викладене та на підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками.

Що стосується стягнення заборгованості за тілом кредиту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодекосм.

За правилами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що в нього відсутня заборгованість за договором про надання банківських послуг без номера від 13 листопада 2014 року, оскільки ним за період з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2020 року, на виконання зобов`язань було сплачено 172 508,36 грн, а витрачено відповідачем за цей період лише 143 097,87 грн. При цьому нараховані відсотки та комісії за договором за вказаний період становлять 51 945,22 грн.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою, яка сформована відповідачем в електронному кабінеті «Приват 24» з якої вбачається, що по картці/рахунку НОМЕР_1 і додаткових рахунках за договором від 13 листопада 2014 року за період з 01 листопада 2014 року по 01 листопада 2020 року усього витрат 195 043,09 грн (том 2 а. с. 81-131), з яких 143 097,87 грн - це витрати відповідача за вказаний період, а 51 945,22 грн - нараховані відсотки та комісії за договором за цей же період.

Натомість відповідно до довідки, яка сформована відповідачем в електронному кабінеті «Приват 24», по картці/рахунку НОМЕР_1 і додаткових рахунках за договором від 13 листопада 2014 року за період з 01 листопада 2014 року по 01 листопада 2020 року усього надходжень 172 508,36 грн ( том 2 а. с. 71-80).

Ураховуючи те, що позивачем безпідставно нараховувались відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим 51 945,22 грн - незаконно списані позивачем з рахунку відповідача відсотки та комісії за договором.

Отже, доводи відповідача про те, що у нього відсутня заборгованість перед відповідачем є обґрунтованими, підтверджені доказами та не спростовані позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за тілом кредиту також не підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, то судові витрати, відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі статей 509, 525, 526, 530, 536, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, та керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна